АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
Головуючого - судді: Перепелюк Л.М.
Суддів Чупікової В.В., Сулятицької М.М.
Секретар Максимюк В.В.
За участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, її представників ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідачки ОСОБА_6, її представника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди , за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 березня 2010 року , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 березня 2010 року позо задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_8 4364, 96 грн. Скасовано заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_9 , яку було заборонено відчужувати ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 02.04.2009 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи , судом неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи, та рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_8А ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди з відповідачки ОСОБА_3, часткової компенсації моральної шкоди та скасування заборони на відчуження квартири , стягнувши у повному обсязі відшкодування майнової та моральної шкоди солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що обидві апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
За матеріалами справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 18.08.1994 року стала власником квартир №2 спільного заселення в АДРЕСА_1 Відповідачка ОСОБА_9 з 27.06.2008 року набула право власності на 64/100 частки цієї ж квартири спільного заселення (а. с.31, 32,40-41).
12.07.2008 року через халатне відношення до сантехнічного обладнання мешканців квартири №2 та №2а ОСОБА_9 та ОСОБА_3 були залиті коридор та ванна в квартирі АДРЕСА_3, що належить на праві спільної сумісної власності позивачам (а.с.6-9, 13, пояснення свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в судовому засіданні в суді першої інстанції ).
Відповідно до висновку №211 судової будівельно-технічної експертизи, та пояснень свідків ОСОБА_15,ОСОБА_16 в судовому засіданні в суді першої інстанції в квартирі позивачів мали місце ушкодження, які зазначені у акті ЖРЕП-14 від 12.07.2008 року , а саме:
ушкодження конструктивних елементів частини приміщення коридору, яке полягає в замоканні стін, часткове ураження їх грибком, наявності слідів замокання підлогового покриття з ламінату,
та ушкодження конструктивних елементів ванної кімнати, яке полягає в замоканні стелі та частковому ураженні її грибком.
Також встановлено деформацію, окремі тріщини внаслідок розсихання дверного заповнення між коридором та ванною кімнатою. Вартість ремонтно - відновлювальних робі, які необхідно провести в приміщенні квартири позивачів, разом з будівельними матеріалами складає 3650 грн.(а.с.61-65).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_6 своїми діями по недбалому ставленню до сантехнічного обладнання, зокрема, виливанням у ванну води із будівельним сміттям, призвела до забиття каналізації та спричинення позивачам матеріальної шкоди. Такий висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим по справі обставинам та зроблений внаслідок порушення норм матеріального права, що відповідно до п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
Актом обстеження приміщення, пошкодженого внаслідок аварійної ситуації на інженерних мережах від 12.07.2008 року, складеного працівниками КЖРЕП №14, встановлено, що залив квартир позивачів стався через халатне відношення до сантехнічних приладів ОСОБА_9 та ОСОБА_3- співвласників квартири АДРЕСА_1. Даний акт не спростований належними та допустимими доказами, здобутими у даній справі. Відповідачка ОСОБА_6 , як член сім»ї співвласника, зареєстрована в цій квартирі з 01.08.2008 року тобто після заливу квартири позивачів.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що співвласники ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в порушення вимог п.5 ст.319 ЦК України використовували свою власність таким чином, що спричинили залив квартири позивачів, а тому відповідно до ст.1190 ЦК України зобов»язані солідарно відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 3650 грн.
Доводи апелянта ОСОБА_6 стосовно того, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем у даній справі спростовуються договором купівлі-продажу квартири від 14.12.1999 року, з якого вбачається, що квартира позивачами придбана під час шлюбу (а. с. 6-9).
ОСОБА_1, ОСОБА_8 звернулися до суду з вимогою про відшкодування на користь їх обох солідарно моральної шкоди з усіх відповідачів з тих підстав, що їм обом неправомірними діями відповідачів заподіяна така шкода.
Виходячи із змісту ст.ст.1167, 23 ЦК України кожна конкретно особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй особисто неправомірними діями чи бездіяльністю іншої особи, при наявності вини цієї особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, якщо вина є підставою для відшкодування, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_8 про відшкодування на користь їх обох солідарно моральної шкоди з усіх відповідачів не підлягають до задоволення.
На підставі ст.ст. 1190, п.5 ст.319, 1167, 23 ЦК України та керуючись ст..209, 218, 307, 309, 88 ЦПК України колегія суддів,
В и р і ш и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 березня 2010 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3650 грн. солідарно.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_8 судові витрати по 244,75 грн. з кожної.
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді: