АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Міщія О.Я.
суддів – Ткача З.Є., Бершадської Г.В.
при секретарі – Галкіній О.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зборівського районного суду від 10 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Сліско Світлана Миколаївна, відділ Державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що виконавчий напис про стягнення з нього на користь відповідача боргу за договором авансу, вчинений приватним нотаріусом Сліско С.М. з порушенням вимог закону, а тому є таким, що не підлягає виконанню. Позивач зазначив, що відповідач не подав нотаріусу документів, які підтверджують безспірність заборгованості за договором.
Рішенням Зборівського районного суду від 10 вересня 2010 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25 лютого 2010 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Сліско С.М., про стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 141 тис. грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_4 ухилявся від продажу кафе, а тому він звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Оскільки було надано усі необхідні для цього документи, нотаріус підставно вчинила виконавчий напис.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що надані відповідачем документи для вчинення виконавчого напису не підтверджують безспірності заборгованості боржника, а тому визнав виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, ґрунтується на матеріалах справи.
Як встановлено судом, 15 серпня 2008 року між сторонами укладено договір авансу, згідно якого ОСОБА_2 видав ОСОБА_4 аванс в сумі 70500 грн. за укладення договору купівлі-продажу кафе “Турист”, що розташоване в с. Млинівці по вул. Залозецькій, 1/1 Зборівського району Тернопільської області в рахунок належних з нього 470000 грн. в термін до 15 лютого 2009 року.
Згідно п.2 договору у випадку невиконання договору з вини ОСОБА_2, аванс в сумі 70500 грн. залишається у ОСОБА_4
Згідно п.3 договору, якщо одна із сторін не виконає умов договору, друга сторона вправі пред’явити цей договір до стягнення в порядку і в строки, передбачені чинним законодавством, в тому числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Як пояснив ОСОБА_2, він неодноразово звертався до позивача з приводу укладення договору купівлі продажу приміщення кафе. Оскільки ОСОБА_4 укладати договір не бажав, уникав зустрічей, ОСОБА_2 звернувся до натаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису та надав оригінал договору авансу.
25 лютого 2010 року нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 141 тис. грн., з яких 70500 грн. неповернута сума авансу та 70500 грн. штраф, передбачений сторонами за договором авансу.
Відповідно до ст. 87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно ст. 88 Закону України “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
В судовому засіданні представник ОСОБА_6 пояснив, що договір авансу не виконано з вини ОСОБА_2
Суд підставно прийшов до висновку про те, що надані відповідачем документи для вчинення виконавчого напису не підтверджують безспірності заборгованості боржника, а тому правильно визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Сліско С.М., вчинений 25 лютого 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 141 тис. грн.
При цьому суд врахував, що сам по собі оригінал договору авансу не може бути підставою для вчинення виконавчого напису, оскільки з його змісту неможливо зробити висновок про те, хто порушив зобов’язання та про виникнення безспірної заборгованості.
Як видно із пояснень сторін, між ними існує цивільний спір з приводу невиконання умов договору від 15.08.2008 року, який може бути вирішений в загальному порядку.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення та скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Зборівського районного суду від 10 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Я. Міщій