справа № 2-а-1584/2009 p.
ПОСТАНОВА
іменем України
16 вересня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С. І.
при секретарі Балинській О.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області про визнання рішення протиправним та зобов»язання вчинити дії, -
встановив:
Позивач в серпні 2009 р. звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він 09.08.1986 р. був прийнятий на посаду майстра-бригадира на дільницю № 1 Нижньовартовського мобільного спеціалізованого будівельно-монтажного управління № 2 тресту «Сибпромекскавація» для роботи вахтовим методом в м. Нижньовартовськ. Підприємство, де він працював кілька разів переіменовувалося. 27.06.1990 р. він був звільнений з посади майстра у зв»язку із переведенням його на роботу до Київського ремонтно-будівельного управління. Вказував, що його робота за період із серпня 1986 р. по червень 1990 р. була пов»язана із шкідливими та важкими умовами праці, а тому мала бути зарахована при призначенні пільгової пенсії, про що він подав заяву відповідачу. Однак, відповідач своїм рішенням № 195 від 27.05.2009 р. відмовив йому у призначенні пільгової пенсії за віком, тобто по досягненні ним 55 років. Вважав, що оспорюване ним рішення є незаконним, бо він надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують його стаж роботи із шкідливими та важкими умовами праці тривалістю більше ніж 12 років і 6 місяців, що дає йому право на призначення пенсії після досягнення 55 років.
Посилаючись на невідповідність оспорюваного рішення вимогам закону, посив визнати його незаконним та зобов»язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, підтвердив наведені обставини, просив позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала мотивуючи тим, що позивач звернувся до УПФ в м. Ірпені із заявою про призначення пільгової пенсії за віком на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої мають право на пенсію за віком чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2. Рішенням УПФ в м. Ірпені № 195 від27.05.2009 р. у призначенні пільгової пенсії позивачу було відмовлено у зв»язку із недостатністю стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці. Вказала, що стаж пільгової роботи позивача в підсумку склав 9 років 1 місяць 2 дні. Робота в м. Нижньовартовськ із серпня 1986 р. по червень 1990 р. хоча і відноситься до робіт із шкідливими умовами праці згідно постанови РМ СРСР від 22.08.1956 p., однак зарахована не була, бо із наданих позивачем документів неможливо встановити чи працював він в цей період повний робочий день. Просила в позові відмовити.
Суд, вислухавши доводи та заперечення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Даний спір за участю управління ПФ України у м. Ірпені як суб»єкта владних повноважень (п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п.] ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, поскільки управління ПФУ як суб"єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо призначення та виплати пенсій громадянам.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача - УПФ щодо вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах суд керується наступним.
Судом встановлені слідуючі обставини: позивач 15.04.2009 р. подав відповідачу документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв»язку із досягненням віку 55 років і наявністю необхідного трудового стажу пов»язаного з роботами із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 (а.с. 14).
Рішенням управління ПФ в м. Ірпені № 195 від27.05.2009 р. у призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу було відмовлено у зв»язку із недостатністю стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці. Зокрема не було зараховано до вказаного стажу роботи період роботи позивача в м. Нижньовартовськ в Сибіру за перод із серпня 1986 р. по червень 1990 р. Мотивом незарахування вказаного періоду стала та обставина, що із наданих позивачем документів неможливо встановити чи працював він в цей період повний робочий день (а.с. 15-16).
Вказані обставини визнаються сторонами і згідно ч.3 ст..72 КАС України доказуванню не підлягають.
Також судом встановлено, що позивач надав відповідачу всі необхідні документи для призначення пенсії на пільгових умовах, в тому числі трудову книжку, особову картку працівника та архівні довідки про періоди роботи із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, які підтверджують його стаж на вказаних роботах не менше 12 років 6 місяців (а.с. 5-12).
Вимоги позивача про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах підлягають до задоволення з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до п.б ст. 13 якого на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, затверджуваним КМУ, зокрема чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно ч.5 ст. 13 цього Закону порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається згідно ст. 100 даного Закону.
Відповідно до ст. 100 цього Закону особам, які працювали до введення в дію цього закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється KM України.
Оцінюючи всі докази у їх сукупності суд вважає доведеною ту обставину, що позивач надав відповідачу необхідні документи, які підтверджують його право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В тому числі позивач надав передбачені законом документи, які підтверджують його стаж роботи на шкідливих і важких умовах праці в період роботи в м. Нижньовартовськ в Сибіру із 09.08.1986 р. до 27.06.1990 p., а саме трудову книжку, особову картку працівника та архівні довідки.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач неправомірно не врахував позивачу до стажу роботи на шкідливих і важких умовах праці пе ріод його роботи в м. Нижньовартовськ з 09.08.1986 р. до 27.06.1990 p., а відтак протиправно відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах по досягненню 55 років.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що трудова книжка позивача не містить необхідної інформації для призначення пільгової пенсії, зокрема не містить відомостей про зайнятість на цих роботах повний робочий день з таких міркувань
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок ведення трудових книжок в період роботи позивача в м. Нижньовартовськ визначався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Державного комітету РМ СРСР з питань праці і заробітної плати, де визначено, що відомості про роботу заносяться із зазначенням дати, а саме - дня, місяця та року. Занесення до книжки відомостей про повний чи неповний робочий день не передбачено, як і не передбачено зазначення вказаних відомостей в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженій наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р.
Таким чином доводи про відсутність в трудовій книжці відомостей для призначення пільгової пенсії суперечать ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Надумані та необгрунтовані також доводи відповідача, викладені в оспорюваному рішенні, щодо необхідності надання позивачем інших додаткових документів та звернення до Комісії з питань підтвердження пільгового стажу, поскільки надання таких документів та звернення до комісії передбачено лише у випадку для підтвердження пільгового стажу за відсутності трудової книжки чи записів в ній, що чітко визначено в постанові КМУ № 637 від 12.08.1993 р.
В даному випадку у позивача наявна як трудова книжка з відповідними записами, так і інші необхідні документи.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправним і скасувати рішення суб"єкта владних повноважень та зобов"язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб"єктів у сфері публічно-правових відносин.
Поскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, дане рішення порушує права позивача, то суд визнає його протиправним та скасовує.
Вирішуючи питання про спосіб поновлення порушених прав суд вважає за необхідне зобов"язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах із зниженням віку до 55 років відповідно до п.6 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», поскільки судом встановлено, що відповідач надав позивачу необхідні документи, які підтверджують його право на отримання такої пенсії, в тому числі трудову книжку, яка підтверджує стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, не менше 12 років 6 місяців.
Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав позивача.
На підставі ст. ст. 13, 62, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення», керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 158-163 КАС України суд, -
постановив:
Позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області № 195 від 27.05.2009 р. щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зниженням віку до 55 років відповіднно до п.6 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постанова в повному обсязі буде виготовлена не пізніше 21.09.2009 р.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.