РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Боднар О.В. та Власова С.О.,
при секретарі Рогач І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 квітня 2010 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення завдатку, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 у грудні 2008 р.
Просила стягнути з відповідача 112050 грн. сплаченого завдатку.
На обґрунтування зазначала, що 12.09.08 р. уклала з ОСОБА_3 договір завдатку, згідно з яким вона передала останньому в якості попередньої оплати вартості двохкімнатної квартири (АДРЕСА_1) 72750 грн. (еквівалент 15000 доларів США), а відповідач зобов’язувався у строк до 31.10.08 р. укласти з нею договір купівлі-продажу цієї квартири, проте не зробив цього.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.04.10 р. позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого завдатку в розмірі 112050 грн. та 1150.50 грн. судових витрат.
Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує, що позивач фактично відмовився укладати договір купівлі-продажу квартири на передбачених договором завдатку умовах, тобто до 31.10.08 р. за суму, еквівалентну 70000 доларам США.
Письмових заперечень або пояснень на скаргу позивач не подала, у судове засідання втретє не з’явилася, хоча про час і місце такого була належно повідомлена.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення – скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог, з таких мотивів.
Суд першої інстанції виходив з того, що сплачені в рахунок виконання договору купівлі-продажу квартири 15000 доларів США (112050 грн.) є авансом, оскільки самого договору купівлі-продажу, який би за своєю формою і змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було.
Колегія суддів не погоджується з цим висновком через порушення судом норм процесуального права (невірне визначення спірних правовідносин) та пов’язане з цим неправильне застосування норм матеріального права.
Так, згідно з положеннями ст.ст. 14 ч.1, ч.3, 526, 626 ч.1, 627, 628 ч.2, 629 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; виконання цивільних обов’язків забезпечується, зокрема, відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства . Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як видно з матеріалів справи, 12.09.08 р. між сторонами був укладений договір завдатку.
Відповідно до пунктів 1.1., 2.1., 4.1.-4.3., 5.4. цього договору завдаткодавець (позивач) у якості попередньої оплати вартості двокімнатної квартири АДРЕСА_1 передає, а завдаткоодержувач (відповідач) приймає завдаток у вигляді грошових коштів еквівалентно 15000 доларів США за курсом Національного банку України, встановленим на день передачі завдатку; завдаткоодержувач зобов’язується у строк до 31.10.08 р. укласти із завдаткодавцем договір купівлі-продажу вказаної квартири; у випадку відмови завдаткодавця від укладення обумовленого п.2.1. договору купівлі-продажу, завдаток залишається у завдаткоодержувача; в разі відмови завдаткоодержувача від укладення договору купівлі-продажу квартири, він зобов’язаний повернути завдаткодавцеві завдаток і додатково сплатити суму в розмірі завдатку; сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов’язань за договором, якщо таке порушення сталося не з їх вини; сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання; у випадках, не передбачених договором, сторони керуються нормами чинного законодавства України (а.с.6-7).
При цьому факт передачі-одержання грошових коштів у домовленій сумі не оспорюється.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що укладений між сторонами договір завдатку за своїм правовим змістом є договором змішаного типу, в якому предмет договору (грошова сума як попередня оплата вартості квартири), права та обов’язки, а також відповідальність сторін мають зобов’язально-договірний, а не забезпечувальний характер, і регулюються як самим договором так і відповідними нормами ЦК України (ст.ст. 571, 614 та інші).
Зокрема, відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання ними своїх зобов’язань передбачена п. п.4.1.-4.4. договору.
Встановлено, що в строк до 31.10.08 р. договір купівлі-продажу квартири укладений не був, однак відповідач (завдаткоодержувач) не відмовлявся від цього, що підтверджується надісланими на адресу позивача (завдаткодавця) телеграмами від 03.11. та 07.11.08 р. про необхідність явки на конкретний час (на 10.00 год. 06.11.08 р. і 10.11.08 р. відповідно) по вул. Ракоці, 10/3, в м. Ужгороді для укладення договору купівлі-продажу квартири (а.с.22-27) та показаннями свідка ОСОБА_4 (приватного нотаріуса).
Заява позивачки про те, що вказані телеграми вона не одержувала (а.с.44), не заслуговує на увагу, оскільки такі були надіслані за адресою, зазначеною в позовній заяві. Яких-небудь інших даних у спростування позиції (заперечень) відповідача немає.
За правилами ст.ст. 10 ч.3, 60 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли саме із невиконання відповідачем узятих на себе договірних зобов’язань, то позов задоволенню не підлягає як необґрунтований (недоведений).
Керуючись ст.ст. 14 ч.1, ч.3, 526, 626 ч.1, 627, 628 ч.2, 629 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, 213, 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, -
Р І Ш И Л А:
1. 1. Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.
2. 2. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 квітня 2010 р. скасувати.
3. 3. У позові ОСОБА_2 відмовити.
4. 4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: