Справа №1-272

2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Одовічен Я.В.

з участю прокурора Іліки Д.І.

та адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бобрівці Сторожинецького району Чернівецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_2, зареєстрованого по АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.3, 190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3, працюючи в період з 01.12.2007 року по 29.01.2009 року відповідно до наказу начальника УМВС України в Чернівецькій області №222 о/с від 01.12.2007 року на посаді начальника сектору охорони громадського порядку Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення вимог ст.ст.3,5,10,11 Закону України «Про міліцію», в період часу з листопада 2008 року по травень 2009 року вчинив зловживання службовим становищем та шахрайство при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_3, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення зазначених вище вимог Закону, познайомився наприкінці листопада 2008 року із ОСОБА_4 та дізнався від неї про те, що між нею та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 існують фінансово-боргові відносини з приводу позичених ОСОБА_4 у ОСОБА_6 грошей в сумі 60000 доларів США, внаслідок чого ОСОБА_6 постійно вимагали від неї повернення боргу, а ОСОБА_4 вважала, що повністю з ними розрахувалася, через що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 склалися неприязні стосунки.

ОСОБА_3, маючи умисел використати своє службове становище в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, а також незаконно, шляхом обману заволодіти чужим майном, тобто грошима ОСОБА_4 в сумі 5000 доларів США, умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_4 неправдиві відомості про те, що завдяки займаній ним посаді в органах внутрішніх справ та службовому становищу він виконає на її користь ряд певних заходів, внаслідок яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 припинять вимагати від неї повернення боргу, за що ОСОБА_4 повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_3, кошти на покриття витрат на ці заходи в сумі 5000 доларів США.

На вказані умови ОСОБА_4, будучи введеною ОСОБА_3 в оману, погодилася та в один із останніх днів листопада 2008 року біля під'їзду будинку, в якому вона проживає, в автомобілі ОСОБА_3 передала останньому 5000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 33709 грн., які ОСОБА_3, не маючи наміру та можливості витрачати на обіцяні ОСОБА_4 цілі, привласнив та, в подальшому, використав на власні потреби.

    Крім цього, ОСОБА_3, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення зазначених вище вимог Закону, особисто знаючи ОСОБА_4 і, достовірно знаючи про те, що вона є родичкою (тіткою) ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також отримавши в силу свого службового становища інформацію про те, що 24.01.2009 року відносно останніх слідчим відділом по розслідуванню особливо важливих справ та злочинів, вчинених організованими групами СУ УМВС України в Чернівецькій області, порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, та їх затримано в порядку ст.ст.106,115 КПК України по підозрі у вчиненні вказаного злочину,  маючи умисел використати своє службове становище в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, та незаконно, шляхом обману, повторно заволодіти чужим майном, тобто грошима ОСОБА_4 в сумі 3000 доларів США, умисно, з корисливих мотивів, за власною ініціативою ввечері 24.01.2009 року зустрівся з ОСОБА_4 та повідомив їй неправдиві відомості про те, що завдяки займаній ним посаді в органах внутрішніх справ та службовому становищу він виконає на користь її племінників ОСОБА_7 і ОСОБА_9 В.Д. ряд певних заходів, спрямованих на те, щоб їх негайно звільнили з ізолятора тимчасового тримання, відносно них не обирали міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, в подальшому, суд не призначав їм міру покарання у вигляді позбавлення волі.

 За вказані дії ОСОБА_4 повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_3, кошти на покриття витрат на ці заходи в сумі 3000 доларів США, на що ОСОБА_4, будучи введеною ОСОБА_3 в оману, погодилася та ввечері того ж дня біля пл.Філармонії в м.Чернівці передала ОСОБА_3 гроші в сумі 1500 доларів США та в той же день між 23 год. і 24 год. у під'їзді будинку по вул.Руській в м.Чернівці, в якому на той час проживав ОСОБА_3, передала йому ще 1500 доларів США, а всього 3000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 23100 грн., які ОСОБА_3, не маючи наміру та можливості витрачати на обіцяні ОСОБА_4 цілі, привласнив та, в подальшому, використав на власні потреби.

Крім цього, ОСОБА_3, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення зазначених вище вимог Закону,  попередньо незаконно заволодівши грошима ОСОБА_4 в сумі 3000 доларів США, маючи умисел використати своє службове становище в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, і незаконно, шляхом обману, повторно заволодіти чужим майном, тобто грошима ОСОБА_4 і ОСОБА_10 в сумі 20000 доларів США, умисно, з корисливих мотивів, зустрівшись ввечері 24.01.2009 року із ОСОБА_4 між 23 год. і 24 год. 24.01.2009 року повідомив останню про те, що грошей в сумі 3000 доларів США для звільнення ОСОБА_7 і ОСОБА_7 з ізолятора тимчасового тримання, необрання відносно них міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та призначення судом міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, не вистачить, а для цього ОСОБА_4 повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_3, кошти на покриття витрат на ці заходи, в сумі 20000 доларів США.

Отримавши від ОСОБА_4 відповідь про те, що таку суму грошей вона знайти не має можливості, ОСОБА_3 запропонував їй зателефонувати до своєї сестри ОСОБА_10 в Росію і повідомити про те, що в її синів ОСОБА_7 і ОСОБА_7 є проблеми. ОСОБА_4 погодилася і одразу зателефонувала до ОСОБА_10, після чого передала телефон ОСОБА_3, який продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, повідомив ОСОБА_10 про факт порушення відносно її синів кримінальної справи та їх затримання, а також повідомив ОСОБА_10 неправдиві відомості про те, що завдяки займаній ним посаді в органах внутрішніх справ та службовому становищу він виконає на користь її синів ОСОБА_7 і ОСОБА_7 ряд певних заходів, спрямованих на те, щоб їх негайно звільнили з ізолятора тимчасового тримання, відносно них не обирали міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, в подальшому, суд не призначав їм міру покарання у вигляді позбавлення волі, за що ОСОБА_10 впродовж 2-х діб повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_3, кошти на покриття витрат на ці заходи в сумі 20000 доларів США.

ОСОБА_10, будучи введеною ОСОБА_3 в оману, погодилася та ввечері 25.01.2009 року з банку «Zapsibkombank» (Російська Федерація, м.Лабитнанги Ямало-Ненецького автономного округу, вул.Шкільна,34) через систему грошових переказів «WESTERN UNION» відправила в Чернівецьку філію АКБ «Укрсоцбанк» (м.Чернівці вул.Міцкевича,2) гроші в загальній сумі 20000 доларів США, з яких по 5000 доларів США на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9  

Вранці 26.01.2009 року вказані особи в приміщенні Чернівецької філії АКБ «Укрсоцбанк» розписалися в банківських документах про факт отримання цих грошей, після чого ОСОБА_4 у присутності решти вказаних осіб отримала всю суму грошей, тобто 20000 доларів США.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 між 11 год. і 12 год. 26.01.2009 року зателефонував до ОСОБА_4 та, дізнавшись про факт отримання нею грошей від ОСОБА_10, запропонував їй зустрітись на вул.Шептицького в м.Чернівці для передачі цих грошей йому, на що ОСОБА_4 погодилася. ОСОБА_12 ж, між 11 год. і 12 год. 26.01.2009 року на вул.Шептицького в м.Чернівці ОСОБА_4 сіла в автомобіль, в якому знаходився ОСОБА_3, де передала йому гроші в сумі 20000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 154000 грн., які ОСОБА_3, не маючи наміру та можливості витрачати на обіцяні ОСОБА_4 і ОСОБА_13 цілі, привласнив та в подальшому використав на власні потреби, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальні збитки у великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_3, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення зазначених вище вимог Закону,  маючи умисел використати своє службове становище в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, і незаконно, шляхом обману, повторно заволодіти чужим майном, тобто грошима ОСОБА_4 в сумі 500 доларів США, умисно,  з корисливих мотивів,  на початку березня 2009 року повідомив їй неправдиві відомості про те, що завдяки займаній ним посаді в органах внутрішніх справ та службовому становищу і особистим зв'язкам він виконає на користь її племінників ОСОБА_7 і ОСОБА_7 ряд певних заходів, спрямованих на забезпечення їх у СІЗО м.Чернівці необхідними ліками та належним медичним доглядом, за що ОСОБА_4 повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_3, кошти на покриття витрат на ці заходи в сумі 500 доларів США.

ОСОБА_4, будучи введеною ОСОБА_3 в оману, погодилася і при зустрічі з ним в м.Чернівці в один із днів на початку березня 2009 року передала йому гроші в сумі 200 доларів США та в один із останніх днів березня 2009 року біля під'їзду будинку, в якому вона проживає, передала ще 300 доларів США, а всього 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 3850 грн., які ОСОБА_3, не маючи наміру та можливості витрачати на обіцяні ОСОБА_4 цілі, привласнив та в подальшому використав на власні потреби.

Крім цього, ОСОБА_3, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення зазначених вище вимог Закону, особисто знаючи ОСОБА_4, а також те, що між нею та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 існують фінансово-боргові відносини з приводу позичених ОСОБА_4 у ОСОБА_6 грошей в сумі 60000 доларів США, внаслідок чого ОСОБА_6 постійно вимагали від неї повернення боргу, а ОСОБА_4 вважала, що повністю з ними розрахувалася, через що між ними склалися неприязні стосунки, маючи умисел використати своє службове становище в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, а також незаконно, повторно, шляхом обману заволодіти чужим майном, тобто грошима ОСОБА_4 в сумі 2000 доларів США, умисно, з корисливих мотивів, на початку травня 2009 року повідомив ОСОБА_4 неправдиві відомості про те, що завдяки займаній ним посаді в органах внутрішніх справ та службовому становищу він з часу їхнього знайомства, тобто з кінця листопада 2008 року, виконав на її користь ряд певних заходів, спрямованих на припинення вимагання ОСОБА_5 повернення нею боргу, за що ОСОБА_4 повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_3, кошти на покриття витрат на ці заходи в сумі 2000 доларів США, на що ОСОБА_4, не будучи юридично обізнаною та не знаючи реальних повноважень і діяльності ОСОБА_3 як працівника міліції, тим самим будучи введеною ОСОБА_3 в оману, погодилася виплатити йому кошти у вказаній сумі.

Після цього в один із днів на початку травня 2009 року між 19 год. та 20 год., перебуваючи у приміщенні торгівельного павільйону «Формаркет» на розі вул.Стасюка та проспекту Незалежності в м.Чернівці, де у ОСОБА_4 є власний магазин, сплатила ОСОБА_3 гроші в сумі 1000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 7700 грн, та в один із останніх днів травня 2009     року між 19 год. та 20 год. в тому ж магазині сплатила йому ще 1000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 7618,80 грн. Всього в травні 2009 року ОСОБА_4 сплатила ОСОБА_3 гроші в загальній сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 15318,80 грн, якими ОСОБА_3 заволодів шляхом обману та в подальшому використав на власні потреби.

    Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні своєї вини у зловживанні своїм службовим становищем та шахрайстві не визнав і суду пояснив, що будучи працівником правоохоронного органу, будь-які грошові кошти від потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_10 не отримував і вважає, що останні його оговорюють. Також вважає, що його оговорюють і свідки ОСОБА_14, ОСОБА_11 та їх мати ОСОБА_12, оскільки ОСОБА_14 та ОСОБА_11 були раніше судимі та перебували на обліку в міліції, у зв’язку з чим вони були раніше знайомі.

    Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочинів, його вина в повному об’ємі доведена наступними дослідженими та проаналізованими судом доказами, а саме:

?   показами потерпілої ОСОБА_4, яка суду пояснила, що з підсудним ОСОБА_3 її познайомив ОСОБА_14 Вважаючи, що підсудний є службовою особою органів внутрішніх справ, вона восени 2008 року звернулась до нього з проханням допомогти у вирішенні справи з приводу спору по боргових зобов’язаннях зі ОСОБА_5. Підсудний ОСОБА_3 погодився допомогти їй у вирішенні цього питання, однак повідомив, що за це їй слід сплатити йому 5000 доларів США. Вказані грошові кошти нею було передано ОСОБА_3 через декілька днів. 24.01.2009 року до неї зателефонував ОСОБА_3 та запропонував зустрітись. При зустрічі останній їй повідомив, що двох її племінників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було затримано працівниками міліції. Для того, щоб вирішити питання про їх звільнення з-під варти, необхідно 3000 доларів США, після чого вона передала йому 1500 доларів США, оскільки не мала всієї суми, а згодом, того ж дня передала ОСОБА_3 ще 1500 доларів США. Після цього ОСОБА_3 повідомив її, що наданих нею коштів в сумі 3000 доларів США не достатньо для вирішення проблеми і потрібно ще 20000 доларів США. Оскільки такої суми грошей у неї не було, вона зателефонувала своїй сестрі ОСОБА_10, яка проживає в Росії. 26.01.2009 року її сестра ОСОБА_10 грошовим переказом надіслала 20000 доларів США. Вказані кошти вона разом з ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 отримали в Укрсоцбанку в рівних частинах по 5000 доларів США, які вона одразу ж склала в пакет і в подальшому, в цей же день, передала ОСОБА_3 Через деякий час, приблизно на початку березня 2009 року ОСОБА_3 повідомив її про можливість вирішення ним питання щодо забезпечення її племінників в умовах СІЗО необхідними ліками, за що потрібно дати йому 500 доларів США. Погодившись на вказані умови, на початку березня 2009 року вона передала ОСОБА_3 200 доларів США, а в кінці березня 2009 року для цієї мети передала йому ще 300 доларів США. В подальшому, на початку травня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до неї та повідомив, що за виконану ним роботу по вирішенню питань з ОСОБА_5, необхідно дати йому 2000 доларів США, що нею і було зроблено. У зв’язку з тим, що позитивного вирішення як її проблем, так і проблем її сестри ОСОБА_10 не було, вона звернулася до ОСОБА_3 з вимогою повернути гроші, однак останній заперечував факти отримання ним грошей, після чого вона разом з сестрою ОСОБА_10 звернулися до правоохоронних органів.    

?   показами потерпілої ОСОБА_10, які оголошувались в судовому засіданні та з яких вбачається, що вона проживає в м.Лабитнанги Російської Федерації. Ввечері 24.01.2009 року до неї на мобільний телефон зателефонувала її сестра ОСОБА_4, яка проживає в м.Чернівці, та повідомила, що є проблеми, про які їй розповість ОСОБА_3, з яким на той час вона не була знайома. В телефонній розмові ОСОБА_3 представився заступником начальника мліції та повідомив, що 24.01.2009 року її синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 затримали працівники ВБНОН УМВС України в Чернівецькій області. При цьому ОСОБА_3 повідомив, що допоможе їй вирішити питання про звільнення синів, однак в дводенний термін вона має передати йому за таку допомогу грошову винагороду в сумі 20000 доларів США, після чого він все вирішить на її користь, запевнивши при цьому, що через три доби її синів звільнять з-під варти, а суд не засудить їх до позбавлення волі. Зібравши необхідну суму грошей в розмірі 20000 доларів США, вона 26.01.2009 року за допомогою операційної банківської системи «Вестерн Юніон» переслала своїй сестрі ОСОБА_4 в м.Чернівці. Вказані гроші вона переслала з допомогою своїх знайомих чотирьма частинами по 5000 доларів США. ОСОБА_12 ж дня ОСОБА_4 зателефонувала їй та повідомила про отримання грошей та передачу їх в подальшому ОСОБА_3 Ввечері 26.01.2009 року ОСОБА_4 знову зателефонувала до неї та повідомила, що гроші в сумі 20000 доларів США передала ОСОБА_3  

?   показами свідка ОСОБА_14, який суду пояснив, що з підсудним ОСОБА_3 він був раніше знайомий і йому було відомо, що останній являється працівником міліції. Будучи обізнаним з існуючими проблемами ОСОБА_4, він запропонував останній звернутися по допомогу до ОСОБА_3, після чого їх познайомив. Йому відомо, що ОСОБА_4 неодноразово передавала ОСОБА_3 великі суми грошей в доларах США за вирішення проблеми ОСОБА_4 з ОСОБА_5 та звільнення її племінників з-під варти. Вказані обставини йому відомі, оскільки він співпрацює з ОСОБА_4 та неодноразово відвозив її на автомобілі на зустрічі з ОСОБА_3 26.01.2009 року він був присутній під час отримання 20000 доларів США в банку, після чого відвіз ОСОБА_4 на вул.Шептицького м.Чернівці, де остання зустрілась з ОСОБА_3 та, як повідомила в подальшому, передала вказані гроші ОСОБА_3 в його автомобілі.

?   показами свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що ОСОБА_4 звернулась до нього з проханням допомогти отримати в банку гроші з Росії переказом. 26.01.2009 року він отримав в приміщенні банку частину переказаних з Росії коштів в сумі 5000 доларів США, які ОСОБА_4 одразу помістила в білий поліетиленовий пакет. Йому відомо, що вказані кошти були призначені для вирішення питання щодо звільнення племінників ОСОБА_4 з-під варти. Отримавши гроші, ОСОБА_4 разом з його братом ОСОБА_14 та матір’ю ОСОБА_12 поїхали, а він відвіз жінку-продавця, яка також отримувала гроші, на роботу.

?   показами свідка ОСОБА_12, яка дала суду покази аналогічні показам свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_11

?   показами свідка ОСОБА_15, яка суду пояснила, що вона працює продавцем в магазині, який належить ОСОБА_4, що знаходиться в торгівельному комплексі «Формаркет». В січні, березні та травні 2009 року вона бачила ОСОБА_3 декілька разів біля магазину. Зі слів ОСОБА_4 їй було відомо, що цей чоловік працює в органах міліції та допомагає їй у вирішенні справ зі ОСОБА_5 та її племінниками. Пам’ятає, що всі рази, коли до магазину приходив ОСОБА_3, ОСОБА_4 забирала всі гроші з каси. Після повернення до магазину ОСОБА_4 розповідала їй, що гроші вона передавала ОСОБА_3 за вирішення її проблем.

?   показами свідка ОСОБА_16, яка дала суду покази аналогічні показам свідка ОСОБА_15

?   показами свідка ОСОБА_9,  які оголошувались в судовому засіданні та з яких вбачається, що з серпня 2005 року по березень 2009 року вона працювала продавцем у ОСОБА_4 в магазині по вул.Червоноармійській,25 в м.Чернівці, який приблизно в листопаді або грудні 2008 року перенесли в торгівельний комплекс «Формаркет», павільйон №263, що на розі вул.Стасюка-пр.Незалежності в м.Чернівці. 25.01.2009 року зі слів ОСОБА_4 їй стало відомо, що остання повинна отримати гроші від своєї сестри ОСОБА_10, яка проживає в Росії, у зв’язку з чим ОСОБА_4 попросила допомогти їй в цьому і взяти на наступний день паспорт для оформлення необхідних документів. Вранці 26.01.2009 року вона на прохання ОСОБА_4 приїхала до приміщення Укрсоцбанку по вул.І.Франка в м.Чернівці, де вже були присутні ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 В приміщенні банку кожен з них оформив необхідні документи для отримання грошей, після чого кожен з них розписався за отримання грошей в сумі 5000 доларів США, однак всю суму грошей отримала ОСОБА_4 В грудні 2009 року зі слів ОСОБА_4 їй стало відомо, що вказані гроші призначалися для вирішення проблем синів сестри ОСОБА_4, які мали проблеми із законом.

Крім цього, вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів підтверджується наступними дослідженими та проаналізованими судом письмовими доказами по справі, зокрема:

?   витягом з наказу начальника УМВС України в Чернівецькій області №222 о/с від 01.12.2007 року, з якого вбачається, що з 01.12.2007 року ОСОБА_3 призначено на посаду начальника сектору охорони громадського порядку Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області;

?   т.1 а.с.148

?   витягом з наказу т.в.о.начальника УМВС України в Чернівецькій області №14 о/с від 29.01.2009 року, з якого вбачається, що з 29.01.2009 року ОСОБА_3 призначено на посаду помічника начальника Шевченківського РВ УМВС – оперативного чергового чергової частини штабу (на правах сектору);

?   т.1 а.с.149

?   наказами начальника УМВС України в Чернівецькій області №519 від 08.12.2009 року та №210 о/с від 10.12.2009 року, з яких вбачається, що ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ з 10.12.2009 року;

?   т.1 а.с.142-143,150

?   протоколом виїмки від 19.02.2010 року, з якого вбачається, що у присутності понятих в приміщенні УМВС України в Чернівецькій області було вилучено особову справу  ОСОБА_3;

?   т.1 а.с.121

?   особовою справою №321 ОСОБА_3 із відповідними записами про проходження останнім служби в органах внутрішніх справ та застосовані відносно нього під час служби нагороди, заохочення і стягнення;

?   т.1 а.с.123-143

?   висновком службового розслідування по фактам, викладеним у заявах ОСОБА_10 та ОСОБА_4 від 20.01.2010 року та зібраними в ході його проведення матеріалами перевірки, з яких вбачається, що факти, викладені в заяві ОСОБА_4 та ОСОБА_10 визнано такими, що знайшли своє підтвердження, а висновок службового розслідування та матеріали перевірки по виявленому факту заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами помічником начальника відділу – оперативним черговим чергової частини Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_3 у гр.ОСОБА_10 в розмірі 20000 доларів США та гр.ОСОБА_4 в розмірі 7000 доларів США вирішено направити у прокуратуру Чернівецької області в порядку ст.97 КПК України;

?   т.1 а.с.13-47

?   протоколом виїмки від 31.05.2010 року, з якого вбачається, що у присутності понятих в приміщенні Чернівецької філії АКБ «Укрсоцбанк» було вилучено документи, які підтверджують передачу 26.01.2009 року ОСОБА_10 коштів на загальну суму 20000 доларів США з банку «Zapsibkombank» (Російська Федерація, м.Лабитнанги Ямало-Ненецького автономного округу, вул.Шкільна,34) через систему грошових переказів «WESTERN UNION», з яких по 5000 доларів США на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_12 та ОСОБА_9;

?   т.2 а.с.4-8

?   протоколом виїмки від 20.07.2010 року, з якого вбачається, що у присутності понятих в приміщенні представництва оператора мобільного зв’язку «Білайн» було вилучено роздруківки про вхідні та вихідні телефонні дзвінки та повідомлення, вчинені протягом періоду часу з 01.01.2009 року по 15.11.2009 року включно за допомогою стільникового зв’язку з використанням мобільного телефону з абонентським номером +380681497574, яким користувався ОСОБА_3;

?   т.2 а.с.14-35

?   протоколом виїмки від 21.06.2010 року, з якого вбачається, що у присутності понятих в приміщенні Чернівецької філії ЗАТ «Український мобільний зв’язок» було вилучено роздруківки про вхідні та вихідні телефонні дзвінки та повідомлення, вчинені протягом періоду часу з 11.02.2009 року по 30.11.2009 року за допомогою стільникового зв’язку з використанням мобільних телефонів з абонентськими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, якими користувалася ОСОБА_4;

?   т.2 а.с.40-148

?   договором позики від 18.08.2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, згідно якого остання отримала від ОСОБА_6 у позику 60000 доларів США терміном до 01.03.2007 року;

?   т.2 а.с.150

?   заявою ОСОБА_4 від 08.12.2008 року, адресованої начальнику УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області, з якої вбачається, що ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_18 погрожують їй через позичені нею гроші, які вона їм повернула, та не визнають повернення нею боргу;

?   т.2 а.с.153

?   ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22.01.2009 року, з якої вбачається, що з метою забезпечення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4;

?   т.2 а.с.155

?   зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання виконаними зобов’язань за позикою та припинення права застави внаслідок виконання забезпечених заставою зобов’язань;

?   Т.2 а.с.158-160

?   рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22.01.2009 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 та стягнуто на користь останньої з ОСОБА_4 борг за договором позики в сумі 582994 грн.;

?   т.2 а.с.161-168

?   заявою ОСОБА_4 від 28.09.2009 року про апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22.01.2009 року;

?   т.2 а.с.169

?   заявою ОСОБА_4 до Апеляційного суду Чернівецької області від 22.12.2009 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5;

?   т.2 а.с.170

?   постановою дізнавача СД Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 22.12.2009 року про порушення кримінальної справи за ст.190 ч.2 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

?   т.2 а.с.171

?   касаційною скаргою ОСОБА_4 від 17.02.2010 року, в якій остання просить скасувати судові рішення по справі за позовом ОСОБА_6 до неї, а справу направити на новий розгляд, а також вирішити питання про зупинення виконавчого провадження;

?   т.2 а.с.173-175

?   постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03.02.2009 року, з якої вбачається, що ОСОБА_8, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту;

?   т.2 а.с.179

?   постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03.02.2009 року, з якої вбачається, що ОСОБА_7, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10000 грн.;

?   т.2 а.с.180

?   довідкою про результати розгляду кримінальної справи судом від 18.12.2009 року, з якої вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_7 засуджені до позбавлення волі;

?   т.2 а.с.181-183

?   протоколом огляду від 22.07.2010 року, з якого вбачається, що у присутності понятих було оглянуто вилучені в ході проведення виїмок та долучені до справи письмові документи;

?   т.2 а.с.184-188

?   протоколами очних ставок між ОСОБА_10, ОСОБА_19 та ОСОБА_3, в ході проведення яких потерпілі підтвердили раніше дані ними покази

?   т.3 а.с.81-88; 89-97.

Таким чином, проаналізувавши всі наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена в повному об’ємі.

Суд вважає, що органом досудового слідства правильно кваліфіковано дії підсудного ОСОБА_3 за ч.3 ст.364 КК України, оскільки  в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів в особистих інтересах використання службовою особою службового становща всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, за кваліфікуючою ознакою: зловживання службовим становищем, вчинене працівником правоохоронного органу.

Вірною є кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3 і за ч.1 ст.190 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за вказаною кваліфікуючою ознакою.

Також вірною є кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3 за ч.2 ст.190 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що він вчинив шахрайство за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

 Вірною є кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3 також і за ч.3 ст.190 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що він вчинив шахрайство за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочинів суд оцінює критично і розцінює як спосіб його захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені умисні корисливі злочини.

При цьому суд в основу вироку кладе покази потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_10 по справі, оскільки вони були послідовними напротязі всього досудового слідства та в суді, свої покази вони підтвердили на очних ставках з ОСОБА_3 і вони об’єктивно підтверджуються показами свідків та іншими наведеними вище дослідженими судом доказами.

При призначенні підсудному ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, те, що одні із злочинів відносяться до категорії злочинів відповідно невеликої та середньої тяжкості, а інші до категорії тяжких злочинів.

Суд враховує особу підсудного ОСОБА_3, зокрема те, що він раніше не судимий, по місцю колишньої роботи характеризувався позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Наведені обставини суд, на підставі ст.66 КК України, визнає такими, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Разом з тим, обставинами, які негативно характеризують особу підсудного ОСОБА_3 є те, що вини своєї у вчиненні злочинів він не визнав та не відшкодував потерпілим, завдану злочинами матеріальну шкоду.

    Враховуючи в сукупності всі обставини справи та особу підсудного ОСОБА_3, а також кількість епізодів вчинених ним корисливих злочинів та розмір завданої потерпілим матеріальної шкоди, яка залишилась не відшкодованою навіть частково, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому не знаходить достатніх підстав для застосування відносно нього ст.ст.69,75,76 КК України.

Саме такий вид покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Заявлені по справі цивільні позови в частині відшкодування матеріальної шкоди потерпілої ОСОБА_10 на суму 157080 грн. та потерпілої ОСОБА_4 на суму 75977 грн. 80 коп. є обгрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_3 кожній із потерпілих на вказані суми спричинено матеріальну шкоду.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.3, 190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.3 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання:

?   по ст.364 ч.3 КК України у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ строком на 3 роки з конфіскацією належного йому на праві власності майна;

?   по ст.190 ч.1 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;

?   по ст.190 ч.2 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

?   по ст.190 ч.3 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ строком на 3 роки з конфіскацією належного йому на праві власності майна    

Міру запобіжного заходу до вступу вироку суду в законну силу засудженому ОСОБА_3 залишити обрану – тримання під вартою в Чернівецькому слідчому ізоляторі ВДДУ ПВП в Чернівецькій області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 відраховувати з дня його затримання, тобто з 13 травня 2010 року.

        Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_10 157080 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди .

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 75977 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази по справі -  один лазерний диск з аудіозаписом розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 і ОСОБА_4; два лазерні диска з відеозаписами допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_11; витребувані та вилучені в ході проведення виїмок письмові документи, які знаходяться в матеріалах даної кримінальної справи – залишити в справі.

    На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 15-ти діб з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

    Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці                     В.Т.МАРЧУК