Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.
суддів - Павліченка С.В., Собослоя Г.Г.
при секретарі – Рогач І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк ”Надра” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановила:
ВАТ КБ «Надра» (далі – Банк) 28.07.2009 звернувся до суду із зазначеним позовом мотивуючи його наступним. 19 лютого 2007 р. Банк уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 32/02-2007 і видав кредит у розмірі 2500,00 дол. США із строком повернення до 18.02.2009. За користування кредитом відповідач повинен був сплачувати 16,99% річних та щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 0,5% від залишку кредиту. В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 19 лютого 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 зобов’язалась відповідати за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 зобов’язань перед банком за кредитним договором. Відповідальність відповідачів є солідарною. Відповідачі умови договору не виконували, внаслідок чого виникла заборгованість. В процесі розгляду справи позивачем змінювались позовні вимоги і остаточно до стягнення була заявлена сума 31096,грн. яка складалась з: сума неповерненого кредиту – 3133,66 грн. (395,34 дол. США), прострочених відсотків за користування кредитом з 23.10.2008 по 31.03.2010 – 266,01 грн. (33,56 дол. США); нарахованих відсотків – 17,76 грн. (2,24 дол. США), комісії – 107,01 грн. (13,50 дол. США); пеня за період з 22.06.2008 по 21.06.2009 – 27572,49 грн. (3478,52 дол. США). Позивач просив стягнути солідарно з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором у сумі 31096,93 гривень, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.04.2010 (час зміни позовних вимог) становило 3923,16 дол. США, а також судові витрати.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року позов задоволено - стягнуто солідарно з відповідачів 31096,93 грн. та, з врахуванням виправленої описки, 222,97 грн. у відшкодування сплачених Банком судових витрат.
ОСОБА_1 рішення суду оскаржила. Вказує, що на депозитному рахунку у Банку перебував вклад її матері, за рахунок якого відповідачка передбачала погасити свій кредит, проте Банк у визначений строк депозит матері не повернув, відсотки не сплачував, що позбавило відповідачку можливості погасити вчасно борг, і в той же час Банком було нараховано пеню в сумі 3478,52 доларів США, яку відповідачка вважає несправедливою. Також апелянт вказує, що справу було розглянуто без участі відповідачки ОСОБА_3 Просила рішення суду змінити – суму „31096,93 грн.” змінити на суму „4601,74 грн.” (за виключенням пені), а також ____________________________________________________________________________________________
Справа № 22-3774/2010 Номер рядка статистичного звіту 27
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_4
Суддя - доповідач – Кожух О.
виключити з резолютивної частини рішення слова „солідарно та ОСОБА_2
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення оіб, що з’явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.
За змістом ст.ст. 11, 509, 526, 611, 614, 623, 625, 1049, 1054 ЦК України, цивільно-правові зобов’язання виникають з договорів і повинні виконуватися належним чином; позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором; в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів; особа відповідальна за порушення зобов’язання, позичальник, який уклав і не виконує кредитний договір, повинен відшкодувати кредитору збитки в повному обсязі. Правовими наслідками порушення основного зобов'язання, забезпеченого порукою, є солідарна відповідальність боржника та поручителя (ст. 554 ЦК України)
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за договором кредиту № 32/02-2007 від 19 лютого 2007 р. отримала кредит у сумі 2500 дол. США. За користування коштами позичальнику належало сплачувати 16,99 % річних та щомісячну комісію у розмірі 0,5% від залишку кредиту, щомісячна сума мінімально необхідного платежу становила 127,00 дол. США. У разі прострочення сплати мінімального платежу, неналежного виконання інших платіжних зобов’язань, боржник сплачує Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення (п. 4.1. договору). Виконання зобов’язань за договором було повністю забезпечено порукою ОСОБА_2, з якою 19.02.2007 Банк уклав договір поруки, його дія закінчується належним виконанням зобов’язань за кредитним договором.
З моменту одержання кредиту і до липня 2008 року ОСОБА_1 було сплачено по тілу кредиту 1500,26 дол. США (а.с.13).
27.05.2008 Банк направляв відповідачам претензію про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.11).
Ці факти стверджуються згаданими договорами, заявою на видачу готівки від 19.02.2007 № NL-1 з підписом ОСОБА_1 про одержання 2500,00 дол. США, розрахунками та розшифровками боргу (а.с. 9-15) та іншими матеріалами.
Солідарна відповідальність означає, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох.
Тому вимога Банку про солідарне стягнення коштів і з боржника, і з поручителя є правомірною.
Проте протягом вересня – листопада 2009 року ОСОБА_1 були сплачені кошти на погашення як тіла кредиту, так і відсотків та комісії (а.с.37) – загальна сума оплати становила 879 дол. США. Сума неповерненого кредиту склала 395,34 дол. США, сума прострочених відсотків за користування кредитом - 33,56 дол. США, сума нарахованих відсотків – 2,24 дол. США, та сума комісії – 13,50 дол. США. Всього сума заборгованості ОСОБА_1 становить 444,64 грн. (а.с.27).
Виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, в т.ч. – пенею (ст. 549 ЦК України). Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням зобов’язання (ст. 550 ч. 1).
Поряд з цим, суд на підставі ст. 551 ч. 3 ЦК України може зменшити рзмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Банком нараховано пеню з 22.06.2008 по 21.06.2009 (а.с.16) і її сума становить 3478,52 дол. США. Зважаючи на те, що відповідачем із 2500 дол. США отриманого кредиту сплачено 2104,66 дол. США, розмір пені значно (майже у вісім разів) перевищує загальну суму заборгованості по обов’язкових платежах, судова колегія вважає за можливе, відповідно до положень ст. 551 ч. 3 ЦК України, зменшити розмір нарахованої банком пені та стягнути з відповідачів пеню у розмірі, що дорівнює половині суми заборгованості ОСОБА_1 – 222,32 дол. США.
Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції слід змінити через неправильне застосування судом норм матеріального права (ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України) – стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку 666,96 дол. США, що за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення (а.с. 81) становить 5290,79 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, і у разі часткового задоволення позову судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимоги. Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено 358,44 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 388,44 грн. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (близько 17 % від ціни позову), з відповідачів слід стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 66,03 грн.
Керуючись ст.ст. 307, ст. 309 ч. 1 п. 4, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів –
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року – змінити.
Позов Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» - задовольнити частково.
Стягнути на користь ВАТ КБ «Надра» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість в загальній сумі 5290 (п’ять тисяч двісті дев’яносто) гривень 79 коп. та 66,03 грн. судових витрат.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча
Судді