АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Парандюк Т.С.
Суддів – Стефлюк О.Д., Бершадська Г.В.
при секретарі – Прус Л.С.
з участю – представника КБ “Приватбанк”
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козівського районного суду від 10 червня 2010 року за заявою ПАТ КБ “ПриватБанк” про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення , колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №04/08/079 ML від 04 квітня 2008 року, предмету застави автомобіля DAF , р/н НОМЕР_3, що належить на праві приватної власності відповідачу, шляхом продажу автомобіля “Приватбанком” з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, зі зняттям його з обліку в органах ДАЇ, а також надання “Приватбанку” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Ухвалою Козівського районного суду від 10 червня 2010 року задоволено заяву ПАТ КБ “ПриватБанк” про забезпечення позову.
Забезпечено позов шляхом передачі предмета застави, а саме: автомобіль DAF, модель FT 95 XF 430, 2002 року випуску, сідловий тягач — E, номер кузова НОМЕР_2, об”єм двигуна 12580, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, який проживає у АДРЕСА_1
Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою АДРЕСА_1) до повного виконання зобов”язання перед Публічним акціонерним товариством КБ “ПриватБанк”.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що суд неповно з”ясував суттєві обставини справи, дав неправильну, однобічну оцінку зібраним доказам, внаслідок чого судом постановлено незаконну та необгрунтовану ухвалу, а тому просив її скасувати.
Представник позивача заперечив відносно апеляційної скарги, та пояснив, що ухвала суду винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.6 ч.2 Закону України “Про порядок виїзду з України і в”їзду в Україну громадян України” - громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов”язань, покладених на нього судовим рішенням — до виконання зобов”язань.
Тимчасове затримання, вилучення паспорта або тимчасова відмова у виїзді за кордон здійснюється органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.
Рішення цих органів може бути оскаржено до суду відповідно до ст.8 Закону України “Про порядок розв”язання спорів”.
Тому, виходячи зі змісту вказаних норм, колегія суддів вважає, що до компетенції суду не може належати застосування тимчасових обмежень на виїзд громадян за кордон, оскільки вказані питання належать до компетенції спеціальних органів, які здійснюють видачу, затримання чи вилучення паспортів. В зв”язку з цим доводи апелянта відносно тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є підставними, оскільки це питання не відноситься до компетенції суду і ухвала в цій частині підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором № 04/08/079ML від 04.042008 р. сторонами укладено ще договір застави рухомого майна ОСОБА_1 - автомобіля DAF, модель FT 95 XF 430, 2002 року випуску, р/н НОМЕР_3.
При наявності договору застави, як забезпечення виконання зобов”язання, вжиття судом ще будь-яких інших заходів для забезпечення позову як передачі цього майна позивачам не має необхідності. Судом допущено порушення ст.152 ЦПКУ.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія прийшла до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.4, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити.
Ухвалу Козівського районного суду від 10 червня 2010 року скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді –