У Х В А Л А

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

    12 листопада 2010 року                                                                           місто Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

                                 головуючого:   Оніщука В.В.

                                 суддів:              Медвецького С.К., Медяного В.М.,

                                 при секретарі:  Черепановій В.І.,

                                 за участю представника ТДВ «Страхова компанія «Кредо» - Олішевського Д.А., представника приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» - Дроздика О.В.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТДВ «Страхова компанія «Кредо» на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.07.2010 року по цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_3, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування шкоди в порядку   регресу, -

                                                            в с т а н о в и л а :

          В травні 2010 року позивач звернувся в суд із вказаним позовом, у якому посилається на те, що 08.12.2006 року між приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів, за яким було застраховано майнові інтереси власника автомобіля марки «Toyota Rav 4», реєстраційний номер НОМЕР_1. 28.04.2007 року на вул. Братиславська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Rav 4», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та іншого автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 та під керуванням останнього. Внаслідок зазначеної пригоди, яка визнана страховою подією, було пошкоджено автомобіль, що належить ОСОБА_4 і згідно заяви останньої, 31.05.2007 року було виплачено страхове відшкодування в сумі 9950,35 грн.. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3, між яким та ТДВ «Страхова компанія «Кредо» 03.03.2007 року був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким була застрахована цивільна відповідальність страхувальника ОСОБА_3.  Враховуючи те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, винної за заподіяний збиток та відповідно до вимог ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»  просить стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача виплачене страхове відшкодування (франшизу) в сумі 510 грн., стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Кредо» на користь позивача виплачене страхове відшкодування в сумі 9440,35 грн. і стягнути з відповідачів витрати на оплату судового збору в розмірі 99,50 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..  

            Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.07.2010 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник ТДВ «Страхова компанія «Кредо» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову до ТДВ «Страхова компанія «Кредо» відмовити.

При цьому вказується, що суд прийняв рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права і не з`ясував всіх обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308  ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, винної за заподіяний збиток і відповідно заявлений позов є обґрунтованим.

 Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 08.12.2006 року між приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів, за яким було застраховано майнові інтереси власника автомобіля марки «Toyota Rav 4», реєстраційний номер НОМЕР_1.

28.04.2007 року на вул. Братиславська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Rav 4», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та іншого автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 і який належить останньому на праві власності.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.06.2007 року ОСОБА_3 визнано винним за ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 60 грн..

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3, було пошкоджено належний ОСОБА_4 автомобіль і згідно наявних в матеріалах справи доказів, вартість відновлювального ремонту даного автомобіля становить 9950,35 грн..

Зазначена пригода була визнана страховою подією і на підставі заяви страхувальника, 31.05.2007 року позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 9950,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням за №6765 від 31.05.2007 року.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи видно, що цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ТДВ «Страхова компанія «Кредо» на підставі укладеного між ними договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.03.2007 року.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості позову та стягнення з відповідачів на користь позивача відповідних сум витрат по виплаті страхового відшкодування.

Викладені в апеляційній скарзі посилання на неналежне виконання ОСОБА_3 умов договору страхування, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постановлене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

    Керуючись  ст. ст.  303, 304, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

                                                            У х в а л и л а :

           Апеляційну скаргу представника ТДВ «Страхова компанія «Кредо» – відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.07.2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

            Головуючий:

           Судді:                                                          

З оригіналом вірно: