Справа № 2-609/ 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року           Краснопільський районний  суд Сумської  області у складі:

            головуючого     судді         -     Басової В.І.

            з участю секретаря         -     Авраменко О.Є.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Краснопілля справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2010 року  Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд постановити рішення, яким, в порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за нею право власності на Ѕ частину від 45/100 частин жилого будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1, зареєстрованого на ім’я ОСОБА_2 та виділити їй цю частину в натурі; визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки розміром 0,04 га надану для обслуговування житлового будинку та 0,35 га для ведення особистого підсобного господарства за вище вказаною адресою, переданої у приватну власність  відповідачу рішенням виконкому Запсільської сільської ради №36 від 20 жовтня 1993 року.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, уточнила позовні вимоги, просила врахувати, що приміщення першого поверху будинку, стосовно яких вона не заперечує проти залишення відповідачу з урахуванням його стану здоров’я, повністю придатні для проживання і фактично  не потребують  додаткових перебудов та матеріальних витрат та просила визнати 45/100 частин жилого будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1, земельну ділянку розміром 0,04 га надану для обслуговування житлового будинку та 0,35 га для ведення особистого підсобного господарства за вище вказаною адресою спільною сумісною власністю подружжя, та здійснити поділ майна подружжя за 1-м варіантом, запропонованим експертом, визначивши її другим співвласником, грошову компенсацію у  сумі 4 150 грн. вона виплатить у найкоротші строки, а також визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки розміром 0,04 га надану для обслуговування житлового будинку та 0,35 га для ведення особистого підсобного господарства за вище вказаною адресою.

Відповідач не заперечував проти визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділу 45/100 частин жилого будинку з надвірними будівлями, але неодноразово змінював свою позицію стосовно варіантів, запропонованих експертом, і остаточно погодився на поділ за 1-м варіантом, якщо сарай під літ. «Б» буде розділено не вздовж, а в поперек, бо у іншому випадку не буде місця для утримання худоби, при цьому просив залишити йому перший поверх в будинку, оскільки має хвору ногу, що ускладнює рух на другий поверх. Проти визнання права власності та поділу земельної ділянки заперечував, мотивуючи тим, що земельна ділянка не є спільним майном подружжя, оскільки отримана ним у приватну власність в порядку приватизації.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим  задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін і представлених письмових доказів.  

Відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_1, виданого 10 серпня 2005 року відділом РАЦС Зміївського районного управління юстиції Харківської області сторони зареєстрували  шлюб 23 червня 1984 року (а.с.6).

28 грудня 2009 року Відділом РАЦС Краснопільського районного управління юстиції Сумської області здійснено реєстрацію розірвання шлюбу між сторонами (а.с.7) про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів вчинено актовий запис за № 77.

Згідно із ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).  Відповідно до ч. 1 ст. 68 цього ж кодексу, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. За змістом ст. 71 СК України цього ж Кодексу, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

За час перебування у шлюбі сторонами  набуто право власності на:  45/100 частин жилого будинку літ. «А-ІІ», що складаються з коридору «1» площею 1,3 кв.м; кладової «2» -  1,1 кв.м; коридора «3»-  6,3 кв.м; кладової «4» - 1,4 кв.м; вбиральні «5»  - 1,3 кв.м; кухні «6» -  10,2 кв.м; житлової «7» -   16,3 кв.м; коридора «8» -  8,4 кв.м; ванни «9» -  3,4 кв.м; житлової «10» -  16,3 кв.м; житлової «11» -  13,1 кв.м., загальною площею 79,1 кв.м., прибудовою «А’-І», яка складається з не обладнаного приміщення  «І» площею 21,8 кв.м.  та надвірними будівлями: Ѕ частина сараю літ. «Б», погрібу літ. «п/г1», вбиральні літ. «Е», навісів літ. «Ж, З, И, Л», 45/100 частин огорожі №1-8, загальною вартістю  121200 (сто двадцять одна тисяча двісті) гривень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлено судом і не заперечується сторонами, що право власності на 45/100 частин жилого будинку з надвірними будівлями зареєстроване за відповідачем, а  набуття права власності відбувалось під час  перебування  сторін у зареєстрованому шлюбі на підставі договору купівлі-продажу від 29 лютого 1992 року за р.№79 (а.с.9-10, 16-17).

    Враховуючі вищевикладене, підстав вважати це майно роздільним майном одного із сторін судом не виявлено, тому у відповідності до ст. 60 Сімейного кодексу України стосовно спірного майна у сторін виникло право спільної сумісної власності.

    Рішенням виконкому Запсільської сільської ради №36 від 20 жовтня 1993 року у приватну власність  відповідачу передана земельна ділянка, площею 0,04 га для обслуговування житлового будівництва та 0,35 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.18). Державний акт на право приватної власності на неї відповідачем не оформлено.

    Відповідно до положень ст.ст. 6 та 22 ЗК України 1990 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15 “Про приватизацію земельних ділянок” одержана громадянином у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель земельна ділянка є його приватною власністю, оскільки йдеться про одержання громадянином частки із земельного фонду, а не про спільно нажите майно. Разом з тим, виходячи зі змісту ст. 30 ЗК України 1990 року при переході права власності на будинок і споруди переходить право власності і на земельну ділянку без зміни її цільового призначення. У разі будівництва на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає і в учасників права спільної власності на ці будівлі та споруди. Аналогічне право у учасників спільної власності на будинки та споруди виникає при приватизації земельної ділянки, на яких останні знаходяться. При вирішенні цього питання суд також враховує положення рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).

    З урахування вищевикладеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що 45/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташовані на приватизованій земельній ділянці площею 0,04 га,  наданій для обслуговування житлового будівництва  є спільною сумісною власністю сторін і  вбачається наявність підстав для визнання за позивачкою права

власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,04 га., нормативною грошовою оцінкою 9492 (дев’ять тисяч чотирста дев’яносто дві) гривні 00 копійок

    До складу спільного майна подружжя не відноситься земельна ділянка, площею 0,35 га для ведення особистого підсобного господарства, передана у приватну власність  відповідачу рішенням виконкому Запсільської сільської ради №36 від 20 жовтня 1993 року (а.с.18), як не нажита подружжям. При цьому суд виходить з того, що ОСОБА_2 набув право на цю ділянку у порядку приватизації - безкоштовного отримання майна у власність від держави, оскільки відповідач, як землекористувач реалізував своє суб'єктивне право, гарантоване законами та Конституцією України у відповідній галузі, тому таке майно не відноситься до спільного, та не може вважатися нажитим подружжям. Тому в задоволенні позовної вимоги про визнання за позивачкою права власності на Ѕ частину спірної земельної ділянки слід відмовити.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №87/10 від 31 серпня 2010 року (а.с.41-84, 101-102) можливий реальний поділ майна,  ринкова вартість 45/100 частини жилого будинку (квартири № 1 згідно технічного паспорту, а також добудови та підсобних приміщень, а саме: 1/2 сараю (літер Б за планом), вбиральні (літер Е), погребу (літер п/г1)), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням фізичного зносу на момент оцінки та з урахуванням технічного паспорту станом на 01.06.2010 рік, дорівнює 121 200 (сто двадцять одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.

Частки співвласника 45/100 частини будинку складають:

По І варіанту:

І співвласник – 465/1000 частини будівель і споруд, що з округленням дорівнює 47/100 частини, на суму 62 467 грн., що на 4 643 грн. менше, з площею приміщень 36,6 кв.м, що на 2,95 кв.м менше. Ринкова вартість цієї частини домоволодіння від ринкової вартості 45/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями складає  56 360 грн.

ІІ співвласник – 535/1000 частини будівель і споруд, що з округленням дорівнює 53/100 частини, на суму 71 753 грн., що на 4 643 грн. більше, з площею приміщень 42,5 кв.м, що на 2,95 кв.м більше. Ринкова вартість цієї частини домоволодіння від ринкової вартості 45/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями складає  64 842 грн.    

Грошову компенсацію необхідно виплатити ІІ співвласнику на користь І співвласника у розмірі 4150 грн.

Відповідно до представленого варіанту: частка І співвласника від всього домоволодіння без урахування самовільно збудованих гаражів літ. „Г” і літ. „Ж” складає 26/100 частини. Частка ІІ співвласника складає 30/100 частин.

По ІІ варіанту:

І співвласник – 50/100 частини будівель і споруд на суму 67 121 грн., що на 12 грн. більше, з площею приміщень 36,6 кв.м, що на 2,95 кв.м. менше. Ринкова вартість цієї частини домоволодіння від ринкової вартості 45/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями складає  60 600 грн.

ІІ співвласник – 50/100 частини будівель і споруд на суму 67 098 грн. що на 12 грн. менше, з площею приміщень 42,5 кв.м, що на 2,95 кв.м. більше. Ринкова вартість цієї частини домоволодіння від ринкової вартості 45/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями складає  60 600 грн.

Грошову компенсацію необхідно виплатити І співвласнику на користь ІІ співвласника у розмірі 11 грн.

Частка І співвласника від всього домоволодіння без урахування самовільно збудованих гаражів літ. „Г” і літ. „Ж” складає 28/100 частини. Частка ІІ співвласника складає 28/100 частини.

Згідно з розділом надвірних будівель і споруд за обома варіантами, вбиральня літ. „Е” переходить у власність І співвласника, тому виникає необхідність споруди вбиральні для ІІ співвласника.

Переобладнання приміщень по житловому будинку, які необхідно провести згідно обох представлених варіантів розподілу:

1. Демонтувати дверний блок між приміщеннями 3 і 4 та закласти проріз.

2. Демонтувати перегородку між приміщеннями 5 і 4 і організувати санвузол площею 2,7 кв.м.

3. Улаштувати глухі перегородки в приміщеннях 2 і 3 та організувати коридор площею 0,5 кв.м для І співвласника і коридор площею 1,3 кв.м  для ІІ співвласника. Сходинковий марш на другий поверх залишається в користуванні співвласника № ІІ.

4. Улаштувати перегородку з дверним отвором та з установленням дверного блоку в неопалювальному приміщенні «І» і організувати для ІІ співвласника коридор площею 6,2 кв.м (шириною не менше 1,3 м) і опалювальні кухні площею 15,6 кв.м (шириною не менше 1,8 м і площею не менше 7,0 кв.м та установити зовнішні вхідні подвійні двері і дверний блок в отвір до сходової клітки.

5. Організувати самостійні системи теплопостачання, водопостачання і електропостачання.

6. Виконати окремі лази на горище.

Довідкова вартість ремонтно-будівельних робіт по переобладнанню житлового будинку, що підлягають виконанню спеціалізованою будівельною організацією, з урахуванням прибутку, засобів на покриття адміністративних витрат, податків зборів, обов’язкових платежів, встановлених чинним законодавством, з  ПДВ, складає 10 430 (десять тисяч чотириста тридцять) гривень 00 коп.

Усі запропоновані переустаткування житлового будинку необхідно робити відповідно до вимог ДБН А.3.3-5-96 «Організація будівельного виробництва» і «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт».

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З пояснень сторін вбачається фактична відсутність домовленості між ними щодо визначення одному з подружжя більшої чи меншої частки в спільному майні, шлюбний договір не укладався. Істотним для вирішення спору є той факт, що дотримано прав та інтересів дітей, які проживають з матір’ю за домовленістю сторін, позивачка не заперечувала проти надання відповідачу першого поверху будинку, який повністю придатний для проживання і фактично не потребує перебудов, з урахуванням його стану здоров’я, тому цілком обґрунтованим буде відступити від принципу рівності часток співвласників у спільному майні з метою забезпечення таких інтересів, що заслуговують на увагу.  

Згідно із ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї; за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

При цьому судом враховуються надані судовим експертом варіанти розподілу 45/10 частин житлового будинку з господарчими спорудами та вважає, що запропонований варіант №1 найбільш відповідає потребам сторін: ОСОБА_2 – 47/100, вартістю 62 467, 00 грн., і ОСОБА_1 – 53/100 частини, вартістю 71 753,00 грн. і підлягає стягненню в якості компенсації на користь відповідача  4150,00 грн.

Також суд враховує, що орієнтовно витрати на переобладнання будинку складають 10430,00грн., які зобов’язалась здійснити позивачка за власний рахунок,  відповідач не заперечував та пояснив, що матеріальної змоги здійснювати переобладнання немає.

Співвласник в порядку ч.1 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ст.370 ЦК України має право на виділ в натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до ч.3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Беручи до уваги інтереси сторін, враховуючи обставини справи, що мають істотне значення, а саме їх домовленість, що у будь-якому з варіантів поділу  відповідач є 1-м співвласником, а позивачка – 2-м співвласником, оскільки за станом здоров’я відповідачу складно проживати на 2-му поверсі, суд   вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, доведеними та відповідно підлягаючими частковому задоволенню.

При зверенні до суду Позивачем було сплачено судові витрати: судовий збір в сумі 312 грн.13 коп. і витрати на ІТЗ судового розгляду- 120 грн.00 коп., також  витрати на проведення експертизи в сумі 3640 гривень. Оскільки між сторонами досягнуто згоди щодо розподілу судових витрат в рівних частках, а сплачена сума судового збору не відповідає вартості майна, стосовно якого було заявлено позов, суд вважає за необхідне додатково стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 341 грн. 33 коп., стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 947 грн. 33 коп., а також з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1820 грн.00 коп. – 50 % документально підтвердженої вартості експертизи (а.с.40, 115).

Керуючись ст. ст. 60, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст. ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6,  22, 30  Земельного кодексу України 1990 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15 “Про приватизацію земельних ділянок”ст. ст. 10, 11, 154, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України , –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати 45/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташовані на приватизованій земельній ділянці площею 0,04 га для обслуговування житлового будівництва за адресою АДРЕСА_1 - спільною сумісною власністю сторін.

Здійснити поділ майна подружжя,  припинивши право спільної сумісної власності:

- ОСОБА_1  на праві власності виділити 53/100 частини від 45/100 частин жилого будинку /літера А-ІІ за планом/, що становить 30/100 частин від усього будинку за адресою АДРЕСА_1 та виділити цю частину в натурі, а саме:  частину  коридору «3» площею 1,3 кв.м;  коридор «8» площею  8,4 кв.м; ванну «9» площею  3,4 кв.м; житлову «10» площею  16,3 кв.м; житлову «11» площею 13,1 кв.м., з надвірними будівлями: прибудовою літ. «А’-І», Ѕ сараю літ. «Б», Ѕ навісу літ. «Ж»,  Ѕ огорожі №1-8.

    - ОСОБА_2  на праві власності виділити 47/100 частин від 45/100 частин жилого будинку /літера А-ІІ за планом/, що становить 26/100 частин  від усього будинку за адресою АДРЕСА_1 та виділити цю частину в натурі, а саме:  коридор «1» площею 1,3 кв.м; кладова «2» -  1,1 кв.м; частини коридору «3»-  5,0 кв.м; кладова «4» - 1,4 кв.м; вбиральня «5»  - 1,3 кв.м; кухня «6» -  10,2 кв.м; житлова «7» -   16,3 кв.м;  з надвірними будівлями: Ѕ сараю літ. «Б», погріб літ. «п/г’», вбиральня літ. «Е», Ѕ навісу літ. «Ж», навіс літ. «З», навіс літ. «И», навіс літ. «Л», Ѕ огорожі №1-8.

ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_2 4 150    (чотири тисячи сто п’ятдесят) гривень 00 копійок - компенсацію за меншу вартість долі співвласника в житловому будинку.

Зобов’язати ОСОБА_1 до «01» травня 2011 року за власний рахунок виконати необхідні переобладнання будинку, а саме:

1. Демонтувати дверний блок між приміщеннями «3» і «4» та закласти проріз.

2. Демонтувати перегородку між приміщеннями «5» і «4» і організувати санвузол площею 2,7 кв.м.

3. Улаштувати глухі перегородки в приміщеннях «2» і «3» та організувати коридор площею 0,5 кв.м для І співвласника і коридор площею 1,3 кв.м  для ІІ співвласника. Сходинковий марш на другий поверх залишається в користуванні співвласника № ІІ.

4. Улаштувати перегородку з дверним отвором та з встановленням дверного блоку в неопалювальному приміщенні «І» і організувати для ІІ співвласника коридор площею 6,2 кв.м (шириною не менше 1,3 м) і опалювальні кухні площею 15,6 кв.м (шириною не менше 1,8 м і площею не менше 7,0 кв.м та установити зовнішні вхідні подвійні двері і дверний блок в отвір до сходової клітини.

5. Організувати самостійні системи теплопостачання, водопостачання і електропостачання.

6. Виконати окремі лази на горище.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки  в розмірі 0,04 га  для обслуговування житлового будівництва за адресою АДРЕСА_1 передану в приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Запсільської сільської ради № 36 від 20.08.1993 року.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 копійок документально підтверджених витрат за проведення експертизи.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 341 (триста сорок одна) гривня  33 копійки.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 947 (дев’ятсот сорок сім) гривень 33 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог- відмовити.

Рішення  підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві  «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» та у  виконкомі Запсільської сільської ради.

    Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання  копії рішення. 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Повний текст рішення виготовлений 03 грудня  2010 року.

    Суддя                     підпис                     В.І. Басова

Копія : звірена з оригіналом

Суддя                                         В.І. Басова

Оригінал     зберігається в матеріалах справи