Судове рішення #12236171

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 р.                                                                                                         м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області   в складі:

         головуючого – судді Куштана Б.П. (доповідача),

                 суддів: Боднар О.В. та Власова С.О.,                      

                  при секретарі Плавайко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 02 вересня 2010 р. за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання наймачем квартири, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Берегівської міської ради в червні 2010 р.

Просила визнати її наймачем квартири АДРЕСА_1 з правом подальшої приватизації цієї квартири.

Рішенням Берегівського районного суду від 02.09.10 р. у позові відмовлено.

Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про повне задоволення позову. Доводить про неправильне застосування судом матеріального права. Указує, що як член сім’ї померлого наймача (оскільки постійно проживала з ним і вела господарство) має право на переукладення договору найму.

Письмових заперечень або пояснень на скаргу відповідач не подав, однак у судовому засіданні представник такого Чирибан М.С. не визнав скарги як безпідставної. При цьому пояснив, що правових підстав для укладення з позивачкою договору найму немає.

Суд першої інстанції виходив з недоведеності позову. При цьому встановив, що з 03.01.73 р. наймачем квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_2, з якою проживали двоє доньок: ОСОБА_3 і ОСОБА_1 (позивачка). З 1988 р. і дотепер остання проживає і зареєстрована в іншому місці (АДРЕСА_2), а ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення – залишенню без змін, з таких мотивів.

За правилами ст.ст. 61, 64, 106 Житлового кодексу користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.   Тобто, право вимагати зміни договору в цих випадках має будь-хто з членів сім'ї наймача, які залишились проживати у приміщенні.

Згідно з положеннями Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV № «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» в поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 Житлового кодексу, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є житлове приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням, на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності (у випадках, передбачених ст. 71 ЖК України), а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім'ї.

Оскільки позивачка з 1988 р. не проживає у спірній квартирі, то, попри статус члена сім’ї колишнього наймача, не має жодних прав на переукладення договору найму жилого приміщення.

Доводи апелянта щодо своїх прав як спадкоємиці за померлими ОСОБА_2 (матір’ю) і ОСОБА_3 (сестрою) не мають правового стосунку до суті спору, а твердження про факт постійного проживання у спірній квартирі є необґрунтованим. Здійснення витрат з утримання житла після смерті сестри в жодному разі не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

У контексті наведеного колегія суддів визнала, що суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

1.   Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

2.   Рішення Берегівського районного суду від 02 вересня 2010 р. залишити без змін.

3.   Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація