АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Парандюк Т.С.
Суддів – Стефлюк О.Д., Бершадська Г.В.
при секретарі – Прус Л.С.
з участю сторін – апелянта ОСОБА_1;
позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом, в якому просить стягнути аліменти на утримання двох неповнолітніх синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн. на кожну дитину щомісячного, починаючи від дня пред”явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, посилаючись на те, що відповідач після розірвання шлюбу ухиляється в добровільному порядку виконувати свій батьківський обов”язок по утриманню дітей; діти проживають разом із нею на найманій квартирі, повністю на її утриманні, вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 18 серпня 2010р. І до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь УДК в м.Тернополі (22050000 р/р 31214259700002. Код 23588119, МФО 838012)-витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі 120 грн. та в дохід держави (р/р 31419537700002, код одержувача: 23588119 у ГУДК України в Тернопільській області, код бюджетної класифікації 22090100. МФО 838012) 120 грн. судового збору.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що рішення суду винесене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, не враховано його матеріальне становище, не має стабільного заробітку, тому просив його скасувати і постановити нове, яким зменшити розмір аліментів..
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, пославшись на доводи викладені в ній.
ОСОБА_2 заперечила відносно задоволення апеляційної скарги, рішення суду вважає законним та обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.09.2003 року, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22.06.2010р.
Сторони по справі є батьками неповнолітніх дітей: - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 19.03.2004 року відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.
сина — ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим 27.03.2007 року відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
ОСОБА_2 не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною ( без оплати) у період з 12.03.2010р. по 11.03.2011р., оскільки молодший син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує індивідуального догляду матері, що стверджується довідкою, виданою ЛКК за №144/05 від 09.03.2010 року.
Згідно договору оренди нерухомого житла від 1.09.2010 р. укладеного між орендодавцем — ОСОБА_6 та орендарем ОСОБА_2, сплачує орендну плату в сумі 170 доларів США на місяць та комунальні послуги. Власного житла позивачка не має, орендує квартиру по АДРЕСА_1, де і проживає разом із дітьми, що не заперечується відповідачем.
Як вбачається із виписки медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4, поставлено діагноз на обсесивно-компульсивний синдром, сидром дефіциту уваги з гіперактивністю, генералізовані тіки з вокалізмами. Із результатів психологічного обстеження ОСОБА_4 від 27.08.2010р., спостерігається підвищена нервовість після розлучення батьків, матері рекомендовано відвідувати заняття у психолога до того часу, поки стан хлопчика не стане стабільним.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб”єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що стверджується свідоцтвом про його державну реєстрацію серії НОМЕР_1 від 09.10.2008 року, виданим державним реєстратором Тернопільської міської ради.
В силу вимог ст.182 СК України та роз”яснень наданих у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15.05.2006 року №3 при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати стан здоров”я та матеріальне становище дитини, стан здоров”я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Так як відповідач є молодим, здоровим, працездатним, займається підприємницькою діяльністю, отримує значний мінливий дохід, інших утриманців, крім неповнолітніх двох синів не має, може заробляти кошти так як придбав автомобіль НONDA CIVIK для своїх потреб, що у свою чергу свідчить про немалі його доходи від підприємницької діяльності, чого сам не заперечував, суд, обгрунтовано визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі, виходячи із положень ст.184 СК України.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що відповідач зобов”язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття і підставно стягнув аліменти з нього в користь позивачки на утримання неповнолітніх синів: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 по 500 грн. щомісячно до досягнення повноліття.
Згідно з вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не представлено доказів про те, що він в добровільному порядку достатньо бере участь у матеріальному забезпечені дітей та отримує незначні надходження..
Так як відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, суд, обгрунтовано визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі, виходячи з положень ст. 184 СК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі представлених доказів, а тому підстав для його скасування, з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого
Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :