Справа №2-а-364

2010 рік

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    01 жовтня 2010 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Одовічен Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, інспектора ОДР Хотинського відділення ДАІ Черній Юрія Тарасовича про визнання незаконною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у адміністративній справі ,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до з вказаним вище адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, інспектора ОДР Хотинського відділення ДАІ Черній Юрія Тарасовича про визнання незаконною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у адміністративній справі.

    Посилався на те, що 26.07.2010 року посадовою особою відповідача було винесено постанову серії СЕ №109277, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу за те, що він 26.07.2010 року о 16 год. 00 хв. в с.Атаки Хотинського району Чернівецької області, керуючи легковим автомобілем марки «АЗЛК-2140» д.н.Г2596ЧВ, здійснив зупинку автомобіля на перехресті, чим порушив п.15.9 Правил дорожнього руху.

    Вважає, що до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України його притягнуто незаконно, а тому просив постанову серії СЕ №109277 від 26.07.2010 року визнати незаконною і скасувати, а провадження у адміністративній справі закрити у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України.

Справа слухалась у відсутність позивача ОСОБА_1 та відповідачів, які в судове засідання не з’явилися, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені судом про час і місце розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву, в якій свій позов підтримав в повному об’ємі та просив його задовольнити. Розгляд справи просив провести у його відсутність.

Відповідачі причину своєї неявки в судове засідання суду не повідомили.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 26.07.2010 року посадовою особою відповідача відносно позивача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КпАП України за те, що він 26.07.2010 року о 16 год. 00 хв. в с.Атаки Хотинського району, керуючи автомобілем марки «АЗЛК-2140» д.н.НОМЕР_1, ніби-то здійснив зупинку на перехресті.

На підставі вказаного протоколу посадовою особою відповідача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СЕ №109277 від 26.07.2010 року, якою притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.

 Згідно ст.251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

    Як вбачається із досліджених судом письмових матеріалів справи, єдиним доказом притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності для посадової особи відповідача став складений відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення.

    Відповідно до вимог ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.2.12. «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року N77, р озгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Із змісту адміністративної позовоної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 не здійснював зупинку свого автомобіля на перехресті, а лише уповільнив його рух внаслідок зупинки роботи двигуна автомобіля для того, щоб не створювати перешкод для інших учасників дорожнього руху. При цьому, в салоні автомобіля позивача знаходився також пасажир ОСОБА_3, який був свідком вказаних подій.

Разом з тим, в порушення зазначених вимог закону, посадовою особою відповідача під час розгляду адміністративної справи не було повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не враховані пояснення позивача під час розгляду адміністративної справи, необгрунтовано відмовлено у заявленому позивачем клопотанні про допит свідка ОСОБА_3, чим фактично позбавлено позивача ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб доводити правомірність своїх дій.

Відповідно до вимог ст.283 КпАП України та п.2.16 вказаної вище «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», р озглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову в справі про адміністративне правопорушення. Постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа, та транспортний засіб, його номерний знак; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.

Однак, в порушення вказаних норм закону, посадова особа відповідача, виносячи оскаржувану постанову та зазначаючи в ній про порушення ніби-то позивачем п.15.9 Правил дорожнього руху, не конкретизувала і не зазначила в постанові, який саме, на її думку, підпункт пункту 15.9 Правил дорожнього руху було порушено позивачем ОСОБА_1

Враховуючи наведені вище обставини та вимоги закону, а також із урахуванням в сукупності допущених посадовою особою відповідача порушень закону, суд вважає, що позивача ОСОБА_1 незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України.

    Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України встановлена презумпція вини суб’єкта владних повноважень, що означає його обов’язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

    Оскільки відповідачі в судове засідання не з’явилися без поважних на те причин та не подали своїх заперечень проти позову, які б спростовували твердження позивача, суд, при ухваленні рішення, виходить із доказів, які були надані позивачем та приходить до переконливого висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконною і скасування оскаржуваної постанови.

    Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Так, згідно п.3 ч.2 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою ст.122 КпАП України мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Оскільки судом не розглядалась справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, а тому не в компетенції суду закривати відносно нього справу.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 122, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії СЕ №109277 від 26.07.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Суддя  Першотравневого

    районного суду м. Чернівці               підпис         В.Т.МАРЧУК

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: