Справа №  2-а-161/2010р.

  П О С Т А Н О В А

     І М 'Я М          У К Р А Ї Н И

 25  листопада 2010 року    Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:                                            

                                     головуючого –Коваля В.О.

                                     при секретарі – Пилипенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Олександрівка справу за позовом

 ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у В.Олександрівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,-

                                                                    В С Т А Н О В И В:

    Позивач 01.11.10 року  звернувся із зазначеним позовом до суду, в якому вказав, що має статус дитини війни, а тому відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав законної сили 01.01.06 року, має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Управлінням Пенсійного фонду України у В.Олександрівському районі така надбавка до пенсії йому у повному розмірі не нараховувалась та не виплачувалась. Позивач зазначив, що бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у В.Олександрівському районі щодо нездійснення перерахунку та невиплати йому у повному обсязі надбавки є неправомірною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України. Просить поновити йому строк для звернення з адміністративним позовом  до суду за період з 01.01.06 року по 31.10.10 року, зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України у В.Олександрівському районі здійснити перерахунок та доплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.06 року по 31.10.10 року. З 01.11.10 року перерахувати його пенсію, виконавши Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

    Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги позову. Суду пояснив, що йому хотілось-би отримати вказану допомогу за весь період, але він розуміє, що існує шестимісячний строк позовної давності. Тому просить задовольнити позов за період з 01 травня по 01 листопада 2010 року.

    Представником відповідача подано заперечення на позов, згідно якого Управління Пенсійного фонду України у В.Олександрівському районі адміністративний позов не визнає, посилаючись на те, що соціальна допомога дітям війни виплачується з 28 травня 2008 року відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530, оскільки поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни». Також посилаються на відсутність коштів та належного законодавчого врегулювання, пропуск позивачем строку звернення до суду.

    В судовому засіданні представник відповідача визнала позовні вимоги  в межах строку позовної давності, але пояснила, що в бюджеті відсутні кошти і на даний час такі виплати неможливі.

    Заслухавши сторони, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приймає до уваги наступне.

    Позивач відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні, копія якого є в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем.

    Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у В.Олександрівському районі, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ст. 22 Конституції України,  права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України  та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на усій території України та є остаточними і не можуть бути оскаржені. Враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті Зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов’язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 року .

    У 2010 році дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни» відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком. Невизначеність у Законі іншого розміру для обчислення підвищення до пенсії особам зі статусом «дитина війни», не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як про це визначено у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин посилання відповідача на положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є недоречним та судом до уваги не приймається. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону № 2195- IV, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про прояв відповідачем бездіяльності щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за вказані періоди перерахунок надбавки до пенсії позивачу та виплатити пенсію у розмірі, встановленому ст. 6 Закону № 2195- IV.  Доводи відповідача, викладені у запереченні проти позову, не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для відмови в задоволенні вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни» та обумовлені Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо правомірності його бездіяльності, як і не наведено підстав незастосування у виниклих правовідносинах належним чином положень ст. 7 Закону № 2195- IV, якою визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень.

Згідно абзацу 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. № 12/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого правлінням Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії. Отже обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Держава бере на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії і поклала виконання обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який виконує його через місцеві органи, що входять в систему його органів. Але оскільки вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх обов’язків, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Вимоги позивача про перерахунок пенсії з 01.11.10 року задоволенню не підлягають, оскільки суд не може визначати відповідачу зобов’язання на майбутнє, без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припинені або змінені в сторону зменшення (збільшення) шляхом внесення змін до закону.

Суд також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1  в повному обсязі, оскільки згідно ст. 99 КАС України існує шестимісячний строк позовної давності і підстав для його поновлення з 01.01.06 року суд не вбачає.

Враховуючи викладене вище, аналізуючи положення чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 8, 9, 11, 69-71, 160, 162, 183-2 КАС України, суд, -

                                                          П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у В.Олександрівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – задовольнити частково.

    Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку звернення до суду щодо позовних вимог за період з 01.01.06 року по 30.04.10 року.

    Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у В.Олександрівському районі щодо не нарахування доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.05.10 року по 01.11.10 року.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у В.Олександрівському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоотриманої з 01.05.10  року по 01.11.10 року суми пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

    Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 3,40 грн. судових витрат.

    На постанову суду може бути подано апеляцію до Одеського Апеляційного адміністративного суду через місцевий суд протягом 10 днів з дня її проголошення.              

                      Суддя                                                                         В.О. Коваль