Справа №2-а-383

2010 рік

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    21 вересня 2010 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Одовічен Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до з вказаним вище адміністративним позовом до ВДАІ УМВС України в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

    Посилався на те, що 15.08.2010 року посадовою особою відповідача було винесено постанову серії АО №125306, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу за те, що він 15.08.2010 року о 12 год. 50 хв., керуючи автомобілем марки Шкода Фабіа д.н.НОМЕР_1 в с.Лазещина Рахівського району Закарпатської області, перевищив дозволену швидкість на 33 км/год і рухався зі швидкістю 93 км/год.

    Вважає, що до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України його притягнуто незаконно, а тому просив постанову серії АО №125306 від 15.08.2010 року скасувати.

    Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.

Справа слухалась у відсутність представника відповідача, який в судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду справи. Причину своєї неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 15.08.2010 року посадовою особою відповідача відносно позивача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КпАП України за те, що він 15.08.2010 року о 12 год. 50 хв., керуючи автомобілем марки «Шкода Фабіа д.н.НОМЕР_1 в с.Лазещина Рахівського району Закарпатської області по автодорозі Мукачево-Рогатин-Львів, ніби-то перевищив дозволену швидкість руху на 33 км/год і рухався зі швидкістю 93 км/год.

На підставі вказаного протоколу посадовою особою відповідача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АО №125305 від 15.08.2010 року, якою притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 307 грн.

 Згідно ст.251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

    Як вбачається із досліджених судом письмових матеріалів справи, єдиною підставою притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності для посадової особи відповідача стали відповідні показання приладу «Іскра-1» №19752.

    Разом з тим, а ні до протоколу про адміністративне правопорушення, а ні до постанови по справі про адміністративне правопорушення посадовою особою відповідача не додано відповідних доказів, що показання швидкості руху, відображені на приладі «Іскра-1» №19752, належать саме автомобілю позивача ОСОБА_1, оскільки, як останній пояснив в судовому засіданні, на вказаній вище ділянці дороги окрім його автомобіля також щільно рухались однією колоною інші транспортні засоби.

Відповідно до п.2.12. «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року N77, р озгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Однак, в порушення вказаних вимог Інструкції, посадовою особою відповідача не було роз’яснено позивачу ОСОБА_1, як особі яка притягається до адміністративної відповідальності, його прав, передбачених ст.268 КпАП України, що підтверджується відповідною відміткою позивача в протоколі про адміністративне правопорушення, а також необгрунтовано відмовлено у заявленому позивачем клопотанні про допит свідків, які знаходились в транспортному засобі, чим позбавлено позивача в такий спосіб доводити правомірність своїх дій.

Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В порушення зазначених вимог закону посадовою особою відповідача не було з’ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому суд вважає, що позивача ОСОБА_1 незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України.

    Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України встановлена презумпція вини суб’єкта владних повноважень, що означає його обов’язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

    Оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився без поважних на те причин та не подав своїх заперечень проти позову, які б спростовували твердження позивача, суд, при ухваленні рішення, виходить із доказів, які були надані позивачем та приходить до переконливого висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в повному об’ємі.

Керуючись ст.ст.6, 8, 9, 10, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 122, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії АО №125306 від 15.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Суддя  Першотравневого

    районного суду м. Чернівці                           В.Т.МАРЧУК