ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ   ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

у справі ОСОБА_1

м. Запоріжжя                  

29 листопада 2010 року                             №10-832/2010

Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:

Гриценка С.І. - головуючого, Шпоньки В.П. – доповідача, Нікітюка В.Д.,

за участю прокурора Гальчанського Є.О., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  на постанову Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 листопада 2010 року.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд   установив:

постановою суду, щодо ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Запоріжжі і там же проживаючого АДРЕСА_1, офіційно не працюючого, неодруженого, -

відмовлено в обранні міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Згідно поданню слідчого, ОСОБА_1, ранком 10 листопада 2010 року в місті Запоріжжі, з метою збуту незаконно придбав 50 капсул таблеток «Трамадол», які незаконно перевіз до місця проживання і зберігав при собі. Того ж дня, о 1630 год., 30 капсул, вагою 1,5 гр. за 300 гривен збув особі, яка здійснювала оперативну закупку наркотичних засобів.  20 капсул зазначеного наркотичного засобу в нього було вилучено при затриманні. В обгрунтовання подання слідчий послався на те, що ОСОБА_1, який вчинив тяжкий злочин може ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність.

Відмовляючи у задоволенні подання суд послався на те, що сама по собі тяжкість інкримінованого особі злочину при відсутності доказів наявності підстав для обрання запобіжного заходу, зазначених у ст.148 КПК України, не є достатньою підставою до обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу.

В апеляції, прокурор,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати це судове рішення у зв’язку з невідповідністю висновків суду матеріалам справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції:

прокурор, хоча і підтримав доводи апеляції, але не надав суду доказів наявності підстав для обрання запобіжного заходу, зазначених у ст.148 КПК України;

Обвинувачений просить залишити без зміни судове рішення. За його твердженнями він виконував і буде виконувати покладені на нього процесуальні зобов’язання.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав до скасування судового рішення.

Суд першої інстанції належним чином мотивував відмову у обранні обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і обгрунтовано послався на те, що цитування у поданні, за згодою прокурора, - диспозиції ст. 148 КПК з переліком всіх зазначених у ній підстав для обрання будь-якого запобіжного заходу без їх конкретизації та приведення фактичних даних, що підтверджують наявність останніх, - не є підставами для обрання особі міри запобіжного у вигляді взяття під варту. В матеріалах справи, досліджених судом, відсутні які-небудь об’єктивні дані про наміри обвинуваченого ухилитися від слідства і суду, не виконувати процесуальні зобов’язання, продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини тощо.

Сам по собі той факт, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину не є і не може бути достатньою законною підставою до обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

На підставі викладеного та керуючись статями 165-1652, 362, 365, 366, 382 КПК України,  апеляційний суд Запорізької   області  ухвалив:

постанову Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 листопада 2010 року, якою відмовлено у обранні запобіжного заходу у вигляді  взяття під варту   ОСОБА_1  залишити   без зміни, а апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на це судове рішення - без задоволення.

                                                              судді

       Шпонька В.П.                        Гриценко С.І.             Нікітюк В.Д.