Справа № 2-2026/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі судді Зоріної Д.О., при секретарі Коптяєвій Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, згідно якого просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 21 серпня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_4. Після оформлення належним чином спадщини після померлого чоловіка у вигляді квартири АДРЕСА_1, позивачку ОСОБА_1 став постійно відвідувати ОСОБА_5, який постійно переконував останню у погіршенні відношення до неї її рідних та умовив підписати договір довічного утримання. 21 серпня 2009 року до позивачки прийшли ОСОБА_5, його донька ОСОБА_2 та приватний нотаріус, які нічого не пояснюючи ОСОБА_1 надали документи та показали де поставити підпис. Як зазначає позивачка, 17 червня 2010 року вона запросила до себе свого сина і його дружину, які ознайомившись з документами, що були у ОСОБА_1, роз»яснили їй, що вона уклала договір купівлі-продажу своєї квартири зі ОСОБА_2
ОСОБА_1 у своєму позові зауважує, що вона не отримувала грошових коштів, про які йдеться в оспорюваному нею договорі купівлі-продажу квартири та зазначає, що середня вартість двокімнатної квартири у центрі міста значно перевищує 30 тисяч доларів США і факт відчуження квартири за ціною в два рази меншою за реальною ціною, додатково підтверджує незаконність правочину.
Окрім того, після укладення спірного правочину ОСОБА_2 було написано заяву, посвідчену приватним нотаріусом, відповідно до якої відповідачка підтверджує, що до дня смерті ОСОБА_1 буде проживати у квартирі № АДРЕСА_1 і дана заява є нікчемною, оскільки не породжує жодних правових наслідків та підтверджує недобросовісність покупця. За викладених обставин, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу належної їй квартири недійсним, оскільки даний правочин вчинений під впливом обману з боку відповідачки ОСОБА_2
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали з наведених вище підстав, просили суд винести рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 21 серпня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 позов не визнали, посилаючись на його безпідставність. Зокрема вказали, що факти, вказані позивачкою ОСОБА_1 в позовній заяві не відповідають дійсності. Так, 21 серпня 2009 року між позивачкою та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в присутності нотаріуса, який пересвідчився чи усвідомлює позивачка свої дії та той факт, що після укладення правочину вона не буде являтися власником квартири. Після підписання договору відповідачка передала позивачці обумовлену в договорі суму вартості квартири. Окрім того, позивачка ОСОБА_1 оформила на ім.»я ОСОБА_5 довіреність для отримання дублікатів правовстановлюючих документів на квартиру. Стосовно заниженої ціни квартири, відповідачка вказує, що ними було досягнуто домовленості про продаж квартири за більш низькою ціною, у зв»язку з тим, що ОСОБА_1 мала намір проживати у даній квартирі до смерті.
Третя особа приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 21 серпня 2009 року він здійснював виїзд до місця проживання ОСОБА_1, де посвідчив договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1, який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Нотаріусом було роз»яснено позивачці суть укладеного правочину, при цьому грошові кошти за квартиру ОСОБА_2 в присутності нотаріуса ОСОБА_1 не передавала.
Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_7, третю особу приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, приймаючи до уваги покази допитаних в судовому засіданні свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 жовтня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Мусієнко Т.О., ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.
21 серпня 2009 року між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром 6859.
Відповідно до умов зазначеного вище договору продавець ОСОБА_1 передає у власність покупцю ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., а покупець приймає об»єкт нерухомості та сплачує за нього грошову суму, передбачену умовами цього договору.
Згідно пункту 3 договору купівлі-продажу, за домовленістю сторін продажна варість об»єкта нерухомості 237 000 грн., що відповідно до курсу НБУ становить 30 000 доларів США, які покупцем сплачені продавцю на момент підписання договору повністю.
Положеннями частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальна настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 229 Цивільного кодексу України передбачено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значенні має помилка щодо природи правочину, прав та обов"язків сторін, таких властивостей і якостей речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Згідно статті 315 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до положень частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Системний аналіз перелічених вище норм чинного цивільного законодавства України свідчить, що право чин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Як зазначила особисто в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, обставинами, що підтверджують факт укладення нею правочину під впливом обману є наступне: по-перше, протягом невеликого періоду часу батько відповідачки став проявляти турботу щодо позивачки, яка виражалася у тому, що він неодноразово приносив їй продукти харчування, допомагав в її лікування як стоматолог, тощо, а тому його пропозицію щодо укладення договору довічного утримання вона сприйняла позитивно; по-друге, при укладенні оспорюваного ОСОБА_1 правочину грошові кошти їй не передавались; по-третє, на прохання ОСОБА_1 прочитати вслух укладений нею правочин внаслідок вад зору, їй було відмовлено як нотаріусом так і іншими особами, які були пристуні при укладенні договору; по-четверте, щодо змісту укладеного правочину позивачку ввела в оману наданя ОСОБА_2 нотаріально посвідчена заява, згідно якої ОСОБА_1 залишиться проживати у своїй квартирі.
Згідно правової позиції, яку висловив Пленум Верховного Суду України в роз»ясеннях, що містяться в пункті 12 Постанови № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 25 грудня 1992 року під обманом слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається і наявності їх безпосереднього зв»язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай вигідних для неї умовах.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийнято майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 744 Цивільного кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов»язується забзпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Судом встановлений факт складання ОСОБА_2 заяви, посвідченої 25 серпня 2009 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 до дня своїє смерті буде проживати в належній їй квартирі АДРЕСА_1.
В судовому засіданні достовірно встановлено факт наявності вад зору у позивачки ОСОБА_1, що підтверджується випискою за номером 726/10 від 2 листопада 2010 року, виданою Центром відновлення зору.
Таким чином, враховуючи обставини укладення спірного правочину, те, що, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 не передавала ОСОБА_1 суми грошових коштів, вказаної у спірному договорі, зміст укладеного договору ОСОБА_1 вголос не зачитувався, позивачка у зв»язку зі своїм похилим віком та вадами зору не мала змоги особисто достовірно пересвідчитись щодо змісту підписаних нею паперів, суд, вважає, достовірно доведеним факт вчинення позивачкою правочину внаслідок введення її в оману щодо суті та істотних умов фактично укладеного договору.
Доводи відповідачки ОСОБА_2 про те, що вона передавала ОСОБА_1 грошові кошти в якості оплати вартості квартири за укладеним договором купівлі-продажу, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються встановленими в судовому засіданні дійсними обставинами справи, зокрема поясненнями приватного нотаріуса ОСОБА_3, який вказав, що в його пристуності грошові кошти за квартиру ОСОБА_1 не передавались, а про їх сплату покупцем у спірному договорі купівлі-продажу він зазначив зі слів відповідачки ОСОБА_2
Окрім того, в судовому засіданні ні відповідачкою, ні її представником не було надано суду письмових доказів на підтвердження факту передачі ОСОБА_1 суми грошових коштів, зазначеної у оспорюваному договорі купівлі-продажу.
Враховуючи викладене, аналізуючи матеріали справи, документи, приймаючи до уваги пояснення сторін по справі та свідків, а також те, що в судовому засіданні достовірно доведено факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правочину договору купівлі-продажу належної їхй квартири під впливом обману з боку відповідачки ОСОБА_2, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 10,11,60,81,84,88,212,213,215 Цивільно-процесуального Кодексу України, статтями 202, 203, 215, 230, Цивільного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним – задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 21 серпня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були пристуні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів після отримання копії цього рішення.
Суддя :