Україна
Апеляційний суд Житомирської області
10008, м.Житомир-8, вул. 1-го Травня, 24, тел. 47-26-44
УХВАЛА
Іменем України
30 листопада 2010 року. м. Житомир.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Ткача С.О.
суддів: Михайловського В.І., Фоміна Ю.В.
з участю прокурора Філь С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора міста Житомира ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 28 вересня 2010 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Бердичева Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовозобов'язаного, працюючого приватним підприємцем, мешканця АДРЕСА_1раніше не судимого,
засудженого за ст. 191 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю строком на 3 роки; за ст. 191 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з матеріальною відповідальністю строком на 3 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 роки, покладенням на засудженого обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд визнав ОСОБА_2 винним і засудив за те, що він 5 травня 2008 року працюючи приватним підприємцем, з метою ведення підприємницької діяльності, уклав договір фінансового лізингу № 0505-
----------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 11 - 775 Головуючий у 1 інстанції суддя Поліщук М.Г.
Категорія: 191 ч. 4 КК Доповідач у 2 інстанції суддя Ткач С.О.
08/143Ф з ТОВ "Лізингова компанія - Гарант", що знаходиться в місті Одеса на вулиці Пантелеймонівська, буд. 8, про придбання і передачу у користування на умовах фінансового лізингу копіювальних автоматів "Копіркін" з подальшою передачею права власності на них після повної виплати їх вартості на умовах договору лізингу. Згідно Договору за користування предметом лізингу лізингоотримувач ОСОБА_2 сплачує лізингові платежі і не має права без дозволу лізингодавця змінити місце знаходження предмету лізингу, проводити продаж предмету лізингу, чи перереєстрацію предмету лізингу в реєстраційних органах без попереднього письмового повідомлення лізингодавця.
На виконання умов вказаного договору фінансового лізингу ТОВ "Лізингова компанія -Гарант" 06 травня 2008 року придбала 12 копіювальних автоматів "Копіркін" у ТОВ "Лідер-Торг", що знаходиться у місті Луганську по вулиці Переяславська, буд. 13 і 26 травня 2008 року передав їх ОСОБА_2 в його офіс, розташований поАДРЕСА_2 Про отримання вказаних копіювальних автоматів 02 червня 2008 року між ОСОБА_2 і представником лізингодавця ОСОБА_3 був укладений акт приймання-передачі предмету лізингу - 12 копіювальних автоматів "Копіркін" загальною вартістю 205020 грн., з розрахунку вартості за один - 17085 грн..
Реалізовуючи злочинний намір направлений на привласнення та розтрату 4-х копіювальних автоматів, у середині липня 2008 року ОСОБА_2 достовірно знаючи, що він не є власником копіювальних автоматів і він не має права ними розпоряджатися, розтратив 4 копіювальних автомати "Копіркін" вартістю 68340 грн., шляхом їх обміну на автомати поповнення рахунків надані громадянином ОСОБА_4, чим завдав ТОВ "Лізингова компанія -Гарант" матеріальної шкоди на вказану суму.
Крім того, в середині березня 2009 року ОСОБА_2 реалізовуючи злочинний умисел направлений на повторне привласнення і розтрату копіювальних автоматів "Копіркін", повторно привласнив 2 копіювальних автомати вартістю 34170 грн., шляхом продажу ОСОБА_4 за 15000 грн..
У зв'язку з невиконанням підсудним ОСОБА_2 умов договору фінансового лізингу щодо своєчасності оплати за надані послуги, 01.04.2009 року на підставі угоди про дострокове припинення договору фінансового лізингу, він відповідно до акту прийому-передачі №143Ф/В1 від 03.04.2009 року, передав ТОВ "Лізингова компанія - Гарант" тільки 6 копіювальних автоматів "Копіркін", які у нього залишилися.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, вчиненими у великих розмірах, повторно ОСОБА_2 завдав матеріальної шкоди ТОВ "Лізингова компанія - Гарант" на загальну суму 102510 грн..
В апеляції прокурор не оспорює доведеність вини, кваліфікацію дій та розмір призначеного ОСОБА_2 покарання, просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок яким визнати ОСОБА_2 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України та призначити покарання за ч. 4 ст. 191 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю в підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми їх власності строком на 3 роки. За ч. 3 ст. 191 КК України 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю в підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми їх власності строком на 3 роки.
На підставі ч. І ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю остаточно обрати ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати ним посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю в підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми їх власності строком на 3 роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування основної міри покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку 3 роки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Лізингова компанія - Гарант" 143806,48 грн. заподіяної матеріальної шкоди. Речові докази: 2 копіювальні автомати «Копіркін» на загальну суму, які передані на зберігання ОСОБА_5 повернути власникові – ТОВ „Лізингова компанія - Гарант”.
Прокурор мотивує тим, що суд постановляючи вирок не вирішив питання про речові докази – 2 копіювальних автомати „Копіркін” вартістю 34170 гривень, які були об’єктами злочинних дій і залишились не повернутими компанії „Гарант”. Тому, сума позову на користь ТОВ „Лізингова компанія – Гарант” повинна становити 143806 грн. 48 коп., у той час як суд стягнув 177976 грн. 48 коп..
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який частково підтримав апеляцію державного обвинувача, просив прийняти рішення про передачу 2 копіювальних апаратів вартістю 34170 гривень ТОВ „Лізингова компанія – Гарант” і відповідно зменшити суму стягнутої матеріальної шкоди на користь компанії на вказану суму, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів апеляцію залишає без задоволення з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 в умисній розтраті і привласненні чужого майна у великих розмірах , яке було йому ввірене і перебувало у його віданні є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи, стверджується сукупністю досліджених у судовому засідання доказів, не оскарджується прокурором та іншими учасниками судового розгляду.
Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. ст. 191 ч. 4, 191 ч. 3 КК України.
Що стосується вирішення питання про речові докази по кримінальній справі, то відповідно до вимог ст. 409 КПК України, це питання вирішується судом, що постановив вирок, а не апеляційним судом шляхом скасування вироку суду першої інстанції і постановлення нового вироку.
Порядок і підстави постановлення вироку апеляційним судом передбачений ст. 378 КПК України, є вичерпним.
За наведених обставин, колегія суддів не встановила підстав для скасування вироку суду першої інстанції та постановлення свого вироку.
Суду першої інстанції необхідно вирішити питання про долю речових доказів, відповідно до ст. 409 КПК України.
Тому, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляцію прокурора міста Житомира ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 28 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
Судді апеляційного суду: