У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року м. Ужгород
Судова колегія палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.
суддів - Павліченка С.В., Собослоя Г.Г.
при секретарі - Рогач І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород апеляційні скарги Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта” на рішення Хустського районного суду від 9 липня 2010 року та ухвалу Хустського районного суду від 15 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської філії УДППЗ „Укрпошта”, третя особа - директор Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта” ОСОБА_2 - про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просив поновити його на роботі на посаді начальника Хустського ЦПЗ №2 при Закарпатській дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” та виплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу. Позов мотивував тим, що його безпідставно звільнили з роботи відповідно до п. 5 ст. 40 КЗпП України, оскільки у день видання наказу – 4 січня 2010 року – він знаходився на роботі – на 9.00 год. за викликом директора Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта” ОСОБА_2 з’явився в м. Ужгород, а після обіду ОСОБА_2 запросив його у свій кабінет, де оголосив наказ про звільнення.
Рішенням Хустського районного суду від 9 липня 2010 року позов задоволено. Поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді начальника Хустського ЦПЗ №2 при Закарпатській дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта”, стягнуто з Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта” на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, за період роботи з 04.01.2010 по 09.07.2010 та на користь держави 190 гривень державного мита.
Ухвалою Хустського районного суду від 15 вересня 2010 року у зазначене рішення внесено виправлення, вказавши в тексті резолютивної частини: поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді начальника Хустського ЦПЗ №2 Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта”.
Відповідачем оскаржено і рішення суду від 9 липня 2010 року, і ухвалу суду про виправлення описки від 15 вересня 2010 року. Відповідач вважає, що звільнення позивача було проведено у відповідності до вимог закону, а підстав для
_______________________________________________________________________________________
Справа № 22 -4442/ 2010 номер рядка статистичного звіту: 52
Головуючий в першій інстанції – Кемінь В.Д.
Суддя-доповідач – Кожух О.А.
виправлення описки у рішенні суду не було, оскільки суд описки не допустив – суд ухвалив рішення відповідно до позовної вимоги позивача, який просив поновити його саме на роботі начальника Хустського ЦПЗ №2 при Закарпатській дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта”. Відповідач просив скасувати рішення суду від 9 липня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а також скасувати ухвалу суду від 15 вересня 2010 року та відмовити у виправленні описки в рішенні суду.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що такі не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував на посаді начальника Хустського ЦПЗ №2 Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” з 04.03.2007 року по день його звільнення 04.01.2010 року.
Наказом № 451-к від 04.01.2010 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади у зв’язку з невиходом на роботу більш як 4-х місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності згідно п.5 ст. 40 КЗпП України (а.с. 23).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано власником у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 03.08.2009 по 03.01.2010. 04 січня 2010 року позивач вийшов на роботу і знаходився з 09.00 години за викликом директора Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта” ОСОБА_2 в м. Ужгород у приміщенні дирекції. Дана обставина стверджена також і поясненнями представника відповідача та актом, складеним комісією дирекції від 04.01.2010 року про оголошення позивачу наказу №451-к від 04.01.2010 р. щодо його звільнення.
Позивач до 4 січня 2010 року проходив лікування у Закарпатському обласному кардіологічному диспансері. Оскільки 1 - 3 січня 2010 року були вихідними днями, позивач вийшов на роботу, з’явившись за викликом директора Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта”, не закривши листок непрацездатності. Проте перебування позивача протягом 4 січня 2010 року у приміщенні дирекції в м. Ужгород саме і підтверджує той факт, що позивач вийшов на роботу.
Застосування пункту 5 частини 1 статті 40 КЗпП передбачає одночасну наявність двох складових диспозиції цієї правової норми - як установленого нею проміжку часу, протягом якого працівник не з'являвся на роботу, так і факту безперервної непрацездатності працівника упродовж зазначеного часу. Відсутність хоча б однієї з них виключає можливість застосування згаданої норми як підстави звільнення з роботи. Також значення для припинення трудового договору з розглядуваних підстав має існування потреби та виробничої необхідності у заміні відсутнього працівника. Якщо відсутність припиняється (працівник вийшов на роботу), відпадають і підстави для припинення трудового договору за п. 5 ст. 40 КЗпП.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк тимчасової непрацездатності позивача був перерваний виходом на роботу на один день. Також в наказі про звільнення позивача не вказано у зв’язку з якою виробничою необхідністю виникла потреба у його звільненні. Таким чином, розірвання трудового договору з позивачем відповідно до п. 5 ст. 40 КЗпП України, було безпідставним.
Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача щодо продовження лікування позивача - з 5 січня 2010 року знову було видано листок непрацездатності. Зважаючи на те, що позивач лікувався з приводу хвороби серця, судова колегія приймає до уваги пояснення позивача, що після оголошення наказу про звільнення у нього погіршилось самопочуття, що і викликало повторне звернення до лікаря та видачу листка непрацездатності. Також судова колегія враховує той факт, що 1 грудня 2009 року позивач проходив огляд у МСЕК, а в подальшому, 02.03.2010 йому було встановлено ІІІ групу інвалідності (а.с. 117).
Заперечень щодо стягнення на користь позивача оплати за час вимушеного прогулу апеляційна скарга не містить.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами докази, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а правильне по суті і справедливе рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Стосовно ухвали суду від 15 вересня 2010 року про виправлення описки в рішенні суду судова колегія виходить з такого.
Відповідно до ст. 235 ч. 1 у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
ОСОБА_1 працював на посаді начальника Хустського ЦПЗ № 2 Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта”, а отже підлягає поновленню саме на цій посаді. Вказавши у своєму рішенні назву посади „начальник Хустського ЦПЗ №2 при Закарпатській дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” суд допустив описку, яку виправив відповідно до процедури, передбаченої ст. 219 ЦПК України. При цьому, суд не вийшов за межі заявлених позовних вимог та не змінив зміст ухваленого судового рішення.
Зважаючи на викладе, судова колегія вважає, що підстав для скасування ухвали суду про виправлення описки також немає.
Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта” – відхилити.
Рішення Хустського районного суду від 9 липня 2010 року та ухвалу Хустського районного суду від 15 вересня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча
Судді