Справа №2-а-388

2010 рік

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    12 жовтня 2010 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Одовічен Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у адміністративній справі ,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до з вказаним вище адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у адміністративній справі.

    Посилався на те, що 14.08.2010 року посадовою особою відповідача було винесено постанову серії СВ №127776, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу за те, що він ніби-то рухався в населеному пункті зі швидкістю 88 км/год, яка вимірювалась приладом «Беркут» №0510042.

    Вважає, що до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України його притягнуто незаконно, а тому просив визнати дії посадовою особи відповідача по складанню відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення протиправними, постанову серії СВ №127776 від 14.08.2010 року скасувати, а провадження у адміністративній справі закрити.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному об’ємі і підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.

Справа слухалась у відсутність представника відповідача, який в судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду справи. Причину своєї неявки в судове засідання суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 14.08.2010 року посадовою особою відповідача відносно позивача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КпАП України за те, що він 14.08.2010 року о 07 год. 00 хв. на 50 км. автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ, керуючи автомобілем марки «Део» д.н.НОМЕР_1 в населеному пункті Вертіївка, при обмеженні швидкості 60 км/год, рухався зі швидкістю 88 км/год, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» №0510042.

На підставі вказаного протоколу посадовою особою відповідача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СВ №127776 від 14.08.2010 року, якою притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.

Згідно ст.251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

    Як вбачається із досліджених судом письмових матеріалів справи, єдиним доказом притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності для посадової особи відповідача стали показники вимірювача швидкості «Беркут» №0510042.

    Разом з тим, а ні до протоколу про адміністративне правопорушення, а ні до постанови по справі про адміністративне правопорушення посадовою особою відповідача не додано відповідних доказів, що показники швидкості руху, відображені на вказаному вище приладі, належать саме автомобілю позивача ОСОБА_1, зафіксовані саме в той час та місці, які зазначені в оскаржуваній постанові.

    Відповідно до вимог ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.2.12. «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року N77, р озгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, під час зупинки його транспортного засобу посадовою особою відповідача, в салоні автомобіля знаходилась ОСОБА_2, яка була свідком того, що швидкість руху ним не перевищувалась.

Разом з тим, в порушення зазначених вимог закону, посадовою особою відповідача під час розгляду адміністративної справи не було повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не враховані пояснення позивача під час розгляду адміністративної справи, необгрунтовано відмовлено у заявленому позивачем клопотанні про допит свідка ОСОБА_2, чим фактично позбавлено позивача ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб доводити правомірність своїх дій.

Частиною 2 ст.254 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, порушуючи вимоги вказаної норми закону, посадовою особою відповідача не було вручено позивачу ОСОБА_1 другого екземпляру протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведені вище обставини та вимоги закону, а також із урахуванням в сукупності допущених посадовою особою відповідача порушень закону, суд вважає, що позивача ОСОБА_1 незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України.

    Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України встановлена презумпція вини суб’єкта владних повноважень, що означає його обов’язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

    Оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився без поважних на те причин та не подав своїх заперечень проти позову, які б спростовували твердження позивача, суд, при ухваленні рішення, виходить із доказів, які були надані позивачем та приходить до переконливого висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій посадової особи відповідача і скасування оскаржуваної постанови.

    Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Так, згідно п.3 ч.2 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою ст.122 КпАП України мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Оскільки судом не розглядалась справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, а тому не в компетенції суду закривати відносно нього справу.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст.6, 8, 9, 10, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 122, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії інспектора Ніжинського взводу ДПС УДАІ   УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України.

Скасувати постанову серії СВ №127776 від 14.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Суддя  Першотравневого

    районного суду м. Чернівці                             В.Т.МАРЧУК