ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року                                      м.Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача – Кеміня М.П.,

суддів –  Джуги С.Д., Панька В.Ф.,

при секретарі: Коновчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення –

встановила :

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17 вересня 2010 року було скасовано рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03 червня 2009 року та ухвалено нове рішення по даній справі, яким в уточненому позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення постійного земельного сервітуту та усунення перешкод у користуванні власністю було відмовлено.

29 вересня 2010 року на адресу апеляційного суду Закарпатської області надійшла заява представника відповідачів ОСОБА_5 у якій ставиться питання про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про судові витрати понесені відповідачем ОСОБА_3

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не  вирішено питання про судові витрати.

Зазначеним вище рішенням було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення постійного земельного сервітуту та усунення перешкод у користуванні власністю, однак питання про судові витрати не вирішено.

Розмір понесених відповідачем ОСОБА_3 судових витрат, а саме витрати  за проведення повторної інженерно-технічної експертизи в розмірі 3100 гривень підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією (а.с. 149).

Відповідно до ст 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, понесені відповідачем судові витрати у розмірі 3100 грн. повинні бути стягнуті з позивача.

Керуючись ст. 88, п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, колегія суддів –

рішила:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3100 грн.

Рішення набирає законної сили з дня його постановлення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді