Справа №  1-82/10

 16.09. 2010 р.

                                                                        В И Р О К

                                                           І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

5 жовтня 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Кошелюк Л.О.,

                 при секретарі Сулеві Н.С.,

                 за участю: прокурора – Хомича Ю.В.,

                                    підсудного – ОСОБА_1,

                                    пр-ка потерпілого ОСОБА_2 –адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, гр-на України, з професійно-технічною освітою , неодруженого, невійськовозобов’язаного, працюючого помічником машиніста тепловоза в локомотивному  депо м. Ковеля, у відповідності зі ст. 89 КК України не судимого,

                                             за ст. 122 ч.1 КК України,

                                                           в с т а н о в и в :

     10 липня 2010 року в 0 год. 30 хв. на базі відпочинку озера Пісочне Старовижівського р-ну підсудний ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного спЙ’яніння, на грунті неприязних відносин умисно вдарив ногою в обличчя потерпілого  ОСОБА_2 і спричинив перелом нижньої щелепи, що є середньої тяжкості тілесним ушкодженням з тривалим розладом здоров’я.

    У судовому засіданні у пред’явленому звинуваченні підсудний ОСОБА_1 свою винуватість визнав повністю і пояснив, що йшов до будинку, де відпочивав на озері, і по дорозі побачив, що незнайомець сидів на лежачому на землі другові та бив по тілу. Підбіг і наніс удар

 ногою в обличчя потерпілого. Від слідчого дізнався про перелом щелепи.

    З ним помирився і збитки повністю відшкодував. Щиро кається у своєму поступкові. Обіцяє подібного не допускати.

    Винуватість підсудного у вчиненні злочину доводиться зібраними доказами.

    Зокрема:

    -показаннями пр-ка потерпілого ОСОБА_3, який підтвердив, що збитки відшкодовані і претензій немає.

    -показаннями свідка ОСОБА_4, що попередньо його побили чоловік 8. А коли з тої компанії залишилось кілька хлопців то він дав здачі. На допомогу покликав підсудного, як збили з ніг.

    - показаннями свідка ОСОБА_5, що від міліції дізнався про бійку і її наслідки з переломом щелепи;

    -повідомленням Ковельської ЦРЛ від 10.07.10р. про поступлення до приймального відділення потерпілого з переломом щелепи

                                                 (а.с.6);

                                                           -2-

    -протоколом відтворення обстановки і обставин події від 10.07.10р. з фототаблицею до нього, з яких вбачається, що підсудний показав як і де наніс удар ногою в обличчя ОСОБА_2

                                               (а.с.40-43);

    -висновком судово- медичної експертизи № 511 від 27.08.2010 року про заподіяння  перелому нижньої  щелепи (  в ділянці 3,8 зуба і правого суглобового паростка), що є середньої тяжкості тілесним ушкодженням з тривалим розладом здоров’я.

                                                 (а.с.57-58).

    Аналізуючи  зібрані докази суд погоджується з кваліфікацією дій підсудного визначеною  органами досудового слідства за ст. 122 ч.1 КК України. Бо заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження з тривалим розладом здоров’я на грунті неприязних відносин і у стані алкогольного сп’яніння.

    Обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо нього вбачається, що скоїв умисний злочин середньої тяжкості.

    Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння. А пом’якшуючими- щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування завданого збитку; позитивні характеристики з місця проживання і роботи.

    Враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обтяжуючу і пом’якшуючі покарання обставини, суд вважає необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів покарання з випробуванням.

    Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,

                                                               суд, -

                                                            з а с у д и в :

    ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 122 ч.1 КК України і обрати покарання у виді обмеження волі строком 1(один) рік.

    На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо протягом 1(одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і буде повідомляти  органи  кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

    Міру запобіжного заходу залишити попередню ( до набрання вироком чинності) – підписку про невиїзд.

    Строк покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.

    На вирок  може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд протягом 15 діб з моменту проголошення.

СУДДЯ                                                                                                             Л.О.КОШЕЛЮК