Справа № 2а-  745       .

2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 листопада  2010 року Березнівський районний суд Рівненської області

в складі- головуючого  судді Мельничук Н.В.

при секретарі              Кравчук С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області  Данилюка В.О.про  скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  вказує в заяві, що відповідно до  постанови по справі про адміністративне правопорушення  , він  22 жовтня 2010 року о 12 год.22 хв. керуючи автомобілем « Тойота» державний номер НОМЕР_1  на 140 км автодороги Городище –Рівне-Староконстянтинів перевищив встановлену швидкість руху по іншій дорозі поза   населеним пунктом на, рухався зі швидкістю 133 км/ год, швидкість вимірювалась приладом « Візир» і  на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.  

Постанову вважає незаконною  з тих підстав, що інспектором не дотримано порядку фіксації порушень ПДР при допомозі приладу «Візир», а тому покази приладу не можуть бути доказом того, що ним допущено порушення.

Вказує в позовній заяві, що прилад «Візир» згідно Інструкції по його застосуванню має використовуватися як стаціонарний прилад. В даному випадку він знаходився у співробітника ДАІ і керувався ним безпосередньо, а тому зафіксована ним швидкість не є достовірною, не зазначено розміри похибок, можливі при такому вимірюванні. Відсутнє посилання в постанові на те хто саме проводив фіксацію порушення, чи пройшов цей працівник відповідну підготовку з користування вказаним приладом, що передбачено відповідною Інструкцією, затвердженою наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111.

Вказує, що швидкості не перевищив, отже правопорушення не допустив. Просить скасувати постанову.

В судове засідання позивач не з»явився- подав до суду заяву, в якій просить  розглянути справу у його відсутність,  позовні  вимоги підтримує повністю,  просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився- по невідомій суду причині,  повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення  про вручення поштового відправлення від 22.11.2010 року , причини неявки суд не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

З постанови серії ВК  № 163754 від 22.10.2010 року вбачається, що  ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 255 гривень за перевищення  встановленої швидкості руху  по іншій дорозі поза населеним пунктом  на  140 км автодороги  Городище- Рівне- Староконстянтинів  що мало місце о 12 годині 21 хвилин  22 жовтня 2010 року, – автомобіль « Тойота» державний номер НОМЕР_1  під керуванням   ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 133  кілометрів на годину, чим допущено порушення п. 12.6 Правил дорожнього руху .

Згідно з ч.1 ст. 141 КУпАП власники транспортних засобів притягуються до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, при умові, що ті працюють у автоматичному режимі.

Поряд з цим, в постанові не зазначено в якому режимі використовувався прилад для фіксації швидкості руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1Не було надано доказів проходження  особою, яка проводила вимірювання швидкості, відповідного навчання, що вимагається п. 20.1, 20.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції, що затверджена наказом МВС № 111 від 27 березня 2009 року.

Відповідачем по справі не доведено, що прилад «Візир», № 0711242, при фіксуванні швидкості руху автомобіля  « Тойота» під керуванням  ОСОБА_1 22.10.2010 року об 12 годині 21 хвилин працював в автоматичному режимі.

Тоді як частиною другою ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин вважати наведені у ньому показники швидкості руху автомобіля під керуванням  ОСОБА_1 достовірними і без похибок, а постанову визнати доказом по справі, не можна.

Адже у відповідності зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Інспектор ДПС Рівненської роти ДПС  для ОДДЗ  прапорщик міліції Данилюк В.О. встановив винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в порядку, що не відповідає вимогам ч.1 ст. 141 та ч.6 ст. 258 КУпАП.

Виходячи із встановлених обставин, вважаючи не доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122  КУпАП  - перевищення встановленої швидкості руху, суд приходить до висновку, що   постанову слід скасувати  як протиправну.

Керуючись ст. ст. 7-12,158-163 КАС України, ч.1 ст. 122 КпАП України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області  Данилюка В.О.   від 22 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 255 гривень визнати  скасувати.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя:                         Мельничук Н.В.