У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: - Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Боднар О.В. та Власова С.О.,
при секретарі Медяник Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 травня 2009 р. у справі за позовною заявою акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
встановила:
у квітні 2008 р. акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород» (надалі – Банк) звернувся в суд з позовом, у якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором № 280/23-2007 від 11.10.07 р. (житловий будинок під літерою «А» загальною площею 320.2 кв. м, житловою – 119 кв., огорожа (позначена як № 1-4), споруда (позначена як №1), що знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом продажу на підставі ст. 38 Закону «Про іпотеку», з метою погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Банком за договором про іпотечний кредит № 198/7-07 від 11.10.07 р. (надалі – Договір) у розмірі 698503.83 грн. (заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом, пеня, фінансова санкція та штрафи), а також 1730 грн. судових витрат і суму витрат, пов’язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізації.
Встановити початковою ціною реалізації предмету іпотеки в розмірі 759000 грн. відповідно до п.1.4. іпотечного договору.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05.05.09 р. позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку 698503.83 грн. заборгованості по договору про іпотечний кредит № 198/7-07 від 11.10.07 р., 1700 грн. витрат по сплаті судового збору та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У решті позову відмовлено.
Ухвалою цього ж суду від 09.06.10 р. заяву ОСОБА_2 про перегляд указаного рішення залишено без задоволення (а.с.63).
Апелянт просить скасувати заочне рішення суду та направити справу до того ж суду на новий розгляд. Доводить про порушення судом норм процесуального права. Указує, що суд вирішив справу за його відсутності без належного повідомлення про час і місце судового розгляду.
Письмових заперечень або пояснень Банк не подав, але в судовому засіданні його представник Кузка С.О. не визнав скарги за безпідставністю і просить залишити рішення суду без змін як законне та обґрунтоване. ОСОБА_2 не з’явився утретє, хоча про час і місце судових засідань був належно повідомлений.
Суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення відповідачем узятих на себе зобов’язань за договором про іпотечний кредит (зокрема, п.п.2.4., 3.3., 5.1., 5.2.3., 5.2.4., 6.2., 6.4.) та вимог ст. 33 Закону «Про іпотечний кредит» з урахуванням того, що стягнення на майно боржника може бути звернено в порядку виконання рішення суду.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення – залишенню без змін, з таких мотивів.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору. ___________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 22-3095/10 Номер рядка статистичного звіту: 27
Головуючий у першій інстанції: Івашкович І.І.
Доповідач: Куштан Б.П.
Так, у відповідності зі ст.1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Іншими словами, у випадку прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає вимога вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.
За Договором позичальник зобов’язався своєчасно погашати кредит і сплачувати проценти щомісячно відповідно до графіку (пункти 2.4., 3.3.), а в разі порушення цього - неустойку та збитки (п.5.2.3.) За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом позичальник сплачує Банку пеню та штрафи (пункти 6.1.-6.5.).
Як видно з матеріалів справи, відповідач неналежно виконував свої зобов’язання з повернення кредиту та сплати пов’язаних з ним інших платежів.
У контексті наведеного висновки суду першої інстанції є цілком правильними.
Доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи за його відсутності як підстави для передачі справи на новий розгляд не заслуговують на увагу, оскільки чинний процесуальний закон не передбачає такої можливості. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Твердження апелянта про своєчасну сплату ним періодичних платежів і відсотків та відсутність у нього будь-якої заборгованості за Договором спростовуються матеріалами справи, зокрема: графіком погашення кредиту й розрахунками заборгованості за кредитом і відсотками (а.с.12, 16-17).
Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що таке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -
ухвалила:
1. 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
2. 2. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 травня 2009 р. залишити без змін.
3. 3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: