Справа № 2-а-998/2010 року

  П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 листопада  2010 року                                                     Канівський міськрайонний суд

                                                                Черкаської області

в складі : головуючого судді          Дубенець М.І.

                 при секретарі                  Захарченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів Черкаської області  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Канівському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач   звернулася в суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Канівському районі  Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», в якому просить зобов’язати відповідача виплатити їй недоплачену щомісячну соціальну допомогу дітям війни за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. та в подальшому проводити щомісячно виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що має статус «дитини війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( далі – Закон № 2195 –ІV від 18.11.2004 року) і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України № 2195 – ІV, позивач зазначила, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач  також вказала, що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії  є протиправними та грубо порушують її законні права просила визнати їх протиправними,  стягнути з відповідача  недоплачену  щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»  в розмірі   30 % мінімальної пенсії за віком за період з01.07.2007р. по 01.10.2007р. по 30.09.2010р. , також просила зобов»язати УПФ в Канівському районі  в подальшому виплачувати їй   щомісячну державну соціальну допомогу  «Дітям війни»  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач в судове засідання не з»явилась, подала до суду письмову заяву в якій просила справу слухати у її відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача за довіреністю Овчаренко О.М. позов не визнав та пояснив, що статтею 111 ЗУ «Про Держаний бюджет України на 2007 рік»  встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з цим рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення п.12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» яким припинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України, але після цього законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання  вказаних вимог ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не визначено, які органи повинні  підвищувати пенсії, за рахунок яких коштів і джерел. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який  затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. У зв»язку з викладеним просить суд відмовити в позові.    

   Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з”ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно  оцінивши докази, які мають значення для розгляду  справи і вирішення спору по суті, суд  вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Позивач  ОСОБА_1 - знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області і отримує пенсію за віком, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням, має статус «Дитина війни».   На момент звернення позивача до суду нарахування доплати до  пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснювалося.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права  з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Позивач є «Дитиною війни» в розумінні Закону України № 2195 –ІV, що не заперечується відповідачем, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України № 2195 –ІV, у тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за  рахунок Державного бюджету України,  а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни, створюється ситуація правової невизначеності держави стосовно джерела фінансування, з якого має виплачуватися зазначена надбавка.

Поряд з цим, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з права людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як  на причину невиконання своїх зобов’язань.

Суд вважає необхідним зазначити, що посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів і базується на соціальних та чинних на час виконання спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Відповідно до ст.6 Закону України № 2195 –ІV( в редакції від 09.07.2007) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 № 6- рп/2007  ( справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» підпункту 2 пункту 41 розділу 11, яким зупинено на 2008 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

     У Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 зазначено, що виходячи зі змісту ст.95 Конституції України -  Закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних  законів України, а також встановлюватися інше правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи  гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу прав і свобод.

Враховуючи те, що позивач є «дитиною війни»,  наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава   таким чином взяла на себе  публічне зобов’язання  забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто , між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Частиною 3 ст.46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не  нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижчі від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень ст. 6 Закону України № 2195 –ІV (в редакції від 09.07.2007) та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до місячної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечать вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, надбавка, передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 22.05.2008 року) підлягає виплаті у період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.  

З огляду на викладене дії Управління ПФУ в Канівському районі  Черкаської області щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбачених ст.6 Закону України № 2195 –ІV, суд вважає протиправними.

Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності  невиплати позивачам доплат до пенсії, передбачених ст.6 Закону України № 2195 –ІV « Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, при прийнятті рішення про відшкодування щомісячної доплати до пенсії слід застосовувати поняття аналогії права згідно ст. 46 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” згідно з якою, якщо виплати здійснені неправильно по вині органу, який призначив і виплачує ці виплати, то вони виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Однак, позовна заява в частині стягнення з відповідача конкретної суми заборгованості - недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р . в сумі 4219грн.50 коп.   не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на доказах по справі, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про розмір пенсії, яку позивач отримував в зазначеному вище періоді та про виплачені їй в цьому періоді доплати до пенсії.  

    Враховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.  

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивачів є обґрунтованими  та підлягають частковому задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 16, 19, 22, 45, 46, 64, 86, 121, 124 Конституції України,  ст.6 Закону України № 2195 –ІV « Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 28, 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2006-2009 р.р.», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 № 6- рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп/2008, ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 122,133,158-163 КАС України , суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі  щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р..

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області здійснити щомісячну виплату ОСОБА_1    підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.,  виключно з врахуванням раніше отриманих виплат та в подальшому  проводити щомісячно виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Від сплати судового збору сторони звільнені.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

              Головуючий                                                                         М.І.Дубенець