Справа № 2-918\2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    25 листопада 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. при секретарі Скрипка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради – Управління освіти і науки, Сумського дошкільного навчального закладу / ясла-садок / № 10 «Малючок», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання наказу незаконним та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ :

    У вересні місяці 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом і свої вимоги мотивувала тим, що наказом від 18 серпня 2010 року вона була звільнена з роботи з посади завідуючої Сумського дошкільного закладу №10 «Малючок» за пунктом 1 ст. 41 КЗпП України. Підставою для звільнення стала та обставина, що 17 серпня 2009 року з території дитячого закладу, який вона очолювала, під час прогулянки вийшли за межі двоє дітей віком п’яти та трьох років, які були відсутні з 11-30 до 14-15 год. Вона вважає, що її звільнення є занадто суворим покаранням, адже вона терміново прийняла всі міри до пошуку дітей, тяжких наслідків не наступило, діти здорові, батьки претензій не мають, вихователь, яка винна у недогляді дітей, звільнена з роботи, а тому вона просила поновити її на роботі в попередній посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

    Рішенням Сумського районного суду від 09 червня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, але ухвалою апеляційного суду Сумської області від  28 липня 2010 року це рішення було скасовано у зв’язку з незалученням до справи  ДНЗ № 10 «Малючок» з направленням справи на новий судовий розгляд.

    12 серпня 2010 року ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, просила визнати наказ про її звільнення з роботи незаконним і поновити її на роботі на посаду завідуючої ДНЗ № 10 «Малючок».

    В судовому засіданні позивачка та її представник адвокат ОСОБА_4 свої вимоги підтримали, просять задовольнити позовні вимоги.

    Представник управління науки та освіти Сумської міської ради з позовом не згоден, вважає, що дисциплінарне стягнення на позивачку було накладене у відповідності з вимогами закону, з урахуванням тяжкості проступку.

    Представники дошкільного дитячого закладу №10 «Малючок» з позовом не згодні, при цьому вони пояснили, що з боку позивачки було допущено цілий ряд положень законодавчих актів, Інструкцій, що могло призвести до тяжких наслідків, а тому з урахуванням всіх цих обставин начальником управління освіти і науки Сумської міськради і було прийнято рішення про застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення, а тому вони просять відмовити у задоволенні позову.

    Третя особа ОСОБА_3 в останнє судове засідання не з’явилася, в попередньому засіданні заперечувала проти позову, вважаючи звільнення позивачки з роботи адекватною мірою стягнення за вчинений нею проступок.

    Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про слухання справи увідомлений належним чином.

    Вислухавши сторони, їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліна, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

    За порушення трудової дисципліни до працівника, відповідно до ст. 147 КЗпП України може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: 1). догана; 2) звільнення.

    Стаття 41 п.1 КЗпП України передбачає, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації ( філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками…..

    Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №9 від 06.11.1992. «Про практику розгляду судами трудових спорів» у пункті 27 зазначив, що вирішуючи  питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним ( могло бути завдано) шкоду.

    В суді встановлено, що позивачка згідно наказу Управління освіти Сумської міської ради № 108 від 10.08.2004.  була призначена на посаду завідуючої дошкільним навчальним закладом №10 «Малючок».

    Наказом №91-к від 18.08.2009. ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади за ст. 41 п.1 КЗпП України, за допущений факт одноразового грубого порушення трудових обов’язків. (а.с.6-7).

    Відповідно до пункту 2.3 Посадової інструкції завідуючого дошкільним навчальним закладом № 10 «Малючок», завідувач забезпечує безперебійну роботу всіх служб ДНЗ, створює потрібні умови, щ сприяють збереженню та зміцнення здоров’я дітей, організовує проведення заходів, спрямованих  на охорону життя та здоров’я дітей, згідно п.2.23 Посадової інструкції. Пункт 4.1 цієї ж інструкції покладає на завідувача ДНЗ відповідальність за успішну діяльність ДНЗ в цілому, за охорону життя і здоров’я дітей ввіреного йому закладу, їх фізичний розвиток.

    Підставою для звільнення послужило те, що 17 серпня 2009 року під час прогулянки з території Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 10 «Малючок», завідуючою в якому являється позивачка, самостійно за межі закладу вийшло двоє дітей зведеної групи, 5 та 3 років, вихователь ОСОБА_5 повідомила про це завідуючу ДНЗ ОСОБА_1, остання ж про факт зникнення дітей з 11.45 до 15.45 години керівництво управління освіти і науки не поставила до відому. Стороння жінка зустріла дітей в магазині «Екомаркет» по вулиці Ковпака, за декілька кілометрів від дитячого садка, і привела їх до обласного притулку для неповнолітніх, який знаходиться в Курському мікрорайоні. Про зникнення дітей ОСОБА_1 повідомила заступника начальника управління освіти і науки по телефону лише о 15.40 годин, коли діти вже знайшлися.

    Суд вважає що у начальника управління освіти і науки були підстави розцінити цей факт як грубе порушення трудових обов’язків з боку ОСОБА_1, і відповідно, застосувати такий вид стягнення, як звільнення., оскільки, нею було допущено цілий ряд порушень

    Так, відповідно до пункту 4 Інструкції з організації охорони життя і здоров*я дітей у дошкільних навчальних закладах, ділянка дошкільного навчального закладу повинна бути огороджена парканом. Хвіртку та ворота слід завжди тримати зачиненими.

    В порушення ж цих вимог Інструкції ворота дитячого закладу виявилися відчиненими, що дало змогу дітям вийти за територію закладу. І лише після надзвичайної події ворота та хвіртки дитячого закладу стали закриватися, що пояснили в судовому засіданні свідки.

    Відповідно до вимог ст. 14  Закону України «Про дошкільну освіту» наповнюваність груп у дошкільних навчальних закладах становить в різновікових групах до 15 осіб, у разі більшої кількості дітей, у такій групі повинно бути двоє вихователів.

    Як було встановлено, в день зникнення дітей у різновіковій групі було 18 дітей і в порушення ст. 14 зазначеного Закону, лише одна вихователька ОСОБА_5, яка була фізично не в змозі догледіти всіх дітей, до того ж, як доведено в суді, ця вихователька після виходу з трирічної декретної відпустки працювала менше одного місяця, при цьому з вини завідуючої дошкільним навчальним закладом, при виході на роботу вона не була ознайомлена з вимогами Інструкції з організації  охорони життя та здоров’я дітей, про що свідчить відсутність її підпису в Журналі інструктажів, що ведеться в цьому навчальному закладі, про це також пояснила і сама ОСОБА_5

    Друга вихователька цієї групи ОСОБА_6 у цей час була не з групою на вулиці, а знаходилася у приміщенні закладу, займаючись там іншою роботою, а завідуюча це порушення не могла простежити, так як, згідно пояснень свідків, 17 серпня 2009 року вона з*явилася на роботу близько 11 години.

    З боку ОСОБА_1 було допущено порушення і відомчих вимог, зокрема, розпорядження управління освіти і науки Сумської міської ради №24 від 08.12.2008. \а.с.46\ та рішення наради керівників закладів освіти від 09 грудня 2008 року \а.с.44/, згідно яких на керівників закладів освіти був покладений обов’язок негайно повідомляти безпосередньо начальника управління освіти і науки Сумської міської ради, або у разі його відсутності – виконуючого обов’язки про кожний нещасний випадок, невідкладно повідомляти про всі надзвичайні події у закладах.

    Як було встановлено в суді, діти зникли з дитячого закладу об 11.45 годин, але ОСОБА_1 у порушення цих вимог, про надзвичайну подію у дитячому закладі повідомила начальника управління освіти і науки лише о 15.40 годин, хоча мала реальну можливість по телефону повідомити про це начальника управління, або його заступника, негайно.

    Як пояснила заступник начальника управління ОСОБА_3 як вона, так і начальник управління в цей день були на місці, але ні на їхні мобільні, ні на робочі телефони ОСОБА_1 до 15.40 год. не телефонувала.

    Суд вважає, що у начальника управління освіти і науки були всі підстави розцінити даний випадок як грубе порушення трудових обов’язків з боку ОСОБА_1, оскільки, могли наступити надзвичайно тяжкі наслідки і лише по щасливій випадковості вони не наступили.

    Як вбачається зі схеми розташування ДНЗ №10 «Малючок» \а.с.70\, рядом з закладом проходить Курський проспект, залізнична колія, по яких рухаються тисячі джерел підвищеної небезпеки, двоє малолітніх дітей віком 5 та 3 роки самостійно пройшли декілька кілометрів піддаючи своє життя і здоров’я надзвичайному ризику, оскільки, перетинали проїжджі частини доріг, могли стати жертвами від транспорту або злочинних елементів і лише дякуючи долі нещастя з дітьми не трапилося.

    За таких обставин підстав для визнання наказу №91 від 18.08.2009. про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючої Сумського ДНЗ № 10 «Малючок» та поновлення її на цій посаді суд не вбачає.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41 п.1, 139, 140, 147 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

    В задоволенні позову про визнання наказу незаконним та про поновлення на роботі ОСОБА_1 відмовити за його безпідставністю.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів після його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд.

    Суддя                                                                                                 Б.М.Клочко.