Справа№ 22ц-6800/10 Головуючий в суді І інстанції Якутюк В.С.
Категорія 01, 45 Доповідач в суді II інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.
суддів - Поліщука М.А., Касьяненко Л.І.
при секретарі – Сашко Я.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 3 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2010 року ОСОБА_4 звернулась в суд із вказаним позовом і просила зобов'язати відповідача усунути перешкоди (забрати каміння та металеві прути) в користуванні належною їй земельною ділянкою площею 0,3489га, розташованої по АДРЕСА_1, стягнути з відповідача 2598грн. матеріальної шкоди і 800грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_3 є суміжним землекористувачем і навесні 2008 року по всій довжині межі переорав межу (обніжок) майже на 1 метр в ширину, внаслідок чого заподіяв їй збитки, які складаються із упущеної вигоди щодо збирання врожаю картоплі та пшениці, а восени 2009 року відповідач на належній позивачу земельній ділянці закопав 3 великі камінці та 3 металеві прути і в добровільному порядку відмовився усунути перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 3 червня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_4 в користуванні межею між суміжними земельними ділянками, розташованими по АДРЕСА_1 та зобов’язано його звільнити межу від каміння та металевих прутів, які перешкоджають користуватися нею. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 300грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до того-ж суду іншим суддею, посилаючись на порушення норм матеріального права, неправильне встановлення обставин справи.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив із того, що в судовому засіданні було встановлено, що відповідач встановив на межі каміння, забив металеві прути та фактично зруйнував встановлену раніше межу між своєю земельною ділянкою та земельною ділянкою позивачки, заподіявши їй моральну шкоду.
Проте погодитись із такими висновками не можна, так як вони не відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорюються сторонами наступні обставини справи.
ОСОБА_4 є власником двох земельних ділянок площею 0,1731 га та площею 0,1758га, цільове призначення яких - ведення особистого селянського господарства, розташованих в АДРЕСА_1 на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих 9.11.2007 року (а.с.11-12).
ОСОБА_3 є власником суміжної земельної ділянки, проте площа вказаної земельної ділянки та цільове призначення судом визначено неправильно.
Відповідачу на праві приватної власності належать земельна ділянка площею 0,2212га, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована в АДРЕСА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 4.07.2008 року (а.с.21).
Правовими підставами позовних вимог визначено положення ст..ст.386,391,1167 ЦК України, які регулюють права власника в разі порушення його прав вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності та відшкодування майнової і моральної шкоди
Суд першої інстанції вважав доведеними вимоги про порушення відповідачем права власності позивачки, шляхом знищення межі між земельними ділянками сторін і встановлення на межі каміння та металевих прутів.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги є недоведеними.
Відповідно до п.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Висновок суду ґрунтується на актах комісії сільської ради від 22.04.2008 року і від 11.08.2009 року (а.с.13-14).
Актом від 22.04.2008 року встановлено, що ОСОБА_3 змістив межу ОСОБА_4 в декількох місцях до 1 метра.
Актом від 11.08.2009 року встановлено, що земельні ділянки сторін находять одна на одну і спірною є ділянка: від сторони дороги довжиною 4,10м і з другої сторони земельна ділянка довжиною 1,6метра.
Проте зазначені письмові докази на підтвердження задоволеної судом частини позовних вимог не можна визнати належними доказами відповідно до вимог ст.58 ЦПК України, оскільки вони не підтверджують того, що відповідач порушив право власності позивача на належну йому земельну ділянку, складені у відсутність сторін спору.
Крім цього, із Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 4.07.2008 року, на ім.’я ОСОБА_3, не вбачається, що ОСОБА_4 є суміжним землекористувачем, а тому обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що межові знаки між земельними ділянками позивача і відповідача не були встановлені.
Інших доказів на підтвердження позовних вимог при апеляційному розгляді не встановлено.
За вказаних обставин, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 3 червня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення:
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення матеріальної і моральної шкоди – в і д м о в и т и.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді