У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2010 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Боднар О.В. та Власова С.О.,
при секретарі Рогач І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 10 вересня 2010 р. за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мопан-Україна ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення боргу , -
встановила:
товариство з обмеженою відповідальністю «Мопан-Україна ЛТД» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 у квітні 2010 р.
Після збільшення розміру позовних вимог остаточно просило стягнути з відповідача 11585.19 грн. боргу за договором про надання послуг по обслуговуванню покупців від 01.01.09 р.
Рішенням Свалявського районного суду від 10 вересня 2010 р. позов задоволено повністю.
Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Письмових заперечень або пояснень на скаргу позивач не подав, у судове засідання сторони не з’явилися, хоча про час місце такого були належно повідомлені. Подане позивачем в особі ОСОБА_3 письмове клопотання про відкладення розгляду справи не заслуговує на увагу, оскільки наведена в ньому причина є неповажною.
Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення – скасуванню із закриттям провадження у справі, з таких мотивів.
Згідно з положеннями ст.ст. 15 ч.1, 30 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин або інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.
Тобто, оскільки в цьому Кодексі встановлена універсальна цивільна юрисдикція, то з'ясовувати чи розглядається справа у порядку цивільного судочинства належить шляхом послідовного аналізу, чи підвідомча справа іншим судам.
Так, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду (зокрема, у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів) згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України).
Умовами розмежування цивільної та господарської юрисдикції є суб'єктний склад (підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи) та характер відносин (господарські відносини, тобто ті, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання).
________________________________________________________________________
Справа № 22 - 4363/10 Номер рядка статистичного звіту: 57
Головуючий у першій інстанції: Вінер Е.А.
Доповідач: Куштан Б.П.
Як видно з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою – підприємцем і саме в цьому правовому статусі з нею укладений Договір про надання послуг по обслуговуванню покупців від 01.01.09 р., з приводу виконання якого виник спір (а.с.6, 9-12). Жодних доказів або яких-небудь інших даних щодо припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності немає.
Тобто, суб’єктний склад (приватний підприємець) і наявність між сторонами господарських відносин беззаперечно свідчать про належність цієї справи до господарської юрисдикції.
У контексті наведеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскарженого рішення та закриття провадження у справі на підставі ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК України, оскільки така не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. ст. 205 ч.1 п.1, 206 ч.3, 307 ч.1 п.4, 310 ч.1, 314 ч.1 п.3, 315, 317, 319 ЦПК України, -
ухвалила:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Рішення Свалявського районного суду від 10 вересня 2010 р. скасувати, а провадження у справі закрити.
3. Повідомити заявникові, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарського суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: