АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

               _____________________________________________________

                                                        У Х В А Л А

                                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

Справа №11-463 2010р.                             Головуючий у 1-й інс-т.: Товстика І.В.

Категорія: ст.185 ч.2, ч.3                            Доповідач: Квятковський А.С

КК України

                          30 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах  Апеляційного суду Рівненської області в складі:

              Головуючого: Коробова О.К.

              Суддів: Матюхи Ю.В.,  Квятковського А.С.

              З участю прокурора:  Ткачук О.В.

              Засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3

                      розглянула у відкритому судовому засіданні  у залі апеляційного суду в м. Рівне апеляції засуджених  ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на вирок Сарненського районного суду від 16 серпня 2010року.

               Цим вироком, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець і житель АДРЕСА_1,  українець, з середньою освітою,  раніше неодноразово судимий, остання судимість 11 листопада 2008 року Сарненським  районним судом за ст.185 ч.2 КК України на один рік і шість місяців позбавлення волі.  

              засуджений за ст.185 ч.2 КК України – на три роки позбавлення волі,

              за ст.185 ч.3 КК України – на три роки позбавлення волі

              На підставі ч.1 ст.70КК за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_2 призначено три роки і дев’ять місяців позбавлення волі.

               ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_2 українець, з середньою освітою, одружений, не  працюючий,  раніше неодноразово судимий, остання судимість 8 квітня 2010 року Сарненським районним судом за ч.2 ст.263 ст.71 КК України на п’ять років і один місяць позбавлення волі.  

              засуджений за ст.185 ч.2 КК України – на два роки позбавлення волі,

              за ст.185 ч.3 КК України – на три роки і три місяці позбавлення волі

              На підставі ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_4 призначено три роки і дев’ять місяців позбавлення волі.

               На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом частково складання покарань за попереднім вироком від 8 квітня 2010 року остаточне покарання ОСОБА_4 призначено п’ять років і чотири місяці позбавлення волі.

               Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.

              Як визнав суд, 6 лютого 2010 року біля 18год.ОСОБА_4, повторно, шляхом зняття дверей із завісів, проник в приміщення сараю ОСОБА_5, у АДРЕСА_3, звідки викрав металеву ємність вартістю 368грн.

              7 лютого 2010року, о 23 год. ОСОБА_4, перебуваючи  у квартирі ОСОБА_6 вАДРЕСА_4, викрав у потерпілого  мобільний телефон марки “FLY SX” вартістю 249грн.68коп.

               14 лютого 2010року о 13 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння проникли в приміщення сараю ОСОБА_7 в м.АДРЕСА_5 звідки викрали чуже майно на суму 219грн.17коп.

               В ніч з 17 на 18 лютого 2010року ОСОБА_2 на вулицях Белінського, Котляревського, 1-Травня, Яворницького в м.Сарни,  шляхом демонтажу ліній телефонної мережі цеху телекомунікаційних послуг №14 Рівненської філії „Укртелекому” викрав 190 метрів телефонного кабелю на  суму 228грн.69коп.

               В ніч з 21 на 22 лютого 2010року ОСОБА_2 на вулицях  м.Сарни, з  опор повітряних ліній, шляхом демонтажу телефонної мережі цеху телекомунікаційних послуг №14 Рівненської філії „Укртелекому” викрав 150 метрів телефонного проводу на  суму 176грн.40коп.  

               25 лютого 2010року з 1год до 3 год. ОСОБА_2 на вулицях  м.Сарни, з  опор повітряних ліній, шляхом демонтажу телефонної мережі цеху телекомунікаційних послуг №14 Рівненської філії ВАТ „Укртелекому” викрав 190 метрів телефонного проводу ПРППМ на  суму 95грн.76коп.

               В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_4 не заперечуючи своєї винності у вчиненому злочині та не оспорюючи кваліфікації дій, посилаючись на щире каяття, сприяння у розкритті злочину, відсутність претензій потерпілих, те, що він є інвалідом, просить пом’якшити покарання.  

               В апеляції засуджений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним, постановленим з порушенням вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, а справу відносно нього – сфабрикованою.  

               При цьому доводить, що у явках з повинною він зазначав, що провід віддав незнайомій людині, хоч суд взяв до уваги показання свідка ОСОБА_8, який його ніби впізнав за характерними рисами обличчя. Стверджує, що безпосередніх свідків події немає, на вилучених речах його відбитків немає, а суд визнав його винним  у крадіжках. Показання підсудного ОСОБА_4 про спільне вчинення крадіжки вважає такими, що давались під тиском працівників міліції. Заперечує свою участь у викраденні із ОСОБА_4 майна ОСОБА_7 і зазначає, що в його житло вони не проникали.          

               На підставі наведеного просить кримінальну справу щодо викрадення телефонного кабеля закрити. Епізод по викраденню чужого майна у потерпілого ОСОБА_7 направити в суд на новий судовий розгляд.

              Прокурор, який приймав участь у справі в суді першої інстанції, подану ним апеляцію відкликав.

               Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які підтримали свої апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.

              Винність засуджених у вчиненні зазначених у вироку злочинів установлена сукупністю зібраних у справі  доказів, яким суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку.              

             Як видно зі справи, під час слідства і в суді ОСОБА_4 дав послідовні й об’єктивні показання щодо протиправного заволодіння майном потерпілих ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 шляхом проникнення в приміщення, та викрадення майна ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_2

             Згідно протоколів явок з повинними останні розповіли за яких обставин ними було вчинено крадіжки чужого майна ( т.1 а.с.46,76, т.1 а.с.74, 109, 129, 146).    

             В ході досудового слідства при проведенні з дотриманням процесуальних вимог відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_4 дав детальні й послідовні показання про обставини вчинених ним злочину та щодо участі ОСОБА_2 у викрадені чужого майна ОСОБА_7( т.2 а.с.101-104, 103-107, 108-111).

             В судовому засіданні потерпілі  ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_7  дали показання про обставини викрадення їхнього майна.

             Суд обґрунтовано визнав ці показання достовірними, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими фактичними даними по справі, є послідовними й об'єктивними.

             Так, свідок ОСОБА_10 в суді,  та свідок  ОСОБА_11 в ході досудового слідства, показання якого досліджувались судом (а.с.159-160) підтвердили факт заволодіння ОСОБА_4 металевою ємністю, яка належала ОСОБА_5

             Свідок ОСОБА_12 показала, що  ОСОБА_4 за місцем її проживання показував мобільний телефон, а вранці його забрав власник ОСОБА_9

              В ході огляду мобільного телефона „FLY SX300” ОСОБА_9 надав   документи на вказаний телефон (т.2 а.с.45).

               Під час огляду місця події – вулиць Яворницького, Белінського, Просвіти, 1-го Травня, Котляревського в м.Сарни виявлено викрадення з опор повітряних ліній телефонної мережі цеху комунікаційних послуг №14 Рівненської філії „Укртелекому” телефонного проводу та кабелю.

               Згідно акта ревізії виявлено нестачу телефонного проводу марки ПРППМ довжиною 190 м на суму 95,76грн., кабеля марки КСПП довжиною 45 м на суму 152.95грн., проводу ПРППМ довжиною 350м на суму 176.40грн., проводу довжиною 190м на суму 95.76грн.

                 За показаннями свідка ОСОБА_13 22 лютого 2010року ОСОБА_2 залишив у її квартирі дорожню сумку з речами, а 26 лютого 2010року працівники міліції вилучили у неї цю сумку, в якій знаходились шматки телефонного проводу і ніж.  

                Зазначені обставини підтверджуються протоколом огляду та вилучення сумки ОСОБА_2 Вилучені куски телефонного проводу і ніж були долучені до справи як речовий доказ (т.1 а.с.107, т.2 а.с.1-2).

                В ході обшуку, проведеного з дотриманням процесуальних вимог у господарстві ОСОБА_2 в АДРЕСА_6 було виявлено і вилучено одні плоскогубці, троє кусачок та полотна до ножівок по металу, які також долучені як речові докази (т.2 а.с.16-17, т.2 а.с.1-2).  

               Згідно висновку трасологічної експертизи, телефонний провід марки ПРППМ  з вуличних ліній телефонної мережі в м.Сарни був роз’єднаний як в результаті  надрізу ножем, так і в результаті перекусу інструментом з шарніро з’єднаними робочими частинами, які були вилучені під час обшуку у господарстві ОСОБА_2 та у ОСОБА_13 ( т.2 а.с.29-40).

               Під час проведення впізнання з участю свідка ОСОБА_8, працюючого завідуючим приймального пункту „Західметтрейд”  він впізнав ОСОБА_2 який здавав йому обпалений мідний телефонний провід ( ит.2 а.с.12-13).

               У своїх показаннях та в ході очної ставки з ОСОБА_2 свідок ОСОБА_8 підтвердив факт продажу останнім мідного проводу (т.2 а.с.10-11; а.с.130-131)    

               В ході медичного огляду було виявлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у стані алкогольного сп’яніння ( т.1 а.с.78,79).

               Об’єктивно, крім показань самих засуджених про  вчинені ними злочини, потерпілих та свідків щодо обставин крадіжок, факт вчинення засудженими інкримінованих їм злочинів підтверджується протоколами огляду місць події в ході яких виявлялись викрадені предмети, телефонний провід з характерними пошкодженнями саме такими знаряддями злочину, які були вилучені під час слідства (т.1 а.с.12-15,16-18,40-41,61-67,69-72,90-91,92-93,94-95,96-97,98-99,100-101,106-108,115-117,118-122,123-128,134-138,139-141,142-145).

               Таким чином, суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку сукупності зібраних у справі доказів і дії засуджених за ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України кваліфікував вірно.

              Доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що кримінальна справа відносно нього сфальсифікована, що крадіжки майна 25 лютого 2010року він не вчиняв, оскільки вже був затриманий, що показання на досудовому слідстві він давав під тиском працівників міліції, а також, що  судове слідство по справі проведено однобічно, з порушенням процесуальних вимог, - позбавлені підстав і спростовуються матеріалами справи.

              Суд належно оцінив докази по справі, які є допустимими й достатніми, про що докладно виклав у вироку. Жодних даних про застосування недозволених методів слідства, порушення прав ОСОБА_2, на які він посилався в апеляції  у справі не встановлено,

              При призначенні покарання засудженим, суд першої інстанції, відповідно вимог ст.65 КК України у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особи винних, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, у тому числі й ті, які зазначені в апеляції ОСОБА_4 і визначив його  в межах санкції статті за дані злочини. За своїм видом і розміром воно є законним і справедливим.  

               Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування чи зміни вироку колегія суддів не вбачає.

                                Керуючись ст.ст.365, 366  КПК України, колегія суддів,-

                                                   УХВАЛИЛА:

               Вирок Сарнененського районного суду від 16 серпня 2010 року відносно ОСОБА_2 та  ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції засуджених - без задоволення.                    

                               Судді:                        

              Коробов О.К.                      Квятковський А.С.                            Матюха Ю.В.

             З оригіналом вірно: