У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.
суддів - Павліченка С.В., Куцина М.М.
при секретарі - Рогач І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 21 травня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а :
Відкрите акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» (далі – Банк) у лютому 2010 року звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, в якому просив:
- стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 123 від 15.01.2008 р. в повному обсязі - в сумі 247222,22 доларів США (двісті сорок сім тисяч двісті двадцять два доларів США 22 центи), та 334994,90 грн. (триста тридцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто чотири гривні 90 коп.);
- стягнути з відповідача заборгованість за договором іпотеки від 16.01.2008 № 123/2008/02, в повному обсязі - у сумі 128479,50 грн. (сто двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят дев’ять гривень 50 коп.);
- стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Вимоги мотивовано тим, що 15 січня 2008 року Банк уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 123 та видав кредит у сумі 200000,00 (двісті тисяч) доларів США на строк до 14 січня 2018 р. За користування кредитом відповідач повинен був сплачувати 12,5% річних. В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений 16 січня 2008 p., за яким в іпотеку банку передано нерухоме майно - 6 (шість) незавершених будівництвом житлових будинків (80 % готовності кожний), що знаходяться в с.Мала Уголька буд. № 94/3, 94/4, 94/5, 94/6, 94/7, 94/8 Тячівського р-ну, Закарпатської області. Вартість Предмета Іпотеки - 856530,00 грн. За умовами договору іпотеки відповідач взяв на себе зобов'язання, зокрема, продовжувати договір страхування Предмету іпотеки на строк дії кредитного договору, та забезпечувати схоронність Предмету іпотеки. Позичальником умови кредитного договору у повному обсязі не виконувались, а також позичальником після 18.01.2009 не було виконано вимоги відносно страхування Предмету іпотеки. Крім того, в ході перевірки наявності та стану зберігання майна, переданого в іпотеку, станом на 18.12.2008 було встановлено, що будівельні роботи не проводяться, 50 % будинків знаходиться в занедбаному стані (в середині будинків ростуть кущі, пошкоджено дах у двох будинків). Роботи з консервації будівництва ______________________________________________________________________________________________________
Справа № 22 – 3092/2010 Номер рядка статистичного звіту: 27
Головуючий в першій інстанції: Ляшко С.М.
Доповідач: Кожух О.А.
не проведені. Внаслідок пошкоджень і руйнувань ринкова вартість незавершених будівництвом об'єктів значно знизилася. В зв’язку з чим Банк просить стягнути з позичальника відповідні передбачені договором іпотеки штрафи за невиконання відповідачем умов договору іпотеки.
Станом на 10 лютого 2010 року – на час звернення Банку з позовом -заборгованість відповідача за кредитним договором складала 247222,22 доларів США (двісті сорок сім тисяч двісті двадцять два долари США 22 центи) та 334994,90 грн. (триста тридцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 90 коп.), з яких:
- заборгованість по тілу кредита - 200000,00 доларів США (поточна заборгованість - 168410,00 доларів США, та прострочена заборгованість - 31590,00 доларів США);
- заборгованість по нарахованих відсотках - 47222,22 доларів США (поточна заборгованість - 625,00 доларів США, прострочена заборгованість - 46597,22 доларів США);
- пеня по простроченому тілу кредита - 35820,71 грн. (тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять гривень 71 коп.);
- пеня по прострочених відсотках - 58008,96 грн. (п'ятдесят вісім тисяч вісім гривень 96 коп.);
- 3% річних від суми простроченого тіла кредиту, розраховано за період 01.09.2008 р. по 09.02.2010 р. включно - 5587,29грн. (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень 29 коп.);
- 3% річних від суми прострочених відсотків, розраховано за період 01.03.2008 р. по 09.02.2010 р. включно - 10126,88 грн. (десять тисяч сто двадцять шість гривень 88 коп.);
- штраф за допущення простроченої заборгованості понад 60 днів згідно п.3.3 кредитного договору станом на 10.02.2010 р. - 225451,06 грн. (двісті двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят одна гривня 06 коп.)
Станом на 10 лютого 2010 року заборгованість відповідача за договором іпотеки складала 128479,50 грн. (сто двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 50 коп.), в тому числі:
- 85653,00 грн. (вісімдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят три гривні 00 коп.) - штраф згідно п.21 договору іпотеки - за порушення п.20.1 договору іпотеки (відсутність продовження договору страхування предмету іпотеки на строк дії кредитного договору - у розмірі 10% від вартості предмету іпотеки);
- 42826,50 грн. (сорок дві тисячі вісімсот двадцять шість гривень 50 коп.) - штраф згідно п.22 договору іпотеки - за порушення п.20.2 договору іпотеки (незабезпечення схоронності предмету іпотеки, не запобігання пошкодженню предмету іпотеки, псуванню, непроведення при погіршенні предмету іпотеки поточного ремонту тощо - в розмірі 5% від вартості предмету іпотеки).
Всього загальна сума заборгованості відповідача по кредитному договору № 123 від 15.01.2008 р. та по договору іпотеки від 16.01.2008 р. станом на 10 лютого 2010 року становила 247222,22 доларів США (двісті сорок сім тисяч двісті двадцять два долари США 22 центи) та 463474,40 грн. (чотириста шістдесят три тисячі чотириста сімдесят чотири гривні 40 коп.), яку позивач просив стягнути з відповідача.
Рішенням Тячівського районного суду від 21 травня 2010 року позов задоволено – стягнуто з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» заборгованість у розмірі 247222,22 доларів США та 463474,40 грн., а також 1820 грн. судових витрат.
ОСОБА_1 рішення суду оскаржив. Межі оскарження – не оспорюючи правильність розрахунків Банку та розмір позовних вимог, апелянт вважає, що позов було пред’явлено не до нього, а до його племінника. Таку позицію апелянт обгрунтовує тим, що у позовній заяві вказана дата народження відповідача - 15 листопада 1979 року - а це є датою народження його племінника, також ОСОБА_1. Також апелянт вказував, що суд першої інстанції не дав йому можливості пред’явити зустрічний позов до колишньої дружини, яка заволоділа коштами а потім ініціювала розірвання шлюбу. Апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати та повернути справу до суду першої інстанції.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній підстав. Вказав, що його племінник також 15 січня 2008 року взяв у позивача кредит в сумі 20000 доларів США і також проживає в АДРЕСА_1, а тому вважає, що судом не було з’ясовано до якої особи пред’явлено позов.
Представник позивача просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказала, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно також 15 січня 2008 року брав кредит у Банку, проте цей позов пред’явлено саме до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки всі інші паспортні дані та ідентифікаційний код, що вказані у позовній заяві, є відповідними даними ОСОБА_1 - апелянта, і саме ці дані вказані в тих договорах кредиту та іпотеки, які містяться в матеріалах справи і відповідно до яких проводились всі розрахунки в додаток до позовної заяви. У позовній заяві дата народження відповідача вказана помилково.
Після оголошеної у справі перерви відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки (а.с.88), в судове засідання не з’явився повторно. Надіслав до суду телеграму з проханням відкласти розгляд справи через хворобу його сина. Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглянула справу за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що брали участь у судових засіданнях при розгляді даної справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 (НОМЕР_1, виданий Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 17.02.2003, ідентифікаційний код НОМЕР_2) було укладено кредитний договір № 123, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 200000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5% річних терміном з 15 січня 2008 р. до 14 січня 2018 р (а.с.7-9). Із цією ж особою 16 січня 2008 p. Банк уклав договір іпотеки, за яким в іпотеку банку передано нерухоме майно - 6 (шість) незавершених будівництвом житлових будинків (80 % готовності кожний), що знаходяться в с.Мала Уголька буд. № 94/3, 94/4, 94/5, 94/6, 94/7, 94/8 Тячівського р-ну, Закарпатської області, і яким встановлено відповідні зобов’язання іпотекодавця, в тому числі, щодо страхування та збереження Предмета іпотеки(а.с.12-14).
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що позов пред’явлено до його племінника. Як вбачається з копії паспорта та копії ідентифікаційного коду, що місяться в матеріалах кредитної справи Банку (а.с.74, 75) саме ці номер та серія паспорта - ВР НОМЕР_3, виданий Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 17.02.2003, та ідентифікаційний код – НОМЕР_2 - вказані у договорах кредиту від 15.01.2008 № 123 та договорі іпотеки від 16.01.2008 № 123/2008/02, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, належним відповідачем по справі є саме ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, а доводи апеляційної скарги спростовується матеріалами справи.
Зобов’язання за вказаними кредитним договором та договором іпотеки відповідач належним чином не виконував, що підтверджується наданими Банком матеріалами. Станом на 10.02.2010 року заборгованість ОСОБА_1 склав 247222,22 доларів США та 463474,40 грн.
Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч. 1 ст. 303 ЦПК України).
Правомірність наведених позивачем розрахунків та рішення суду щодо стягнутих сум відповідачем не оспорювались, а тому апеляційним судом не перевіряється. Доводи апеляційної скарги щодо зустрічного позову до колишньої дружини судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки відповідні відносини, що склались між апелянтом та його колишньою дружиною, не пов’язані із відносинами, що склались між сторонами по даній справі.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, ухвалив рішення, яке відповідає чинному законодавству, з додержанням норм процесуального права. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Тячівського районного суду від 21 травня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча
Судді