Справа № 22Ц – 9090/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції Тюхтій П.М.
Категорія 35 Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.
суддів - Поліщука М.А., Касьяненко Л.І.
при секретарі – Зінченко Ю.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою прокурора Макарівського району Київської області на рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 вересня 2010 року у справі за позовом прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства та державного підприємства «Макарівське лісове господарство» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 2009року прокурор Макарівського району Київської області звернувся в суд із позовом в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства та державного підприємства «Макарівське лісове господарство» і просив стягнути з відповідача 23 160,51грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.
Позовні вимоги обґрунтовувані тим, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22.07.2009 року ОСОБА_2 без отримання лісорубного квитка (ордера) вчинив самовільну порубку лісу, а саме 7 сосен у кварталі № 48 Ніжиловицького лісництва.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 28 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор Макарівського району Київської області просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив із того, що постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення самовільної порубки лісу скасовано, а тому підстави для визнання дій відповідача, як таких, що призвели до неправомірного заподіяння шкоди позивачам, відсутні.
Проте погодитись із вказаними висновками не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і не узгоджуються із вимогами закону.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 22.07.2009 року ОСОБА_2 у кварталі № 48 Ніжиловицького лісництва вчинив самовільну порубку сироростучих дерев породи сосна в кількості 7 штук.
Постановою інспектора ОЗЛ ДП « Миронівський лісгосп» від 3 серпня 2009 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.65 КПАП України до штрафу у розмірі 119грн.
Згідно проведеного розрахунку шкода, завдана ОСОБА_2 внаслідок незаконної порубки дерев, становить 23 160грн.51коп.
При апеляційному розгляду встановлено, що постановою Макарівського районного суду Київської області від 2 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності від 3 серпня 2009 року скасовано, провадження у справі закрито в зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КПАП України.
Вказана підстава скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не відноситься до реабілітуючи підстав відсутності вини у вчиненні адміністративного правопорушення в діях відповідача.
Згідно ст.107 Лісового кодексу України громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного середовища, підлягає компенсації, як правило в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення. Шкода відшкодовується у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому законом порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час вчинення правопорушення.
Відповідно до пунктів 44,45,46 «Правил відпуску деревини на пні в лісах України», затверджених постановою КМ України від 29.07.1999 року №1378 спеціальне використання лісових ресурсів провадиться за спеціальним дозволом – лісорубним квитком (ордером).
Встановлено, що ОСОБА_2 станом на 22 липня 2009 року вказаного спеціального дозволу – лісорубного квитка (ордера) не отримав, а тому його дії необхідно кваліфікувати як самовільна порубка дерев.
Розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок незаконної порубки дерев становить 23 160грн.51коп., визначений відповідно до постанови КМ України від 5.12.1996 року№1464 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству» і відповідачем не спростований.
За вказаних обставин, так як при апеляційному розгляді встановлено, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого фонду охорони навколишнього середовища Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області шкоду в розмірі 23 160грн.51коп.
Доводи представника відповідача про відсутність вини у вчиненні самовільної порубки дерев в діях ОСОБА_2 з посиланням на висновки, зроблені судом при вирішенні адміністративного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованими, оскільки як вбачається із постанови суду від 2 липня 2010 року (а.с.31-32) постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасована судом не за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а в зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КПАП України.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Макарівського району Київської області задовольнити частково.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 вересня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого фонду охорони навколишнього середовища Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області шкоду в розмірі 23 160грн.51коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді