Справа №1-36

2010 рік

ПОСТАНОВА

 01 жовтня 2010 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарях Наконечній О.Ф., Унгурян С.В., Одовічен Я.В.

з участю прокурора Гучка В.І. та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором фірми «Автоплаза-Херсон», раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства підсудний ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді начальника митного ліцензійного складу СП “Ніко-Україна”, будучи згідно кваліфікаційного свідоцтва №40400/066, виданого начальником Вадул-Сіретської митниці, особою уповноваженою на декларування товарів, ввезених на митну територію СП “Ніко-Україна, являючись службовою особою цього підприємства, наділеною адміністративно-господарськими обов’язками щодо майна СП “Ніко-Україна”, яке ввозиться на митну територію України та підлягає митному оформленню, неналежно виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, всупереч вимог чинного законодавства, протягом липня 2000 року, не пересвідчившись у відповідності фактичній комплектації заявлених до декларування трьох транспортних засобів “Mitsubisi Pajero WGN” та зазначених відомостям про їх комплектацію у товарно-супровідних документах при їх переміщенні через митний кордон України, подав до митних органів (МП “Чернівці” Вадул-Сіретської митниці) вантажно-митні декларації з недостовірними відомостями про автомобілі, а саме невірну кількість пасажирських місць в салонах цих автомобілів та відповідно код ТН ЗЕД 8702, що стало підставою для переміщення через митний кордон України 3-х автомобілів “Mitsubisi Pajero WGN”, 2000 року випуску, із звільненням від сплати акцизного збору, заниженої суми податку на додану вартість при їх митному оформленні та випуску у вільний товарообіг, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на суму 69 135,68 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який станом на 2000 рік становив 17 грн. та спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Так, 24 травня 2000 року фірмою СП “Ніко-Україна”, яка розташована в м.Чернівці вул.Головна,265-В, укладено договір №AL-UKR 002 з фірмою “ALBION TRADE and COMMERCE LLC” ( США)  про закупівлю СП “Ніко-Україна” автомобілів виробництва компанії  Мitsubishi Motors Corporation, Японія на умовах поставки  СІР – Чернівці.

На виконання умов даного договору та додатку №3 до нього, 14.06.2000 року фірма “ALBION TRADE and COMMERCE LLC.” реалізувала СП “Ніко-Україна” автомобіль: Mitsubishi Pajero WGN 3.2 GDI GLS кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, який 16 червня 2000 року по документах “СМR” без номера від 16.06.2000 року, інвойсу №TR067 від 14.06.2000 року транспортований водієм СП “Ніко Україна” через митні пости Захонь ( Угорщина ) – Чоп ( Україна)  та 20 червня 2000 року доставлений на внутрішню митницю України - митний пост “Чернівці” Вадул-Сіретської митниці. На підставі вищезазначених документів, даний автомобіль з сімома посадочними місцями 11 липня 2000 року доставлений на СП “Ніко Україна” для проведення його митного оформлення з метою випуску у вільний товарообіг на території України.

Особа, уповноважена на декларування, тобто, представник декларанта - СП “Ніко Україна”, ОСОБА_2, будучи службовою особою цього підприємства, на якого покладено обов’язки, передбачені ст.48 Митного кодексу України, діючи в порушення вимог ст.2 Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, затвердженого Наказом ДМС України від 22 липня1997 року №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 1997 року №495\2299, 11 липня 2000 року, при проведенні митного оформлення автомобіля Mitsubishi Pajero WGN 3.2 GDI GLS кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, неналежно виконуючи свої службові обов’язки представника декларанта через несумлінне ставлення до них, всупереч вимог чинного законодавства, не пересвідчившись у відповідності фактичній комплектації пасажирськими місцями даного транспортного засобу (всього сім місць) та зазначених відомостям про його комплектацію у товарно-супровідних документах при переміщенні цього автомобіля через митний кордон України, особисто заповнив та подав на МП “Чернівці” Вадул-Сіретської митниці вантажно-митну декларацію №40402\0\003022 з недостовірними відомостями, а саме: у графі №31 ВМД невірно зазначив кількість посадочних місць в салоні даного автомобіля як десятимісного, замість семимісного та у графі №33 ВМД невірно вказав код ТН ЗЕД згідно Української класифікації товарів зовнішньо - економічної діяльності як 8702 замість 8703, що стало підставою для проведення митного оформлення вказаного автомобіля по пільговим тарифам, без сплати акцизного збору, заниженої суми ввізного мита та податку на додану вартість. Зокрема, особа, уповноважена на декларування, тобто, представник декларанта - СП “Ніко Україна”, ОСОБА_2, у графі №47 ВМД № 40402\0\003022 на автомобіль Mitsubishi Pajero WGN 3.2 GDI GLS кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3 невірно здійснив нарахування митних платежів, вказавши їх  загальну суму, необхідну до сплати в бюджет як  38817,14 грн., замість 60130,20 грн. та подав її для митного оформлення на митний пост "Чернівці" Вадул-Сіретської митниці.

01 червня 2000 року фірмою СП “Ніко-Україна”, що розташована в м. Чернівці вул.Головна,265-В, укладено договір №AL-UKR 003 з фірмою “ALBION TRADE and COMMERCE LLC” ( США ) про закупівлю СП “Ніко-Україна” автомобілів виробництва компанії  Мitsubishi Motors Corporation, Японія на умовах поставки  СІР – Чернівці.

На виконання умов даного договору та додатку №3 від 20.06.2000 року до нього, 03.07.2000 року фірма “ALBION TRADE and COMMERCE LLC.” реалізувала СП “Ніко-Україна” автомобіль: Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_4, двигун НОМЕР_5, який 08 липня 2000 року по документах “СМR” без номера від 07.07.2000 року, інвойсу №TR075 від 03.07.2000 року транспортований водієм СП “Ніко Україна” через митні пости Захонь ( Угорщина ) – Чоп ( Україна)  та 11 липня 2000 року доставлений на внутрішню митницю України - митний пост “Чернівці” Вадул-Сіретської митниці. На підставі вищезазначених документів, даний автомобіль з семи посадочними місцями 11 липня 2000 року доставлений на СП “Ніко Україна” для проведення його митного оформлення з метою випуску у вільний товарообіг на території України.

Особа, уповноважена на декларування, тобто, представник декларанта - СП “Ніко Україна”, ОСОБА_2, будучи службовою особою цього підприємства, на якого покладено обов’язки, передбачені ст.48 Митного кодексу України, діючи в порушення вимог ст.2 Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, затвердженого Наказом ДМС України від 22 липня1997 року №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 1997 року №495\2299, 11 липня 2000 року при проведенні митного оформлення автомобіля Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_4, двигун НОМЕР_5, неналежно виконуючи свої службові обов’язки представника декларанта через несумлінне ставлення до них, всупереч вимог чинного законодавства, не пересвідчившись у відповідності фактичній комплектації пасажирськими місцями даного транспортного засобу (всього сім місць) та зазначених відомостям про його комплектацію у товарно-супровідних документах при переміщенні цього автомобіля через митний кордон України, особисто заповнив та подав на МП “Чернівці” Вадул-Сіретської митниці вантажно-митну декларацію №40402\0\003023 з недостовірними відомостями, а саме: у графі №31 ВМД невірно зазначив кількість посадочних місць в салоні даного автомобіля як десятимісного, замість семимісного та у графі №33 ВМД невірно вказав код ТН ЗЕД згідно Української класифікації товарів зовнішньо - економічної діяльності як 8702 замість 8703, що стало підставою для проведення митного оформлення вказаного автомобіля по пільговим тарифам, без сплати акцизного збору, заниженої суми ввізного мита та податку на додану вартість. Зокрема, особа, уповноважена на декларування, тобто, представник декларанта - СП “Ніко Україна”, ОСОБА_2, у графі №47 ВМД №40402\0\003023 на автомобіль Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_4, двигун НОМЕР_5 невірно здійснив нарахування митних платежів, вказавши їх  загальну суму, необхідну до сплати в бюджет як  39342,51 грн., замість 63782,84 грн. та подав її для митного оформлення на митний пост "Чернівці" Вадул-Сіретської митниці.

30 червня 2000 року фірмою СП “Ніко-Україна”, що розташована в м. Чернівці, вул.Головна,265-В, укладено договір №AL-UKR 011 з фірмою “ALBION TRADE and COMMERCE LLC” ( США ) про закупівлю СП “Ніко-Україна” автомобілів виробництва компанії  Мitsubishi Motors Corporation (Японія) на умовах поставки  СІР – Чернівці.

На виконання умов даного договору та додатку №2 від 17.07.2000 року до нього, 21.07.2000 року фірма “ALBION TRADE and COMMERCE LLC.” реалізувала СП “Ніко-Україна” автомобіль: Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7, який 27 липня 2000 року по документах “СМR” без номера від 26.07.2000 року, інвойсу №TR076 від 21.07.2000 року транспортований водієм СП “Ніко Україна” через митні пости Захонь ( Угорщина ) – Чоп ( Україна)  та 28 липня 2000 року доставлений на внутрішню митницю України -  митний пост “Чернівці” Вадул-Сіретської митниці. На підставі вищезазначених документів, даний автомобіль з семи посадочними місцями 31 липня 2000 року доставлений на СП “Ніко Україна” для проведення його митного оформлення з метою випуску у вільний товарообіг на території України.

Особа, уповноважена на декларування, тобто, представник декларанта - СП “Ніко Україна”, ОСОБА_2, будучи службовою особою цього підприємства, на якого покладено обов’язки, передбачені ст.48 Митного кодексу України, діючи в порушення вимог ст.2 Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, затвердженого Наказом ДМС України від 22 липня1997 року №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 1997 року №495\2299, 31 липня 2000 року при проведенні митного оформлення автомобіля Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7, неналежно виконуючи свої службові обов’язки представника декларанта через несумлінне ставлення до них, всупереч вимог чинного законодавства, не пересвідчившись у відповідності фактичній комплектації пасажирськими місцями даного транспортного засобу (всього сім місць) та зазначених відомостям про його комплектацію у товарно-супровідних документах при переміщенні цього автомобіля через митний кордон України, особисто заповнив та подав на МП “Чернівці” Вадул-Сіретської митниці вантажно-митну декларацію №40402\0\003344 з недостовірними відомостями, а саме: у графі №31 ВМД невірно зазначив кількість посадочних місць в салоні даного автомобіля як десятимісного, замість семимісного та у графі №33 ВМД невірно вказав код ТН ЗЕД згідно Української класифікації товарів зовнішньо - економічної діяльності як 8702 замість 8703, що стало підставою для проведення митного оформлення вказаного автомобіля по пільговим тарифам, без сплати акцизного збору, заниженої суми ввізного мита та податку на додану вартість. Зокрема, особа, уповноважена на декларування, тобто, представник декларанта - СП “Ніко Україна”, ОСОБА_2, у графі №47 ВМД №40402\0\003344 на автомобіль Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7 невірно здійснив нарахування митних платежів, вказавши їх  загальну суму, необхідну до сплати в бюджет як  39343,96 грн., замість 62726,26 грн. та подав її для митного оформлення на митний пост "Чернівці" Вадул-Сіретської митниці.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, при переміщенні через митний кордон України 3-х автомобілів “Mitsubisi Pajero WGN”, 2000 року випуску, із звільненням від сплати акцизного збору, заниженої суми податку на додану вартість при їх митному оформленні та випуску у вільний товарообіг, до бюджету не надійшли кошти в сумі 69 135,68 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який станом на 2000 рік становив 17 грн., тобто спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Під час розгляду даної кримінальної справи захисник підсудного ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 в кінці судового слідства заявила письмове клопотання про повернення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.367 ч.2 КК України на додаткове розслідування, мотивуючи неповнотою і неправильністю досудового слідства.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлене захисником клопотання підтримав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки вважає, що досудове слідство по справі проведено повно, всебічно і правильно, а здобутих як в ході досудового слідства, так і в ході судового розгляду справи доказів достатньо для прийняття по справі об’єктивного рішення.

Суд, заслухавши думку всіх учасників процесу, вважає, що клопотання захисника підсудного про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування є обгрунтованим і підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Так, доданими до матеріалів справи ВМД (т.1 а.с. 61,63, 67) підтверджується їх оформлення ОСОБА_2 у якості митного брокера, про що свідчать штампи на них із зазначенням його прізвища, однак під час досудового слідства не з’ясовано обставини, які згідно ст.64 КПК України підлягають доказуванню у кримінальній справі.

         Згідно запису у трудовій книжці підсудного ОСОБА_2 (т.1 а.с.146-147), останній на посаді митного брокера ліцензійного складу СП “Ніко-Україна” працював з 01.04.2000 року до 06.05.2000 року, а згідно наказу №110 (т.1 а.с. 145), у якому не зазначено про збереження за ним функцій митного брокера, його переведено на посаду начальника митного ліцензійного складу.

    У матеріалах досудового слідства відсутня посадова інструкція начальника митного ліцензійного складу, що ставить під сумнів можливість вважати підсудного ОСОБА_2 наділеним повноваженнями, а отже і обов’язками особи, уповноваженої на декларування, у тому числі в частині, яка передбачена п.2.2 Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, затвердженого наказом ДМС України від 22 липня 1997 №340.

    В ході судового розгляду справи неповноту досудового слідства також не усунуто, оскільки для визначення об’єму повноважень підсудного ОСОБА_2 по розпорядженню майном СП “Ніко-Україна”, зокрема можливості прийняття самостійного рішення про випуск автомобілів у вільний товарообіг, необхідно провести значний обсяг слідчих дій.

Так, для з’ясування цих обставин необхідно встановити осіб, у підпорядкуванні яких знаходився ОСОБА_2 та коло наданих їм повноважень по розпорядженню майном СП “Ніко-Україна” та при необхідності провести виїмку з архіву СП “Ніко-Україна” Положень або Інструкцій про їх посадові обов’язки.

Проведення таких слідчих дій викликається тим, що підсудний ОСОБА_2 у своїх показах заперечує можливість прийняття таких рішень, а допитаний в судовому засіданні начальник брокерського відділу СП “Ніко-Україна” ОСОБА_4 пояснив, що рішення про випуск у вільний товарообіг доставлених автомобілів або доставки їх на ліцензійний склад приймало керівництво СП “Ніко-Україна”.

Отже, на час завершення судового слідства відсутні не тільки беззаперечні докази, а і будь – які докази на підтвердження обвинувачення щодо підсудного ОСОБА_2 у вчиненні службової недбалості.

Суд вважає, що обвинувачення про наділення ОСОБА_2 адміністративно – господарськими обов’язками потребує додаткової перевірки, яку провести в ході судового розгляду справи неможливо.

Крім того, в ході судового розгляду справи у зв’язку з відсутністю будь – яких Інструкцій або Положень, якими, в силу ст.49 МК України в редакції 1991 року, адміністрація СП “Ніко-Україна” була зобов’язана наділити представника декларанта певними службовими обов!язками, неможливо усунути неповноту досудового слідства для перевірки обставин, передбачених п.п.1,2 ст.64 КПК України.

З’ясування цих обставин необхідно для встановлення об’єктивної сторони злочину, який інкримінується підсудному ОСОБА_2, оскільки його пояснення про дотримання при декларуванні 3-х автомобілів всіх нормативних документів з питань митної справи та відсутності у нього обов’язку пересвідчитись у відповідності фактичної комплектації заявлених ним до декларування автомобілів, як це ставиться йому у вину, жодним доказом не спростовується.

    Так, покази підсудного ОСОБА_2 про дотримання ним вимог всіх нормативних документів при проведенні декларування автомобілів, яке він здійснював на підставі наданих йому товаро - супровідних документів, органом досудового слідства не перевірялись, оскільки не досліджувалась послідовність їх проходження з митного поста «Захонь» до митного поста «Чернівці».

    Наведені недоліки досудового слідства частково були усунуті допитом свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - працівників Вадул - Сіретської митниці, які давали покази по обставинах справи.

    Також, неповноту досудового слідства в цій частині частково усунуто в ході допиту судом водіїв СП „Ніко Україна”  - свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які на трейлерах з м.Будапешт доставляли на митний пост Вадул – Сіретської митниці в м.Чернівці автомобілі для вказаного підприємства, та пояснили, від кого вони одержували в Угорщині товаро – супровідні документи та кому вони їх передавали.

    На підставі пояснень зазначених свідків судом встановлено, що CMR та Інвойси їм надавав ОСОБА_10, якого вони вважали працівником СП „Ніко Україна”.

    Ці ж свідки пояснили, що одержані від ОСОБА_10 товаро – супровідні документи з відмітками митних служб «Захонь», «Чоп» та «Вадул-Сірет» вони передавали начальнику брокерського відділу СП “Ніко-Україна” ОСОБА_4

    З метою перевірки пояснень даних свідків за клопотанням захисника підсудного судом було допитано в якості свідка ОСОБА_4, який покази вказаних вище свідків - водіїв підтвердив та пояснив, що до цього комплекту товаро – супровідних документів він додавав сертифікат відповідності, одержаний від генерального директора СП “Ніко-Україна” ОСОБА_11 і передавав їх брокерам.

    При дослідженні судом CMR (т.1 а.с.59, 60, 64), Інвойсів (т.1 а.с.62, 65, 68), на підставі яких підсудний ОСОБА_2 до 31 графи ВМД вніс дані про наявність 10-ти посадочних місць у автомобілях Mitsubishi Pajero WGN 3.2 GDI GLS кузов НОМЕР_2, Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_4, Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_6 (т.1 а.с.61, 63, 67) встановлена відповідність їх даним, зазначеним у одержаних від ОСОБА_4 товаро – супровідних документах.

    Проте, в ході судового слідства встановлена неповнота досудового слідства щодо того, про які товаро – супровідні документи давали покази працівники фірми „Інтерконтракт” ОСОБА_12 та фірми „Ніко Інтернаціонал” ОСОБА_13 Івен, яких допитано в Угорщині на виконання міжнародного доручення (т.1 а.с.231-232, 234-235).

Так, цим громадянам Угорщини не пред’явлено ксерокопії CMR та Інвойсів, які долучено органом досудового слідства до матеріалів справи по обвинуваченню ОСОБА_2 та не допитано з приводу того, ким заповнені графи 31 та 33 у ВМД, а також у додаткових листах до ВМД на автомобілі з номерами кузова Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_4, Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_6 (т.1 а.с.227, 230).

В ході досудового слідства не з’ясовано, ким в Угорщині оформлено заяви – гарантії на оплату митних зборів за автомобілі Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_4, Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_6, на існування яких зроблено посилання у матеріалах міжнародного доручення (т.1 а.с.228, 229).

За відсутністю даних про місце проживання працівників фірм з Угорщини ці недоліки досудового слідства судом неможливо усунути та з цих же підстав неможливо усунути розбіжності у показах цих осіб і допитаних судом свідків-водіїв ОСОБА_14 та ОСОБА_9

Зокрема, свідки-водії, які з Угорщини привозили автомобілі для СП „Ніко України” заявляли суду про одержання товаро – супровідних документів від ОСОБА_10, якого вони знали як працівника СП „Ніко України”, тоді як згідно пояснень ОСОБА_12 та Золо Петера Івена такі документи ними особисто передавались водіям.

Органом досудового слідства по обставинах передачі водіям СП „Ніко Україна” товаро – супровідних документів не вжито жодних заходів для допиту ОСОБА_10 незважаючи на те, що необхідність допиту його по цих обставинах більш ніж очевидна.

Суд вважає, що у зв’язку із специфікою судового слідства, неможливо усунути неповноту досудового слідства в частині визначення, чи є юридично значимими товаро – супровідні документи, дані із яких перенесені підсудним ОСОБА_2 у ВМД.

Також неповнота досудового слідства допущена при дослідженні обставин, що стосуються сертифіката відповідності, яким згідно листа Держмитслужби України від 06.04.1998 №21/1-662-ЕП (т.2 а.с.125) для юридичних осіб підтверджується наявністю у автомобілях сконструйованих по типу Джипа коду ТНЗЕД НОМЕР_1.

Згідно даного листа такі автомобілі при митному оформленні класифікуються за товарною позицією 8702, що і має місце у графах 33 ВМД, які оформлені підсудним ОСОБА_2 (т.1 а.с.61, 63, 67) з урахуванням даних сертифікатів відповідності.

При дослідженні судом долучених до цих ВМД сертифікатів відповідності, які оформлені на бланках серії ВА №№ 159287 та 159289 за підписом керівника Держкомстандарту ОСОБА_15 і скріплені печаткою даної установи встановлено, що вони видані 12 та 15 червня 2000 та підтверджують у автомобілях Mitsubishi Pajero WGN 3.2 GDI GLS кузов НОМЕР_2, Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_4, Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_6 коду ТН ЗЕД – НОМЕР_1.

При дослідженні судом цих документів встановлено, що вказані сертифікати видані не СП „Ніко України”, на адресу якого поступили задекларовані підсудним ОСОБА_2 автомобілі „Mitsubishi Pajero WCN”, а видані ТОВ „Ніко Україна” (м.Київ, вул.Л.Українки,5).

Згідно CMR автомобіль Mitsubishi Pajero WGN 3.2 GDI GLS кузов НОМЕР_2 перетнув митний пост «Чоп» 17.06.2000 (т.1 а.с.59), однак органом досудового слідства не з’ясовано, чому сертифікат відповідності видано іншому суб’єкту підприємницької діяльності за 5 днів до ввезення його на Україну на адресу СП “Ніко-Україна”.

Такі ж обставини не з’ясовано органом досудового слідства і відносно автомобіля Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_4, який ввезено на Україну 08.07.2000 (т.1 а.с.64), та автомобіля Mitsubishi Pajero WGN 3.5 GDI GLS кузов НОМЕР_6, який ввезено на Україну 27.07.2000 року (т.1 а.с.60), сертифікат відповідності на які видано 15 червня 2000 року, тобто за 38 та 42 дні відповідно до ввезення цих автомобілів на Україну.

Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що сертифікати відповідності начальнику брокерського відділу ОСОБА_4 передав ОСОБА_11 його необхідно допитати по вищезазначених обставинах, які в ході досудового слідства не були з’ясовані.

Крім того, дослідженням протоколу виїмки від 07.07.2005 року у Держстандарті України (т.1 а.с.190-191) встановлено, що у електронних комп’ютерних роздруківках сертифікатів, оформлених на бланках серії ВА №159287 та №159289, код ТН ЗЕД зазначено 870323190 (т.1 а.с.198, 199), тоді як у сертифікатах за цими ж номерами бланків – НОМЕР_1.

Для з’ясування цих обставин необхідно встановити посадових осіб Держстандарту України, які видавали ТОВ „Ніко Україна” сертифікати, коди у яких не відповідають електронній базі, що в умовах специфіки судового слідства виконати неможливо.

Суд вважає, що органом досудового слідства не з’ясовано питання про розмір спричиненої шкоди злочином, який інкримінується підсудному ОСОБА_2, оскільки в справі відсутній протокол про порушення митних правил СП „Ніко Україна” при декларуванні в 2000 році автомобілів, доставлених на адресу даної юридичної особи.

Про наявність або відсутність такого протоколу не допитувались працівники Вадул - Сіретської митниці, а при виїмці документів, що стосуються поданих ОСОБА_2 декларацій, у постановах слідчим не зазначалось про їх виїмку.

Проведення таких слідчих дій є необхідне, оскільки спричинення шкоди входить до диспозиції ст.367 КК України, а встановлення її розміру впливає на кваліфікацію даного злочину.

Перевірка цієї обставини пов’язана із встановленням кола осіб Вадул – Сіретської митниці, які своїми штампами засвідчили випуск задекларованих підсудним ОСОБА_2 автомобілів у вільний товарообіг та пов’язана виїмкою протоколів про порушення митних правил, що виконати в умовах специфіки судового слідства неможливо.

Крім того, Державною митною службою України станом на 2000 рік саме на митний орган покладався обов’язок при здійсненні митного оформлення транспортних засобів проводити їх комісійний огляд.

Із досліджених судом в судовому засіданні актів огляду автомобілів встановлено, що такий огляд проводився і при огляді у вказаних актах було відображено наявність десяти посадочних місць у кожному автомобілі. Вказані акти підписані службовими особами митниці.

В ході досудового слідства по даній кримінальній справі були проведені автотоварознавчі експертизи, якими спростовано зміст зазначених актів щодо наявності десяти посадочних місць в трьох автомобілях Mitsubishi Pajero, в розмитненні яких приймав участь підсудний ОСОБА_2

У зв’язку з наведеними обставинами органом досудового слідства була порушена кримінальна справа проти службових осіб Вадул-Сіретської митниці за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України.

Однак, постановою слідчого від 10.06.2009 року (т.1 а.с.38-39) із даної кримінальної справи виділено матеріали справи відносно службових осіб Вадул-Сіретської митниці та направлено прокурору області для визначення підслідності. Яка подальша доля вказаних матеріалів не відомо.

Враховуючи те, що акти комісійного огляду зазначених вище трьох автомобілів Mitsubishi Pajero в подальшому вплинули на розмитнення автомобілів як десятимісних, суд вважає безпідставним виділення із даної кримінальної справи матеріалів відносно службових осіб Вадул-Сіретської митниці, оскільки їх дії були спільні з діями, які інкримінуються ОСОБА_2, що унеможливлює повно і всебічно дослідити всі обставини справи та в умовах судового слідства встановити коло винних осіб і притягнути їх до відповідальності.

Також, номери кузовів автомобілів, в розмитненні яких приймав участь підсудний ОСОБА_2, і які зазначені в постанові про зміну обвинувачення не співпадають з номерами кузовів, які зазначені в інших документах кримінальної справи, а відповідно обвинувачення ОСОБА_2 не є чітким і таким, що суперечить матеріалам справи (т.1 а.с.61-69, 74-75, 83-91, 97-109, 111-120, 227-230, 256-260, 288-292).

За таких обставин, зазначена вище неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, а тому кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.273, 281 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.367 ч.2 КК України повернути прокурору Чернівецької області для організації провадження додаткового розслідування, в ході якого усунути недоліки досудового слідства, зазначені в описовій частині цієї постанови.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити обрану - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області протягом семи днів з дня її винесення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці                                       В.Т.МАРЧУК