№ 2а-3739/10
П О С Т Н О В А
Іменем України
26 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
Головуючого: Луганського В.І.
при секретарі: Оніщенко К.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради про стягнення допомоги на оздоровлення-,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, встановлено другу групу інвалідності захворювання якого пов’язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст.48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Всупереч вимогам вказаного закону відповідач протягом 2007-2009 років проводив виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі значно меншому відповідно до постанов Кабінету міністрів України. На його звернення до відповідача з вимогою здійснити виплату допомоги на оздоровлення у розмірі передбаченому ст.48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" отримав відмову. Вважає, що такими діями порушується його право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. Просив суд визнати дії відповідача у відмові у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі відповідно до ст.48 Закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними, зобов’язати відповідача доплатити йому компенсацію у розмірі 8 685, 00 грн. в рахунок недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, просив суд розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшли заперечення про ти позову, у яких відповідач посилається на те, що позивач отримував щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі передбаченому постановою Кабінету Міністрів України, просить у задоволенні заявлених вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінив в сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 р., визнаний інвалідом другої групи та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується письмовими доказами (а.с. 7-8).
При цьому позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення у передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але в проведенні перерахунку йому було відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення першої та другої категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано за 2007 рік -120 грн. виплачена у травні 2007 року; за 2008 рік – 120 грн. виплачена у серпні 2008 року; за 2009 рік – 120 грн. виплачена у квітні 2009 року.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-Х1І (далі - Закон № 796—XII) передбачена щорічна допомога на оздоровлення, особам віднесеним до першої і другої категорії - п'ять мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 562-2005-п ) (далі - постанова № 562), якою розмір такої допомоги встановлений в 120 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою №562 ( 562-2005-п ) усупереч Закону № 796-Х1І ( 796-12 ) (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів другої групи -120 грн. відповідно.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ, а не постанови № 562 ( 562-2005-п ) .
Пункт 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати —абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 року.
В 2008 році та в 2009 році відповідач провадив виплату допомоги на оздоровлення у розмірі 120 грн.
За таких обставин та з урахуванням вимог ст. 48 Закону N 796-XII, Управління повинно було провадити виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за зазначений період, відповідно до суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату. Тому, суд вважає, що дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 120 грн. за період 2007-2009 роки є неправомірними
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що порядок застосування закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
Керуючись, ст.19, 22 Конституції україїни, ст.48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 року, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 105,158-16, 186-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Заявлені вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні доплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі передбаченому ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у розмірі відповідно до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати за відповідний період з урахуванням здійснених виплат.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: В.І. Луганський