Справа№ 2-253/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11 квітня 2007 року  Вовчанський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Струк І.Ф., при секретарі - Борщ Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2и про визначення часток у спільній сумісній власності,

встановив:

26.03.2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2. про визначення часток у спільній сумісній власності. На обґрунтування позову зазначила, що у 2001 році був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1 у рівних долях братові позивачки - ОСОБА_3. та відповідачці - ОСОБА_2., який був посвідчений 21 листопада 2001 року приватним нотаріусом ОСОБА_4. за № 1106. У даному договорі помилково не були визначені частки у спільній власності обдарованих, хоча у дійсності існувала домовленість про рівні частки у спільній власності на вказану квартиру. На даний час виправити вищезазначену помилку немає можливості, оскільки один із співвласників квартири - ОСОБА_3. помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і позивач як спадкоємець не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом , оскільки у правовстановлюючому документі на квартиру не визначені частки співвласників квартири. Тому позивач просить визначити рівні частки по ½  частині за кожним із співвласників вказаної квартири, зокрема за ОСОБА_3. та ОСОБА_2., згідно їх домовленості.

Представник позивача ОСОБА_5. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2. визнала повністю позов і обставини справи, не заперечувала проти визначення по ½  частині за кожним із співвласників, зокрема за ОСОБА_3. та нею.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу . Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у спільній частковій власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Як встановлено судом і визнано відповідачем 21 листопада 2001 року був укладений договір дарування, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4. за № 1106, згідно якого ОСОБА_3. і відповідач ОСОБА_2. отримали чотирьохкімнатну квартиру за АДРЕСА_1, але в зазначеному договорі не були визначені частки у спільній власності обдарованих, хоча у дійсності існувала домовленість про рівні частки на вказану квартиру, про що не заперечувала відповідач (а.с. 7). ОСОБА_3. помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а спадкоємець - його мати ОСОБА_6. також померла ІНФОРМАЦІЯ_2  не отримавши свідоцтво про право власності на спадкове майно, позивач як

спадкоємець правомірно звернувся до суду із позовом, оскільки не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки у правовстановлюючому документі на квартиру не визначені частки співвласників квартири (а.с. 9).

Тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності померлого ОСОБА_3. и відповідачки ОСОБА_2. вважаються рівними, тобто по ½  частині вказаної квартири

Керуючись ст.ст. 355, 357 ЦК України, ст.ст. 6, 60, 61, 130, 174, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити рівні частки - по 1Л частині за кожним із співвласників: ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартируАДРЕСА_1, що належить їм на підставі договору дарування посвідченого 21 листопада 2001 року за № 1106 приватним нотаріусом Вовчанського нотаріального округу ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене через районний суд в апеляційний суд Харківської

області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його

проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви.