АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ВІННИЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

           11 листопада  2010 року                                                                        м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

    Головуючого: Нікушина В.П.

    Суддів: Копаничук С.Г., Сороки Л.А.

    При секретарі: Кирилюк Л.М.

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до військової частини А 2656 про  стягнення  компенсації за продовольчий пайок  за апеляційною скаргою військової частини А 2656 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 1 червня 2006 року, винесену по даній справі, -

ВСТАНОВИЛА:

     ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до військової частини А 2656, при цьому мотивував свої позовні вимоги тим, що він проходить  військову службу у військовій частині А 2656 і знаходиться на забезпеченні цієї ж військової частини.

     Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі.

     Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

     Ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" розмір грошової компенсації замість продовольчих пайків встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №136 від 12. 03. 1996 року "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань" він забезпечувався продовольчим пайком по нормі №7.

     З 11. 03.2000 року дія ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" була призупинена за Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року .

      Однак він вважає, що цим Законом не зупинено дію Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в цілому і зокрема ч. 1 ст. 9 цього Закону, яка гарантує військовослужбовцям матеріальне, продовольче і інші види забезпечення.

     Ці ж гарантії закріплені і в ст. 16 Закону України "Про збройні Сили України" в редакції від 5 жовтня 2000 року.

    29. 03. 2002 року Кабінетом Міністрів України була прийнята №426, якою були затверджені норми харчування військовослужбовців і інших військових формувань.

     Зважаючи на наведені  законодавчі акти, він вважає, що йому безпідставно відмовлено у виплаті грошової компенсації за період з 11 березня 2002 року по 30 квітня 2006 року  в  сумі 13640 грн.

     Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволені, але з таким судовим рішенням не погодилась військова частина А 2656 і оскаржила її в апеляційному порядку.

     В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови та відмову в задоволені позову, оскільки  її постановлено за неповно з'ясованих обставин та при невідповідності висновків суду, встановленим по справі обставинам.

     Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що військова частина А 2656  участі у розгляді справи не брала через те, що в її адресу не надходили судові повістки про час та місце розгляду справи.

     Окрім цього, в апеляційній скарзі зазначається, що постанова суду суперечить діючому законодавству, оскільки, Законом України від 17.02. 2000 року №1459-111 та Законом України від 23.03.2000 року №1577-111  дія ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині виплати продовольчих пайкових зупинена.

     Помилковим вважає відповідач задоволення позовних вимог на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань" №426 від 29.03. 2000 року, тому що вказана постанова взагалі не передбачає виплату грошової компенсації замість пайкових.

      Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність оскаржуваної постанови, прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, оскільки доводи, щодо порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

     За своїми наслідками допущені порушення норм матеріального права тягнуть незаперечне скасування оскаржуваної постанови.

     Відповідно до вимог ч. 2 ст. 213 ЦПК України рішення є законним, за умови, що суд вирішив справу згідно із законом.

     Оскаржуване судове рішення цим вимогам не відповідає, оскільки суд першої інстанції ухвалив його за відсутності правових підстав.

     Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що положення Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року №1459-111, яким призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суперечать вимогам ст. 22 Конституції України про неприпустимість, при ухваленні нових законів, зменшення змісту і об'єму існуючих прав і свобод людини.

     Як на правову підставу для задоволення позовних вимог, суд посилався на  постанову КМ України №426 від 29.03.2002 року "Про норми харчування військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань".

     Однак, погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки положення Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року №1459-111, яким призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не визнані такими, що суперечать Конституції України і на момент розгляду справи діяли.

       А  постанова у КМ України №426 від 29.03.2002 року "Про норми харчування військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань" взагалі не передбачає виплату грошової компенсації замість продовольчих пайків.

      А тому, за наведених обставин, на підставі ст.2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року №1459-111, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-316 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

      Апеляційні скарги військової частини А 2656  задовольнити.

      Постанову  Замостянського районного суду м. Вінниці від 1 червня 2006 року, винесену по справі за позовом  ОСОБА_1 до військової частини А 2656 про  стягнення  компенсації за продовольчий пайок скасувати.

     Ухвалити нове рішення, яким в позові  ОСОБА_1  до військової частини А 2656 про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок відмовити.

      Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:

Судді:

З оригіналом вірно: