Справа № 22ц-5112/10 Головуючий у І інстанції Миронюк М.Г.
Категорія 23 Доповідач - Матвійчук Л.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2010 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів - Матвійчук Л.В., Гапончука В.В.,
при секретарі - Понєдєльник О.А.,
з участю позивача: ОСОБА_1,
представника позивача- Романюк Л.В.,
представника позивачів - ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3 міської ради - Ковальчука В.С.,
відповідача - ОСОБА_5,
представника відповідача - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення ОСОБА_3 міської ради від 29.12.2008 року № 45/38 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки для городництва" та договору оренди земельної ділянки від 5 січня 2009 року, укладеного між ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_5 та про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 17 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 17 вересня 2010 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_8, ОСОБА_1 просять скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.
В запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_5 просить її відхилити і залишити рішення без змін, зазначаючи, що доводи апеляційної скарги є надуманими та необґрунтованими жодними доказами.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9 на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради від 25.11.1998 року № 5/15 було надано в постійне користування земельну ділянку площею 1000 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1і видано державний акт на право постійного користування землею серії 1-ВЛ №006493 від 20.05.1999 року, який було зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8.
В послідуючому дана земельна ділянка була на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради від 29.12.2008 року № 45/38 передана ОСОБА_9 у приватну власність, що стверджується державним актом на право приватної власності на землю серії 1-ВЛ № 019034 від 31.12.1999 р.
Висновком № 0160 судової комісійної земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 2-30/08 встановлено, що наявна фотокопія Державного акту серії 1-ВЛ № 006493 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1000 кв. м., виданого ОСОБА_9 на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради 25.11.1998 р. № 5/15 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 та технічний звіт про виконані проектно-вишукувальні роботи по видачі Державного акту на право постійного користування землею по АДРЕСА_1 ОСОБА_9 дає змогу встановити межі вищевказаної земельної ділянки А-Б - землі міської ради(проїзду), Б-В - садиба АДРЕСА_1, Б-Г - садиба ОСОБА_10, Г-А - землі міської ради (вул. Міцкевича).
Наявна фотокопія державного акту серії 1-ВЛ № 019034 на право приватної власності на землю площею 1000 кв. м., виданого ОСОБА_9 на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради 28.12.1999 р. № 15/4 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 в м. Ковелі не дозволяє встановити фактичне місце розташування даної земельної ділянки згідно містобудівної документації м. Ковеля.
Згідно вищевказаної технічної документації копії Державних актів на право користування та право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 є фактично ідентичними, так як межі суміжних землекористувань ті ж самі, що дає підставу стверджувати, що Державні акти на право постійного користування та право приватної власності, видані на одну і ту ж саму земельну ділянку.
Позивачі не являються суміжними землекористувачами із земельною ділянкою площею 331 кв. м, що передана ОСОБА_5 в оренду. ОСОБА_3 міська рада передаючи спірну земельну ділянку, яка відносилась до земель міської ради, в оренду ОСОБА_5 не порушила законні права та інтереси ОСОБА_1, ОСОБА_7
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 124, ст. 125 ЗК України ( в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Свої позовні вимоги про визнання недійсним рішення ОСОБА_3 міської ради від 29.12.2008 року № 45/38 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки для городництва" та договору оренди земельної ділянки від 5 січня 2009 року, укладеного між ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_5 та про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки ОСОБА_8 та ОСОБА_1 обґрунтували тим, що земельна ділянка, яка надана ОСОБА_5 в оренду виділена із земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні ОСОБА_7, і на яку в неї є державний акт, який виданий їй відповідно до рішення ОСОБА_3 міської ради № 5/15 від 25.11.1998 року. Оскільки попереднє рішення ОСОБА_3 міської ради № 19/7 від 24.06.2004 року, яким ОСОБА_5 надано в оренду земельну ділянку площею 331 кв. м. в АДРЕСА_1 визнане незаконним та скасоване рішенням Ковельського міськрайонного суду від 7.09.2004 року, яке набрало законної сили, тому слід визнати незаконним і рішення ОСОБА_3 міської ради від 29.12.2008 року № 45/38, так як в ОСОБА_3 міської ради не було ніяких законних підстав поновлювати із ОСОБА_5 договір оренди.
Однак ці доводи позивачів спростовуються матеріалами справи, зокрема, висновком судової комісійної земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 2-30/08 від 23.06.2008 року ( а.с. 73-77), з якого вбачається, що земельна ділянка площею 331 кв.м., яка надана в оренду ОСОБА_5 із планом земельної ділянки не входить у межі земельної ділянки площею 1000 кв. м. Романюк Н.В.; листом начальника відділу Держкомзему у м. Ковелі від 26 листопада 2008 року № 589 ( а.с.57) з якого вбачається, що на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Ковелі( Державний акт на право постійного користування землею 1-ВЛ №006493 Р № 8 від 20.05.1999 р. та державний акт на право приватної власності на землю 1-ВЛ № 019034 Р № 1219 від 31.12.1999 р.) присвоєно єдиний кадастровий номер 05:029:0006; з постанови Ковельського міськрайонного суду від 16 жовтня 2009 року про звільнення ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 167 КК України ( в редакції 1960 року) на підставі Закону України "Про амністію" вбачається, що в.о. начальника ОСОБА_3 міського відділу земельних ресурсів ОСОБА_11 видавши ОСОБА_9 державний акт на право приватної власності на землю серії 1-ВЛ № 019034 не вилучив у ОСОБА_9 державний акт на право постійного користування землею серії 1-ВЛ № 006493. Державний акт на право приватної власності на землю та державний акт на право постійного користування землею, які видавались ОСОБА_9 стосуються однієї і тієї ж самої земельної ділянки, що знаходиться в м. Ковелі по АДРЕСА_1 і якій присвоєно єдиний кадастровий номер 05:029:006.
Рішенням ОСОБА_3 міської ради від 29.12.2008 року № 45/38 та договором оренди земельної ділянки від 5.01.2009 року, укладеного між ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_5 права та охоронювані законом інтереси позивачів ніяким чином не порушені. Встановлені законом підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Виходячи з викладеного, повно та об’єктивно дослідивши всі обставини справи і наявні у ній докази, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковельського міськрайонного суду від 17 вересня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді :