РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 2-26/10

21 жовтня 2010 року Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді В.В.Чаплицького, при секретарі О.С.Дікал розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Орджонікідзе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживача.

01 червня 2009 року позивачка надала суду уточнену позовну заяву.

В своїх позовних заявах позивачка в обґрунтування своїх вимог посилалась на наступне.

25 червня 2005 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до салону «Вектор» у м.Орджонікідзе з питання встановлення індивідуального опалення у власній квартирі АДРЕСА_1. Власник салону «Вектор» ОСОБА_2 обумовив з нею усі питання щодо монтажу опалення та впевнив, що згідно договору, який укладуть сторони, роботи будуть виконані у встановлені терміни. Того ж дня, 25 червня 2005 року, відповідний договір був між ними укладений в письмовій формі, але вона його не підписувала і копію договору їй надано не було. Відповідно до умов договору від 25 червня 2005 року термін проведення робіт з монтажу опалення в її квартирі і здачі робіт становив 02 вересня 2005 року. Нею були сплачені всі витрати пов’язані з встановленням індивідуального опалення в її квартирі в розмірі 5 800 грн. З цією метою нею був укладений договір кредиту в АППБ «Аваль» від 24.05.2005 року. Лише 03 березня 2006 року їй передали Акт № В-00000020 здачі-приймання робіт, в якому вона вказала, що виконавцем не витриманий термін введення в експлуатацію опалення та мало місце неякісне ставлення до робіт з боку виконавця. Також, працівниками салону «Вектор» було допущено порушення при монтажі опалення та відсутні розширювальний бачок з нержавіючої сталі, газовий лічильник, неправильно розташовано кран Маєвського, кліпсами не закріплені на кухні труби водопостачання, в ванній кімнаті не встановлено змішувач, не заглушено трубу після обрізки сушили для рушників.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача половину вартості виконаних робіт в розмірі 2 900 грн. в якості компенсації за усунені нею особисто недоробки та недопоставлене обладнання, моральну шкоду 15 000 грн. та судові витрати по справі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити позивачці у задоволенні заявлених вимог.

Крім того, відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості посилаючись на наступне.

Відповідно до видаткової накладної від 21.07.2005 року та акту № В-00000020 від 03.03.2006 року відповідачці за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 було виконано роботи по встановленню індивідуального опалення та поставлено монтажний матеріал і устаткування на загальну суму 6 437,00 грн. Відповідачка частково виконала свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт, використаних матеріалів та поставленого устаткування. Станом на 19 березня 2006 року борг відповідачки складав 437 грн.

В судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за виконані роботи, поставлений матеріал та устаткування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 752 грн. 03 коп. та судові витрати по справі.

Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала надавши суду заперечення.

Суд, заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги не підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи позивачці за первісним позовом ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1, 3 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Позивачка в судовому засіданні пояснила, що 20 травня 2005 року було укладено договір між нею та відповідачем, а саме, при ній написано договір, коли вона прийшла до салону «Вектор», вона прочитала його та сказала, що у неї є питання по договору, та вона не зі всіма пунктами згодна. Вона договір не підписала. Після чого більше вона договору не бачила. Відповідно тому договору, що їй надали в салоні «Вектор» її повинні були підключити до опалення 02 вересня 2005 року, однак не підключили. Вона ОСОБА_2 сплачувала за роботи поетапно, та їй ще залишилось сплатити десь 800 грн., однак вона перестала здійснювати оплату. З 11 по 16 липня 2005 року квартира була розбита працівниками відповідача. 06 березня 2006 року їй підключили газ. Фотокартки її квартири, що знаходяться в справі, вона зробила до підключення газу, ще 06 вересня 2005 року. Моральна шкода полягає в тому, що вона жила в дуже поганих умовах, до робіт по встановленню опалення в її квартирі було чисто. На момент подачі позову до суду  недоліки було усунено працівниками відповідача. Встановили розширювальний бачок, газовий лічильник. Вона просить стягнути шкоду за розбиту квартиру, вважає, що працівники відповідача повинні були навести там порядок так, як треба.

Відповідно до матеріалів справи позивачкою 01 березня 2006 року підписано Акт освідчення скритих робіт без зауважень, 02 березня 2006 року підписано Акт приймання в експлуатацію робіт по встановленню побутових газових приладів без зауважень, 03 березня 2006 року позивачкою підписано Акт № В-00000020 здачі-прийому робіт із зауваженнями стосовно недодержання строків виконання робіт та недоброякісного відношення до клієнта.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернувшись до відповідача за первісним позовом ПП ОСОБА_2 щодо встановлення в своїй квартирі автономного опалення не погодилась на укладання договору на виконання робіт по встановленню автономного опалення в письмовій формі, фактично не обумовивши істотні умови договору та виконання робіт, а саме строки закінчення робіт та перелік робіт.

Крім того, позивачка не надала доказів визначення між сторонами терміну виконання робіт до 02 вересня 2005 року, своїми поясненнями спростувала факт особистого усунення недоробок, допущених відповідачем за первісним позовом при встановленні індивідуального опалення в її квартирі.

Також в судовому засіданні встановлено, що до подання позову до суду відповідачем за первісним позовом було самостійно на вимогу позивачки усунуто недоліки в роботі по встановленню автономного опалення в квартирі ОСОБА_1

Крім того, матеріалами справи та поясненнями самої позивачки спростовуються факти, викладені нею в позовній заяві, а саме той факт, що позивачка звернулась до відповідача для встановлення опалення лише 26 червня 2005 року, так рахунок-фактура № В-0000193 на виконання робіт по встановленню індивідуального опалення в квартирі позивачки було виписано ще 20 травня 2005 року, як вказує сама позивачка, вона взяла кредит для оплати з встановлення опалення в її квартири 24 травня 2005 року та здійснила 24 травня 2005 року попередню оплату ПП ОСОБА_2 в сумі 2 500 грн.

Таким чином, суд вважає, що позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведені та не підтверджені доказами факти, викладені нею в позовній заяві.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 суд вважає, що у зв’язку із недоведеністю порушення її прав відповідачем, вимоги про стягнення на її користь моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Задовольняючи позовні вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тощо.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи і поясненнями сторін що, відповідно до видаткової накладної № В-00000376 від 21 липня 2005 року попередня оплата за матеріали та устаткування для встановлення індивідуального опалення в квартирі ОСОБА_1 складає 3 577 грн. 00 коп., а відповідно до Акту № В-00000020 від 03 березня 2006 року вартість робіт по встановленню опалення складає 2 860 грн. 00 коп.

Матеріалами справи підтверджується сплата ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 700 грн. (а.с.24-27), тобто борг відповідачки за зустрічним позовом складає 737 грн. 00 коп.

Однак, позивач за зустрічним позовом наполягав на стягненні з ОСОБА_1 суми боргу 437,00 грн. та надав розрахунок заборгованості саме на цю суму.

Три проценти річних складають за рік 13,11 %, за місяць 1,09 %, за день 0,04 %, а за заявлений позивачем строк несплати боргу – 33 місяці та 4 дні – 36 грн. 13 коп.

Сума боргу з урахуванням індекс інфляції складає 715 грн. 90 коп.

Відповідач за зустрічним позовом заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_2 не оскаржував суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Таким чином, суд вважає, що відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 повинна сплатити на користь ОСОБА_2 заборгованість за виконані роботи, поставлений матеріал та устаткування з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в загальній сумі 752,03 грн.

Керуючись ст.ст.526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за виконані роботи, поставлений матеріал та устаткування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 752 грн. 03 коп.

         Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 250 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 26 жовтня 2010 року.

Суддя

Орджонікідзевського міського суду                                                                                           В.В.Чаплицький