Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2010 р. м.Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі
головуючого- судді Ковалевича С.П.
суддів: Григоренко М.П., Оніпко О.В.
з участю секретаря судового засідання Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 23 червня 2010р. по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору міни укладеним.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги , колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 23.06.2010р. позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.
Визнано укладеним договір міни житлових будинків між – ОСОБА_2, якій належить житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_2 та ОСОБА_1, якому належить житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1
Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність вказаного рішення через невідповідність висновків суду дійсним обставинам по справі та порушенням у зв"язку з цим норм матеріального права.
Вказує, що він та позивачі по справі дійсно мали намір на обмін вище вказаних будинків, однак при умові, що позивачі доплатять йому іще 5000 доларів США, оскільки його будинок знаходиться в набагато кращому стані ніж будинок позивачів.
Згодом відповідачі відмовилися здійснити таку доплату, а тому він відмовився укладати договір міни, оскільки не було досягнуто домовленості про всі істотні умови такої угоди.
Крім того, суд першої інстанції не прийняв рішення щодо позовних вимог ОСОБА_3, чим порушив норми процесуального права.
Просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.
.........................................................................................................................................................................................................................................
Справа № 22-1311/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Стадійчук А.О.
Категорія № 19 Доповідач: Ковалевич С.П.
У визначений день та час представник позивачів та самі позивачі в судове засідання апеляційного суду не явилися, хоча завчасно були повідомлені про день та час судового розгляду. За наведених обставин колегія суддів вважає їх неявку до суду такою, що відбулася без поважних причин, а тому вважає за можливе розгляд справи без їх присутності.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановлюючи рішення про задоволенню позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що між нею та ОСОБА_1 фактично було укладено усну угоду обміну АДРЕСА_2 який належав на праві власності ОСОБА_2 на АДРЕСА_1, який належав на праві власності ОСОБА_1 та досягнуто усіх істотних умов цієї угоди. Оскільки ОСОБА_1 безпідставно ухиляється від нотаріального посвідчення цієї угоди – суд визнав її укладено, на визнав право власності на ці будинку за кожним із них відповідно до угоди міни.
Проте такі висновки суду не відповідають дійсним обставинам по справі та вимогам закону, а тому таке рішення, відповідно до правил ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009р. "Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судом необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210,640 ЦК України пов"язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов"язків сторін.
За наведених обставин суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про визнання угоди укладеною з моменту одержання відповіді про її прийняття, як те передбачено ст. 640 ЦК України, оскільки моментом вчинення такого правочину є його державна реєстрація.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову позивачам у задоволенні їх вимог.
Керуючись ст. ст. 313,316 ЦПК України, колегія судді-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 23 червня 2010р. скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору міни укладеним відмовити.
Рішення суду набуває чинності з моменту його проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: Судді: