Судове рішення 2-3058-1/10 від 02.12.2010

Судове рішення #12233166

РІШЕННЯ

Іменем України

м. Київ

24 листопада 2010 року 09:32 № 2-3058-1/10

Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді Мягкохода Ю. В.,

при секретарі – Кузьо В. А.,

за участю:

представника позивача – Савчук О. Г.,

відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Блокер» про стягнення боргу за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідач ПП «Блокер» відмовляється належно виконувати укладений між ними кредитний договір, внаслідок чого утворилась значна заборгованість. Проте, враховуючи те, що між позивачем та відповідачами, як забезпечення зазначеного кредитного договору було укладено договір поруки та договір застави рухомого майна належного ПП «Блокер», позивач просить стягнути солідарно з відповідачів всю суму боргу в розмірі 14 168 973, 83 грн. та звернути стягнення на предмет застави – вугілля марки ГСШ у кількості 15 000 тон шляхом його продажу, а також стягнути судові витрати на загальну суму в розмірі 1720 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить суд його задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник проти позову заперечили, посилаючись на те, що договір поруки припинив свою дію з огляду на положення ст. 550 ЦК України, а також те, що оскільки істотні умови визначені останньою додатковою догодою до Кредитного договору не були внесені до Договору поруки шляхом укладання додаткових угод відповідач не має відповідати за зобов’язаннями за кредитним договором, оскільки не брав на себе такого зобов’язання.

Відповідач ПП «Блокер» явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи суду не подавав.

Заслухавши думку сторін, які не заперечують проти розгляду справи у відсутність представника відповідача ПП «Блокер», суд вважає за можливим винести рішення у відсутність сторони що не з’явилась, за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, всебічно, повно та об’єктивно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними в матеріалах справи доказами, встановив наступне.

Так, 26.02.2007 р. між ВАТ «Родовід Банк» та ПП «Блокер» укладений кредитний договір № 22.1/36-КЛВ-07 ( а. с.10-16), відповідно до якого, позивач надав відповідачеві кредит в сумі 1 700 000 грн., а відповідач в свою чергу, взяв на себе зобов’язання повернути суму кредиту до 25.02.2008 р. та сплатити кредитні відсотки в розмірі 22 % річних.

28.02.2007 р. між ВАТ «Родовід Банк» та ПП «Блокер» укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору № 22.1/36-КЛВ-07 ( а. с.17), відповідно до якої, збільшено ліміт відновлювальної кредитної лінії до 15 000 000 грн.

21.02.2008 р. між ВАТ «Родовід Банк» та ПП «Блокер» укладена Додаткова угода № 2 до Кредитного договору № 22.1/36-КЛВ-07 ( а. с. 18-19), відповідно до якої, змінено ліміт відновлювальної кредитної лінії до 10 000 000 грн., а з 25.01.2009 р. до 5 000 000 грн. та термін дії кредитного договору до 25.02.2009 р.

15.05.2008 р. між ВАТ «Родовід Банк» та ПП «Блокер» укладена Додаткова угода № 3 до Кредитного договору № 22.1/36-КЛВ-07 ( а. с. 20), відповідно до якої, змінено ліміт відновлювальної кредитної лінії до 1 000 000 грн., процентну ставку за користування кредитом до 20 % річних.

03.06.2008 р. між ВАТ «Родовід Банк» та ПП «Блокер» укладена Додаткова угода № 4 до Кредитного договору № 22.1/36-КЛВ-07 ( а. с. 21), відповідно до якої, змінено процентну ставку за користування кредитом до 19,5 % річних.

03.09.2008 р. між ВАТ «Родовід Банк» та ПП «Блокер» укладена Додаткова угода № 5 до Кредитного договору № 22.1/36-КЛВ-07 ( а. с. 22), відповідно до якої, змінено процентну ставку за користування кредитом до 24,5 % річних.

10.10.2008 р. між ВАТ «Родовід Банк» та ПП «Блокер» укладена Додаткова угода № 6 до Кредитного договору № 22.1/36-КЛВ-07 ( а. с. 23), відповідно до якої, визначено розмір кредиту у сумі 10 000 000 грн., встановлено, що вся заборгованість по кредитному договору має бути сплачена не пізніше 25.02.2009 р. та визначено які пункти кредитного договору втратили чинність.

23.01.2009 р. між ВАТ «Родовід Банк» та ПП «Блокер» укладена Додаткова угода № 7 до Кредитного договору № 22.1/36-КЛВ-07 ( а. с. 24-25), відповідно до якої, сторони погодили графік повернення кредиту на загальну суму в розмірі 10 000 000 грн. терміном з 30.04.2009 р. по 20.01.2010 р. та встановили процентну ставку за користування кредитом в розмірі 28, 5 % річних, а також підвищену процентну ставку в разі невиконання умов договору в розмірі 30 % річних.

28.09.2009 р. між ВАТ «Родовід Банк» та ПП «Блокер» укладена Додаткова угода № 8 до Кредитного договору № 22.1/36-КЛВ-07 ( а. с. 26), відповідно до якої, сторони погодили графік повернення кредиту на загальну суму в розмірі 10 000 000 грн. терміном з 30.10.2009 р. по 20.01.2010 р., встановили строк погашення простроченої заборгованості за процентами нарахованими за період 26.01.2009 р. – 25.08.2009 р. в сумі 1 653 236, 72 грн. до 30.10.2009 р., встановили строк погашення процентів, що будуть нараховані за період 26.08.2009 р. – 25.09.2009 р. до 30.10.2009 р., погодили строк продовжити термін сплати простроченої заборгованості за нарахованою комісією в розмірі 50 000 грн. до 30.10.2009 р.

Проте, відповідач ПП «Блокер»кредитні зобов’язання належним чином не виконує, а саме, порушуючи строки погашення заборгованості по кредиту, утворив значну заборгованість.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором (а. с. 45-46), станом на 19.07.2010 р. відповідач ПП «Блокер» має прострочену заборгованість по тілу кредиту в сумі 10 000 000 грн. та кредитним процентам – 2 810 406, 61 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивач нарахував пеню за несвоєчасне виконання договірного зобов’язання: пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 1 033 994, 60 грн. та пеню за несвоєчасну сплату кредитних процентів - 274 572, 62 грн.

З метою забезпечення виконання договірного зобов’язання за кредитним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено 21.02.2008 р. Договір поруки № 22.1/36-П-07 (а. с. 39-40), відповідно до п.п. 1.1. якого, сторони погодили, що Поручитель зобов’язується солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ПП «Блокер» за кредитним договором № 22.1/36-КЛВ-07 від 26.02.2007 р.

З огляду на наведене, позивач в межах договірних домовленостей з відповідачами просить стягнути солідарно з останніх на його користь всю суму заборгованості, а тому правомірно.

Поряд слід відзначити, що суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача ОСОБА_2, що договір поруки припинив свою дію, оскільки позивач не звернувся до нього з відповідною вимогою на протязі пів року з моменту настання основного зобов’язання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно з п.п. 4.1. Договору поруки, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і втрачає чинності після повного погашення Позичальником та/або Поручителем заборгованості за договором.

З огляду на зазначене, виходячи з того, до договір поруки визначає строк його дії, порука припиняється після його збігу, а саме, після повного виконання взятих зобов’язань за Кредитним договором № 22.1/36-КЛВ-07 від 26.02.2007 р., оскільки зобов’язання за останнім правочином на день розгляду справи не виконані, порука відповідача ОСОБА_2 перед позивачем слід вважати такою, що продовжує діяти.

У зв’язку з укладанням додаткових угод до Кредитного договору, відповідно до Договору поруки, укладена 17.06.2008 р. Додаткова угода № 1 до Договору поруки № 22.1/36-П-07 (а. с. 41), 30.09.2008 р. Додаткова угода № 2 до Договору поруки № 22.1/36-П-07 (а. с. 42), 23.01.2009 р. Додаткова угода № 3 до Договору поруки № 22.1/36-П-07 (а. с. 43), відповідно до яких були узгоджені всі зміни істотних умов внесених до Кредитного договору.

Умови визначені Додатковою угодою № 8 до Кредитного договору № 22.1/36-КЛВ-07 ( а. с. 26), відповідно до якої, сторони погодили строк погашення простроченої заборгованості за процентами нарахованими за період 26.01.2009 р. – 25.08.2009 р. в сумі 1 653 236, 72 грн. до 30.10.2009 р., строк погашення процентів, що будуть нараховані за період 26.08.2009 р. – 25.09.2009 р. до 30.10.2009 р., та строк продовжити термін сплати простроченої заборгованості за нарахованою комісією в розмірі 50 000 грн. до 30.10.2009 р., не є такими, що тягнуть за собою укладання відповідної додаткової угоди до Договору поруки, оскільки зазначені умови не являються новими, а випливають з основного зобов’язання та загального правила виконання договірного зобов’язання, а саме, обов’язку своєчасно виконувати договірні зобов’язання.

З огляду на наведене, посилання сторони відповідача ОСОБА_2 на те, що оскільки умови визначені останньою додатковою догодою до Кредитного договору не були внесені до Договору поруки шляхом укладання додаткової угоди, він не несе зобов’язання за Договором поруки, являються безпідставними та надуманими.

Також з метою забезпечення виконання договірного зобов’язання за Кредитним договором № 22.1/36-КЛВ-07 між ПП «Блокер», як Заставодавцем, та позивачем, як Заставодржателем, укладено Договір застави № 2.1/36-3.3-07 рухомого майна від 28.02.2007 р. (а. с. 27-10), відповідно до якого сторони домовились про передачу у заставу майна оціненого вартістю 29 930 863, 04 грн., а саме: вугілля марки ГСШ вагою 75 831, 92 тонни вартістю 23 659 559, 04 грн. та вугілля марки Т вагою 24 120, 40 грн. вартістю 6 271 304 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1. Договору застави № 2.1/36-3.3-07 рухомого майна від 28.02.2007 р., при порушенні Заставодавцем умов основного зобов’язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні Заставодавцем умов цього договору та у випадках встановлених законом у Заставодержателя виникає право задоволення своїх вимог, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ч. 1-2 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.п. 3.2.3. Договору застави, заставодержатель набуває право на продаж предмета застави у разі незадоволення вимог Заставодержателя.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, заявлені у межах договірних домовленостей сторін у цій справі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, які правомірні та обґрунтовані.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Відповідно до наданих платіжних доручень ( а. с. 2-3), позивач за подання цього позову до суду, сплатив державне мито в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів.

На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 526, 559, 589-591, 625 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 217 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Блокер» про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Блокер» та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк»: заборгованість за Кредитним договором № 22.1/36-КЛВ-07 від 26.02.2007 р., на загальну суму в розмірі 14 168 973 (чотирнадцять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч дев’ятсот сімдесят три тисячі дев’ятсот сімдесят три) грн. 83 коп.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 22.1/36-КЛВ-07 від 26.02.2007 р., на загальну суму в розмірі 14 168 973 (чотирнадцять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч дев’ятсот сімдесят три тисячі дев’ятсот сімдесят три) грн. 83 коп., звернути стягнення на предмет застави - майно, що належить ПП «Блокер», а саме, 15 000 (п'ятнадцять тисяч) тон вугілля марки ГСШ, що знаходиться за адресою: Луганська обл., смт Байрачки, вул. Шахтарська, 3, шляхом його продажу.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Блокер» та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» судові витрати на загальну суму в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: