АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
«16» вересня 2010р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді – Троїцької Л.Л.,
суддів – Єрьоміна А.В., Фальчука В.П.,
при секретарі – Басовій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 червня 1993р., -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 червня 1993р. задоволено в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення батьківства та стягнення аліментів.
25.05.2010р. на вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій одночасно ставить питання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
При цьому посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, а саме, у зв’язку з тим, що справа розглянута у його відсутність і про існування рішення він дізнався лише у квітні 2010р. під час розгляду іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до нього про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки.
Колегія суддів, заслухав суддю – доповідача, вивчив матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч.1 ст.73 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений законом, за клопотанням сторони чи іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції постановлено 16.06.1993р. дійсно у відсутність відповідача (а.с.69-83).
Проте суд першої інстанції вжив всі передбачені законом міри щодо виклику його в суд, що підтверджується телеграмою суду та рапортами співробітників Іллічівського МВВС по доставці в суд ОСОБА_1 (а.с.58,60-62).
Згідно вказаних рапортів відповідач знав про існування і розгляд даної цивільної справи, однак проявив неповагу до суду і відмовився від доставки в суд.
Копія рішення була направлена ОСОБА_1 22.06.1993р. (а.с.84).
Також 24.06.1993р. суд першої інстанції направив за територіальною приналежністю для виконання виконавчий лист щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини та на користь держави державне мито (а.с.85).
16.09.1994р. судовий виконавець повернув виконавчий лист як виконаний (а.с.89).
Всі вище перелічені обставини свідчать про те, що відповідачу було відомо про існування як самої цивільної справи, так і про рішення постановленого по ній.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що за період з червня 1993р. по теперішній час у ОСОБА_1 була можливість оскаржити рішення суду, однак ніяких поважних причин пропуску строку відповідач не надав, у зв’язку з чим у задоволенні заяви про його поновлення слід відмовити, а апеляційну скаргу залишити без розгляду.
Керуючись ст.72, ст.294 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 червня 1993р.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 червня 1993р. - залишити без розгляду.
Цивільну справу №2-186\93 повернути до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.В.Єрьомін
В.П.Фальчук
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька