РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 р . м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Куштана Б.П.,
суддів: Боднар О.В. та Власова С.О.,
при секретарі Плавайко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Колотухи Олексія Михайловича в інтересах закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 р. за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Чинадіївської селищної ради Мукачівського району, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, державних актів про право власності на землю, договорів купівлі-продажу та дарування, -
встановила:
Закрите акціонерне товариство «Мукачівський лісокомбінат» в особі представника – адвоката Колотухи Олексія Михайловича, (надалі – Мукачівський ЛК) звернулося в суд з позовом до Чинадіївської селищної ради Мукачівського району, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у квітні 2009 р.
Просило визнати незаконними та скасувати:
- рішення Чинадіївської селищної ради від 26.11.07 р. № 361 «Про надання згоди на передачу земельних ділянок у власність громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та дозволу на розробку проектів їх відведення;
- рішення 28 сесії 5 скликання Чинадіївської селищної ради від 23.10.08 р. про передачу земельних ділянок у власність громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1;
- видані 06.11.08 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 державні акти про право власності на земельні ділянки (серії ЯЕ № за НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відповідно);
- договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений 28.01.09 р. приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В. за реєстром № 346;
- договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, посвідчений 28.01.09 р. приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В. за реєстром № 347;
- договір дарування земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений 23 січня 2008 р. приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В.І. за реєстром № 177.
На обґрунтування позивач зазначав, що вказані рішення селищної ради, державні акти та договори порушують його право як користувача (орендатора) спірних земельних ділянок загальною площею 2.8599 га, оскільки такі прийняті на підставі скасованого за протестом прокурора рішення Чинадіївської селищної ради від 26.11.07 р. № 359 «Про припинення права користування земельними ділянками».
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 р. у позові відмовлено.
Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про повне задоволення позову. Доводить про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права. Указує, що на виконання рішення Чинадіївської селищної ради № 106 від 09.12.06 р. «Про передачу земельних ділянок в оренду» Мукачівський ЛК замовив та отримав проект землеустрою, який 16.06.09 р. повторно просив селищну раду затвердити, тобто вживалися необхідні для укладення договору оренди заходи.
Окрім того, Мукачівський ЛК є правомірним користувачем спірної земельної ділянки з 1985 р., що підтверджується і рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17.03.10 р.
У письмових запереченнях ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зазначають про безпідставність скарги та просять залишити рішення без змін як законне та обґрунтоване (а.с.167-169).
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення – скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог, з таких мотивів.
Суд першої інстанції виходив з того, що право власності на земельну ділянку чи право користування нею, яке підлягає судовому захисту, виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання документа, що посвідчує це право. До того ж, за ст. 393 ч.2 ЦК України тільки власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Колегія суддів не погоджується з цим висновком через його невідповідність обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Так, згідно з положеннями ст. 152 ч.2, ч.3 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
З огляду на останній пункт можливим є застосування також цивільно-правових способів захисту, передбачених ст.ст. 16, 391 ЦК України.
Як видно з матеріалів справи, Мукачівський ЛК ще з 1985 р. був правомірним і постійним користувачем спірних земельних ділянок загальною площею 2.8599 га (а.с.43-81), що підтверджується також рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 09.12.09 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 до Чинадіївської селищної ради, третя особа – Мукачівський ЛК, з участю прокурора Мукачівського району, про визнання незаконним і скасування рішення Чинадіївської селищної ради № 579 від 03.03.09 р. «Про протест прокурора Мукачівського району», котре 17.03.10 р. набрало законної сили та має преюдиціальне значення, у зв’язку з чим ця обставина відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК доказуванню не підлягає (а.с.117, 123-128).
Оскільки саме ці земельні ділянки були передані в приватну власність ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, то всі відповідні документи з цього приводу (рішення Чинадіївської селищної ради від 26.11.07 р. за № 361, від 23.10.08 р. 28 сесії 5 скликання та державні акти на землю) належить розцінювати як безпідставні, а факт одержання земельних ділянок у власність указаними особами – неправомірним.
За правилами ст. 210 ЗК України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.
Невідповідність угод із земельними ділянками вимогам закону може виражатися у різних порушеннях, зокрема, в недотриманні процедури переходу прав (вилучення, викуп, передача у власність, оформлення права власності тощо).
Згідно зі ст.ст. 215, 216 ЦК та роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України (п.5 постанови № 9 від 06.11.09 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними») вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Не підлягають задоволенню позови власників (користувачів) майна про визнання недійсними лише наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
Окрім того, за чинним рішенням Чинадіївської селищної ради № 106 від 09.12.06 р. (а.с.64) Мукачівському ЛК передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 16.8911 га (включно зі спірною земельною ділянкою площею 2.8599 га) в смт. Чинадієво, вул. Кірова, № 5, для обслуговування цілісного майнового комплексу лісокомбінату, на підставі чого в 2007 р. виготовлений проект землеустрою і готується оформлення договору оренди.
Отже, так чи інакше, припинення права Мукачівського ЛК користуватися спірною земельною ділянкою, яке визнано незаконним і доказуванню не підлягає, призвело до беззаперечного порушення земельних прав позивача, через що такі потребують судового захисту.
У контексті наведеного колегія суддів дійшла висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 152 ч.2, ч.3, 210 ЗК України, ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61 ч.3, 212, 213, 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, п.4, ч.2, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, -
рішила:
1. Апеляційну скаргу адвоката Колотухи Олексія Михайловича в інтересах закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» задовольнити.
2. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 р. скасувати.
3. Позов закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» задовольнити:
- визнати недійсним рішення Чинадіївської селищної ради Мукачівського району від 26 листопада 2007 р. № 361 «Про надання згоди на передачу земельних ділянок у власність громадян та дозволу на розробку проектів їх відведення» стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1;
- визнати недійсним рішення Чинадіївської селищної ради 28 сесії 5 скликання від 23 жовтня 2008 р. про передачу земельних ділянок у власність громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1;
- визнати незаконним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № НОМЕР_1, виданий 06 листопада 2008 р. на ім’я ОСОБА_2;
- визнати незаконним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № НОМЕР_2, виданий 06 листопада 2008 р. на ім’я ОСОБА_3;
- визнати незаконним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №м НОМЕР_3, виданий 06 листопада 2008 р. на ім’я ОСОБА_1;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений 28 січня 2009 р. приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В. за реєстром № 346;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, посвідчений 28 січня 2009 р. приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В. за реєстром № 347;
- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений 23 січня 2008 р. приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В.І. за реєстром № 177.
4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: