УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
м.Чернігів тел.7-99-18
просп.Миру,20 тел.178-853
=============================================================
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
20 червня 2006р. Справа № 8/132
За позовом: Приватного підприємства “Даймлер”, пр.Фрунзе,22, м.Прилуки
До відповідача: Прилуцького міжрайонного бюро технічної інвентаризації, вул..Земська, 4, м.Прилуки
Про визнання права власності
Суддя Т.Г.Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Фесик І.А. –представник, довір. пост. від 15.06.06р.
від відповідача: не з’явився
С У Т Ь С П О Р У:
Позивачем заявлено позов про визнання за ним права власності на цілісний майновий комплекс автозаправної станції №9, що розташована за адресою: смт.Линовиця, Прилуцького району, вул.Шляхова, 56 та про зобов’язання відповідача здійснити в установленому порядку реєстрацію за приватним підприємством “Даймлер” права власності на вищезазначений майновий комплекс.
Відповідач у відзиві на позов проти визнання права власності на об’єкт нерухомості не заперечував, але, зазначаючи, що рішення суду з даного питання є безумовною підставою для здійснення реєстрації за позивачем права власності, а тому, за думкою відповідача, є безпідставні вимоги щодо зобов’язання здійснити реєстрацію прав власності. У відзиві на позов відповідач заявив клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.
Представник позивача проти клопотання не заперечував.
Враховуючи, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях, судом явка уповноважених представників відповідача обов’язковою не визнавалася, суд вважає за можливе вирішити спір у відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з’ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
8 жовтня 2003р. між приватним підприємством “Даймлер” (позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Кадоре” укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач придбав у товариства майно цілісного майнового комплексу - автозаправної станції № 9, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт.Линовиця, вул..Шляхова, 56, і яке складається із позначених на генеральному плані (схемі) будівлі А-1, загальною площею 6,5кв.м., бензоколонки (Б-1), всіх його активів й пасивів, інвентаря, обладнання та іншого майна згідно з актом інвентаризації.
Даний договір укладений між його сторонами у простій письмовій формі, оскільки відповідно до приписів Цивільного кодексу УРСР в ред.1963р., який діяв на момент укладення договору, не визнавалася обов’язковою нотаріальна форма договорів купівлі-продажу об’єкту нерухомості, що укладалися між юридичними особами.
Як свідчать матеріали справи, у ТОВ “Кадоре” право власності на цілісний майновий комплекс виникло на підставі договору купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу автозаправної станції № 9, укладеного 25.12.96р. з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області, і посвідченого державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори 25.12.96р., зареєстрованого в реєстрі за № 2791.
Згідно п.1.3. договору купівлі-продажу від 08.10.03р. право володіння, користування та розпорядження об’єктом переходить до покупця (позивача у справі) з моменту підписання акту прийому-передачі майна, складеного сторонами, що не суперечить ст.128 Цивільного кодексу УРСР.
Акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу автозаправної станції №9 смт.Линовиця Прилуцького району, складений сторонами договору 12.10.03р., підписаний їх уповноваженими представниками та скріплений печатками юридичних осіб. Таким чином суд приходить до висновку, що саме з 12 жовтня 2003р. у позивача виникло право власності на об’єкт нерухомості.
За приписом Закону України “Про власність” право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
З метою реалізації зазначених прав позивач, як власник набутого нерухомого майна, звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Рішенням реєстратора від 03.05.06р. № 346 позивачу відмовлено в реєстрації з підстав відчуження нерухомого майна без отримання витягу з реєстру прав.
Відповідно до п.1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. N7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за N157/6445 державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (далі - Перелік), наведений у додатку №1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Згідно п.1 Переліку правовстановлювальними документами є договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, предметом яких є нерухоме майно.
Оскільки матеріалами справи доведено, що позивач є власником цілісного майнового комплексу автозаправної станції №9, розташованої у смт.Линовиця Прилуцького району, по вул.Шляхова, 56, на підставі відповідного правовстановлювального документу, а саме договору купівлі-продажу від 08.10.03р., вимоги позивача про зобов’язання відповідача зареєструвати за ним право власності на спірний об’єкт нерухомості задовольняються судом як обґрунтовані.
Враховуючи, що позовні вимоги по даній справи стосуються питання встановлення факту, суд вважає за доцільне судові витрати покласти на позивача.
Керуючись Законом України “Про власність”, ст.128 Цивільного кодексу УРСР, Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. N7/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за N157/6445, ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Приватним підприємством “Даймлер” (м.Прилуки, пр.Фрунзе,22) право власності на цілісний майновий комплекс автозаправної станції №9, який розташований за адресою: Прилуцький район, смт.Линовиця, вул..Шляхова,56.
Прилуцькому міжрайонному бюро технічної інвентаризації (м.Прилуки, вул.Земська,4) зареєструвати право власності на цілісний майновий комплекс автозаправної станції №9, який розташований за адресою: Прилуцький район, смт.Линовиця, вул..Шляхова,56 за Приватним підприємством “Даймлер” (м.Прилуки, вул..Фрунзе,22).
Суддя Т.Г.Оленич