У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.
суддів - Куцина М.М., Собослоя Г.Г.
при секретарі – Медяник Л.В.
за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
їх представника – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_5 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 11 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и л а :
Вироком військового місцевого суду Ужгородського гарнізону від 02.02.2009 ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. ОСОБА_1, яка отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, була визнана потерпілою.
ОСОБА_1, а також ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, які теж були пасажирами автомобіля, з яким 30 вересня 2008 року зіткнувся автомобіль під керуванням ОСОБА_9 і які теж внаслідок ДТП отримали тілесні ушкодження, звернулись до суду із позовом до з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (власника автомобіля, яким керував ОСОБА_9.). Просили стягнути солідарно з відповідачів на користь: ОСОБА_1 – 716 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_7 - 1342 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_6.– 253 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_2 – 379,40 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_3 – 563 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 11 червня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди та по 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди в користь кожного із інших позивачів - ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Стягнуто з ОСОБА_9 в користь позивачів судові витрати по справі а також стягнуто з ОСОБА_9 в користь держави 475 грн. державного мита.
________________________________________________________________________________________
Справа № 22-4492/2010 Номер рядка статистичного звіту 25
Головуючий у першій інстанції: Маргитич О.І.
Суддя - доповідач – Кожух О.А.
Представником відповідачів ОСОБА_13 на таке рішення подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові. Апелянт вважає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а вимоги позивачів належним чином не доведені і задоволені безпідставно.
Додатковим рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 30 вересня 2010 року відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди.
Додаткове рішення сторонами не оскаржувалось.
У надісланих на адресу апеляційного суду запереченнях на апеляційну скаргу та в судовому засіданні апеляційного суду позивачі просили рішення суду від 11 червня 2010 року залишити без змін.
Відповідачі та їх представник, які були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток (а.с.152, 153, 155), в судове засідання не з’явились повторно. Причини неявки суду не повідомили. Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглянула справу за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи вироком військового місцевого суду Ужгородського гарнізону від 02.02.2009 за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 30 вересня 2008 року в смт.Чинадієво на автотрасі «Київ-Чоп», ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с.7-9). ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були пасажирами транспортного засобу ВАЗ 2170 д.н. НОМЕР_1, з яким допустив зіткнення водій транспортного засобу ВАЗ 21093, 1997 року випуску д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_9 ОСОБА_1, яка отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, була визнана потерпілою. Інші позивачі також отримали тілесні ушкодження.
Конституція України визначає життя і здоров’я людини найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права і способом захисту цивільних прав може бути відшкодування, в тому числі, моральної (немайнової) шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя (ст. ст. 16, 1168 ЦК України).
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. Моральна шкода відшкодовується одноразово, незалежно від майнової шкоди та не пов’язана з розміром цього відшкодування (ст. 23 ЦК України). Також враховується інтенсивність і тривалість психічних переживань особи, характер негативних наслідків, заподіяних злочином.
Оскільки тілесні ушкодження позивачі отримали внаслідок дій відповідача, то вони мають право на відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції визначив до стягнення на користь ОСОБА_1 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а на користь інших позивачів – по 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Як зазначено у вироку суду відносно ОСОБА_9, згідно висновку судово-медичної експертизи внаслідок ДТП ОСОБА_1 було завдано середньої тяжкості тілесне ушкодження - закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку І-го ступеня, забійна рана чола зліва, закритий перелом кісток лобної та сідничної кісток зліва, лоскутна рана правої гомілки, забій лівої гомілки. Проходила стаціонарне лікування у травматологічному відділенні Мукачівської ЦРЛ. Довідкою СМЕ №0110163 від 16 квітня 2009 року підтверджується, що ОСОБА_1 являється інвалідом ІІІ групи (а.с.25).
ОСОБА_6 отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забійну рану тім’яні (а.с.159).
ОСОБА_2 отримав забійно-рвану рану голови, закриту черепно-мозкову травму (а.с.160).
ОСОБА_7 отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забійно-рвану рану тім’яні. Проходив стаціонарне лікування у неврологічному відділенні Мукачівської ЦРЛ (а.с.161).
ОСОБА_3 отримала закриту черепно-мозкову травму, забійно-рвану рану обличчя. Проходила стаціонарне лікування у травматологічному відділенні Мукачівської ЦРЛ (а.с.162).
Також судова колегія враховує, що позивачі під час ДТП пережили нервове потрясіння, в подальшому - тривалі больові відчуття, проходили лікування, а отже були позбавлені можливості працювати, займатись домашнім господарством та вести звичний спосіб життя.
Зважаючи на обставини справи судова колегія вважає, що визначені судом першої інстанції суми у відшкодування моральної шкоди відповідають інтенсивності і тривалості психічних переживань потерпілих, характеру негативних наслідків, заподіяних діями відповідача ОСОБА_9, та вимогам розумності та справедливості.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а правильне по суті і справедливе рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. 304, п.5 ч.1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 311, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – ОСОБА_13 - відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 11 червня 2010 року – залишити без змін .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча Судді