Справа №2-427

                                            2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Попової О.М.,

при секретарі Ждановій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про стягнення суми страхового банківського вкладу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із відповідним позовом. В обґрунтування  позову зазначив, що між позивачем та відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» 05.02.2009 року був укладений договір №762957 страхового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках Пакету послуг ПП Гармонія №566831.

Відповідно до п.2.2. договору строк дії вкладу 1 місяць від дати надходження вкладу на вкладний рахунок. Початок дії строку вкладу розпочинається з дня надходження вкладу на вкладний рахунок. Вклад позивачем було внесено 05.02.2009 року, тобто в день підписання договору.

05.03.2009 року позивачем була написана заява, в якій позивач відмовляється від автоматичного подовження строку депозиту Мій вибір №762957, який оформлено в Пакеті послуг ПП Гармонія №566831 на новий термін, як того вимагає п. 3.1.4. договору строкового банківського вкладу (депозиту).

Згідно умов вказаного вище договору, строк його дії спливає 05.03.2009 року. Заява щодо повернення позивачу суми вкладу в повному обсязі була написана позивачем 06.03.2009 року та отримана банком 06.03.2009 року. Але у вказаний строк належні до виплати позивачу грошові кошти відповідачем повернуті не були. 13 березня 2009 року позивачем було направлено відповідачу претензію, яка була отримана відповідачем в той же день. Ця претензія була залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) – це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені на їх іменних рахунках в банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до діючого законодавства України та умов договору. Так згідно п. 3.4.5. вище вказаного договору, банк зобов’язується повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу.

Також відповідно до ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

В порушення зазначених вимог законодавства відповідачем, після отримання заяви позивача про видачу вкладу, повернуто його йому не було (були сплачені лише відсотки 06.03.2009 року). Такі дії підпадають під односторонню відмову від умов договору, оскільки будь-яких домовленостей щодо інших, ніж передбачені договором строків повернення вкладу, між ними укладено не було.

Також відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Таким чином відповідачу нараховується інфляційна сума в розмірі 1732 грн. 50 коп. та сума 3% річних в розмірі 284 грн. 80 коп.

Крім того позивач вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в грошовому еквіваленті в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд його задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках Пакету послуг ПП Гармонія №566831 в розмірі 120 150 гривень, інфляційну суму в розмірі 5371,02 грн. та суму 3% річних розміром 2044,19 грн., а також моральну шкоду в розмірі 5000 гривень. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких спросив суд відмовити позивачу в задоволенні позову за необґрунтованістю.

Суд вислухавши доводи сторін у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.                                    

Судом встановлено, що між позивачем та відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» 05.02.2009 року був укладений договір №762957 страхового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках Пакету послуг ПП Гармонія №566831.

За умовами договору позивач передав, а відповідач прийняв грошову суму (вклад) у розмірі 15000,00 доларів США і зобов’язався виплатити суму вкладу та проценту на умовах та в порядку, визначеному Договором.

Згідно до п.3.4.5. відповідач взяв на себе зобов’язання повернути позивачу вклад шляхом перерахування коштів на рахунок, визначений у п. 2.4. Договору.

Отже суд вважає, що основна сума боргу стягненню не підлягає, оскільки відповідно до умов договору №762957 страхового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» п.3.4.5. банк був зобов’язаний повернути вклад шляхом його перерахування на поточний (картковий) рахунок позивача.

На дату подачі позову це зобов’язання відповідачем виконано, проти чого позивач не заперечує. Тому в задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу слід відмовити, що не позбавляє позивача права звернутися з вимогами про стягнення грошових коштів саме з поточного (карткового)  рахунку позивача.

У стягнення інфляційних втрат теж належить відмовити з наступних підстав.

При застосуванні ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, слід виходити з такого.

Аналіз вказаної норми права вказує на те, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України – гривня, а іноземна валюта, яка була предметом позики, індексації не підлягає. Така правова позиція неодноразово підтверджена рішеннями Верховного Суду України, в яких зазначено, що індекс інфляції – це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін та товари і  послуги, які купує населення для невиробничих цілей. Ціни в Україні встановлюються у національній валюті, тому вказана норма ЦК України може бути застосована лише у випадку прострочення грошового зобов’язання у гривні.

Однак, оскільки відповідач прострочив виконання обов’язку перерахунку коштів, з нього слід стягнути 3% річних за час про строчки, тобто за період з 07.03.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 2909, 72 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі на відшкодування збитків та моральної шкоди. Зазначена стаття передбачає відшкодування моральної шкоди, проте лише у випадку, коли це встановлено законом або договором.

Тому, якщо сторони при укладені договору передбачили таку відповідальність за порушення зобов’язань, то вимога про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню. Якщо ж умовами договору не визначено моральну (немайнову) шкоду, як один із видів відповідальності, вона підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом. При цьому ст. 611 ЦК України не слід розуміти так, що вона відсилає до ст. 16 цього Кодексу, яка серед способів захисту права називає відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тому у випадку невиконання зобов’язань, в тому числі неповернення банківського вкладу, положення ст. 1167 ЦК України (підстави відповідальності за завдану моральну шкоду) не застосовуються.

Отже, в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5000 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

 Керуючись ст.ст.13, 16, 611, 625, 1060 ЦК України, ст. ст.   10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України , суд, -

                          ВИРІШИВ :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про стягнення суми страхового банківського вкладу та моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 3% річних за час прострочки, тобто за період з 07.03.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 2909,72 грн.

В іншої частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Головуючий:                                                            О.М. Попова