Справа № 22ц-4067/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 57 Камінського В.П.
Доповідач Матківська М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Апеляційного суду Вінницької області
від 4 жовтня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Медяного В.М., Денишенко Т.О.
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : представника відповідача Кальчук С.А.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області
на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправною відмову у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, -
В с т а н о в и л а :
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації Вінницької області про визнання протиправною відмову у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та виплату йому такої допомоги у сумі 2430 гр.
Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 лютого 2010 року позов задоволено.
Визнано відмову Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_3 у відповідності до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – протиправною.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації на користь ОСОБА_3 щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2009 рік в сумі 2430 гр.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації просить скасувати постанову.
Зазначило, що вважає її незаконною, оскільки вона постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції встановив, що позивач являється особою, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії та йому встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-ХІІ від 28.02.1991 року) йому щорічно повинна виплачуватися допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. У 2009 році позивачу було неповністю виплачено таку допомогу – лише у розмірі 90 гр., встановленого постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та №562 від 12 липня 2005 року, в той час коли за Законом №796-ХІІ від 28.02.1991 року належало до виплати 2520 гр., виходячи із 630 гр. мінімальної заробітної плати. Отже недоплачена допомога підлягає виплаті.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнаних інвалідами 3 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальна заробітна плата згідно статті 55 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" складає: з 1 січня – 605 гр., з 1 квітня – 625 гр., з 1 липня 2009 року – 630 гр., з 1 жовтня – 650 гр., з 1 листопада – 744 гр. на місяць.
Отже, протягом 2009 року згідно діючого Закону України розмір мінімальної заробітної плати постійно змінювався, а розмір виплати грошової допомоги на оздоровлення залишався сталим на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року.
При цьому Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не покладав на Кабінет Міністрів України обов'язку по зменшенню сум допомоги, навпаки стаття 67 Закону передбачає, що конкретні розміри всіх виплат підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Закон України "Про державний бюджет України на 2009 рік" встановивши розмір мінімальної заробітної плати, не зазначив будь-яких обмежень щодо застосування цих розмірів на виконання Закону України №796-ХІІ, в тому числі і її статті 48.
Враховуючи наведене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і не може бути зменшений відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року.
Отже, ОСОБА_3 мав право на отримання грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Відмова відповідача у виплаті позивачу допомоги на оздоровлення у такому розмірі являється неправомірною.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення.
Доводи апеляційної скарги являються безпідставними, необгрунто- ваними і спростовуються вищенаведеним.
Проте, судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача недоплачену щорічну одноразову допомогу за 2009 рік в сумі 2430 гр., оскільки враховуючи відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічний характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їх дій – зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
За таких обставин апеляційна скарга у цій частині підлягає до часткового задоволення, а постанова суду підлягає частковій зміні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області частково задоволити.
Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 лютого 2010 року змінити.
Резолютивну частину абзацу 3 постанови суду викласти у такій редакції: "Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2009 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, визначених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведеної виплати.
В решті постанову суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :