Справа № 2-а-7570/10р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
Головуючого Очеретяного Є.В.
З участю секретаря Демчан Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВСУ в Івано-Франківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення АТ № 173900 від 11.11.2010 р., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 255 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП, посилаючись на те, що 11.11.2010 року у м. Надвірна, Івано-Франківської області він рухався із дотриманням швидкісного режиму, встановленого ПДР України і його швидкість не перевищувала 60 км/год. При цьому попереду нього рухався інший автомобіль і доказів того, що зафіксована швидкість належить саме його автомобілю інспектором ДАІ не було представлено. Вимірювання швидкості проводилось із використанням приладу Беркут, який інспектор тримав у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю та збільшення зафіксованої швидкості. За таких обставин вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав із мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії АТ № 173900 від 11.11.2010 р. як незаконну.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Івано-Франківській області у судове засіданні не з»явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв”язку з цим, у відповідності до ст.128 ч.4 КАС України, суд вважає за можливе постановити рішення на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:
Постановою в справі про адміністративне правопорушення АТ № 173900 від 11.11.2010 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн.
Постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення АТ1 № 046151 від 11.11.2010 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 11.11.2010 р. керуючи транспортним засобом марки Тойота- ландкрузер номерний знак НОМЕР_1 у м. Надвірна по вул. Рамішвілі перевищив в населеному пункті встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год та рухався зі швидкістю 87 км/год. Швидкість вимірювалась приладом Беркут 0909011.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Про вчинення адміністративного правопорушення на підставі положень ст.254 КУпАП складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У відповідності до п.12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31-12.9 б ПДР України.
Наказом Міністра ВС України від 13.11.2006 р. № 1111, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 29.11.2006 р. за № 1243/13117 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України»-розділ 13 визначено, що спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів-п.13.1.
Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув-п.13.2. На кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання. Використання під час роботи спеціальних технічних засобів не передбачених табельною належністю підрозділу забороняється.-п.13.4 інструкції.
В даному випадку, в оскаржуваній постанові зазначено, що вимірювання швидкості руху проводилось за допомогою вимірювача швидкості Беркут 0909011, однак відповідачем не представлено суду даних про технічні характеристики даного вимірювача швидкості, граничну величину похибки вимірювання, свідоцтво про визнання та затвердження засобу вимірювальної техніки, а також відомостей про те, чи сертифікований він в Україні, чи пройшов державну повірку, чи визнаний придатним до застосування, а також передбачений табельною належністю підрозділу ДАІ, де був використаний.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) у відповідності до ст.280 КУпАП зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, а постанова в справі про адміністративне правопорушення АТ № 173900 від 11.11.2010 року-до скасування.
Керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10,11,18 ч.1 п.2, 71, 128 ч.4, 158-163,171-2 КАС України, ст.ст.122 ч.1, 251, 254, 258, 280, 293 КУпАП, п.п. 12.4, 12.9 б ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 р., суд,-
п о с т а н о в и в:
Позов –задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення АТ № 173900 від 11.11.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.-скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.В. Очеретяний