Справа № 2-о-149/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

08 листопада 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Фадєєвій Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на території України на 21 серпня 1991 року,

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду з заявою про встановлення факту проживання на території України на 24 серпня 1991 року, в якій просить встановити факт постійного місця проживання на території України на 24 серпня 1991 року посилаючись на те, що він прибув на постійне місце проживання до України в березні 1991 року, проживав без реєстрації в АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області у нього народився син ОСОБА_2, який на теперішній час є громадянином України. У 1992 році він разом з дружиною ОСОБА_3, донькою ОСОБА_4 та сином ОСОБА_2 прибули на постійне місце проживання до міста Першотравенська Дніпропетровської області, де мешкали в квартирі брата його дружини ОСОБА_5 по АДРЕСА_2, де він мешкає по теперішній час. Його дочка в місті Першотравенську закінчила загальноосвітню школу №2. На цей час він постійно продовжує тимчасову реєстрацію в СГІРФО Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити.

Представник зацікавленої особа Першотравенського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просить слухати справу без його присутності.

Вислухавши заявника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що заявник з березня 1991 року проживає на території України, спочатку проживав в АДРЕСА_1, даний факт підтверджується довідкою Хорошівської сільської ради Петропавлівського району, Дніпропетровської області, згідно якої, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав на території Хорошівської сільської ради без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 з березня по жовтень місяць 1991 року, а з 1992 року він проживає в АДРЕСА_2, що не заперечується заінтересованою особою. Дочка заявника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 навчалась у Першотравенській загальноосвітній школі №2 з 1993 року по 2001 рік, де закінчила 9 класів, даний факт підтверджується довідкою виданою Першотравенською ЗОШ №2.

Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є:

- усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

- особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту постійного проживання на території України з березня 1991 року по теперішній час йому необхідно для отримання паспорту громадянина України.

Згідно п.2 ст.3 Закону України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року № 2235-111 громадянами України є особи, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство», а саме станом на 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256-259 ЦПК України, п.2 ст.3 Закону України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року №2235-111, - суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на території України на 24 серпня 1991 року задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на території України на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                   С.С. Кривошея.