АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5549/10                                             Головуючий у 1 інстанції: Фісун Н.В.

                                                                                          Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року                                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          головуючого:        Онищенка Е.А.

          суддів:                   Подліянової Г.С.

                                         Маловічко С.В.

          при секретарі        Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3  на рішення Оріхівського районного суду  Запорізької області від 11 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ про захист прав споживача.

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2008 року ОСОБА_3,  Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що він проживає вАДРЕСА_1 у своєму приватному будинку.

Він згідно з вимогами "Правил користування електричною енергією для населення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року на підставі договору, укладеного з ВАТ «Запоріжжяобленерго» отримував від останнього послуги по енергопостачанню житлового будинку.

За вимогою відповідача, як виконавця послуг з енергозабезпечення, розрахунки за спожиту електроенергію він проводив щомісячно на підставі рахунків, які оформляються кожного місяця після контрольного зняття представниками енергопостачальника показань з приладу обліку електроенергії. Оплату за спожиту електроенергію проводив своєчасно, заборгованості за спожиту електроенергію ніколи не мав.

Влітку 2006 року на вимогу Оріхівського РЕМ за згодою споживача бригадою
електромонтерів було проведено переобладнання існуючої електропроводки шляхом
демонтування    однофазного електролічильника та підключення  наявної електропроводки до одного лічильника - трифазного. Яким чином цими працівниками проводилися роботи по переобладнанню електропроводки та підключенню її до лінії електромереж позивач не цікавився, бо не розуміється на цьому. По завершенню робіт працівниками Оріхівського РЕМ було опломбовано трифазний лічильник та шкафну коробку в якій він знаходився.

На протязі 2006-07 років позивач регулярно сплачував вартість спожитої електроенергії на підставі платіжних квитанцій, що надавалися щомісячно контролерами РЕМ, які вони заповнювали на підставі даних прибору обліку при контрольному знятті його показань, при цьому кожного місяця контролерами проводився огляд цілісності пломб на електролічильнику і шкафній коробці і жодних зауважень стосовно пошкоджень цілісності пломб на електролічильнику і шкафній коробці, або ж пошкодження проводки до нього не пред'являлося.

19 лютого 2008 року представниками ВАТ «Запоріжжяобленерго» Малим І.В., Токмаковим І.М. і Шевчук О.В. було проведено перевірку, за результатами якої ними було складено Акт №00093481 про виявлення порушення побутовим споживачем «Правил користування електричною енергією для населення», у якому ними зазначено, що він «Порушив Правила користування електричною енергією для населення шляхом самовільного підключення електропроводки до електричної мережі ВАТ «Запоріжжяобленерго» поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії  мідним кабелем електророзетки відкритим типом».

Викладені в акті обставини не відповідають дійсності, саме з цих причин позивачем не підписано акт перевірки.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати недійсну укладену між ним та відповідачем Угоду про визнання боргу від   20.02.2008 року та стягнути з відповідача 22781,70 грн. збитків завданих у зв'язку з вчиненням правочину, стягнути з відповідача 7000,00 грн. моральної шкоди.

              Рішенням Оріхівського районного суду  Запорізької області від 11 червня 2010 року в позові відмовлено.

            В апеляційній скарзі  ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати, та прийняти нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України  суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд  першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що оскарження дій лише щодо складання акту, факту зробленого розрахунку, та договору про визнання боргу від 20.02.2008 року , укладеного з позивачем, не встановлює для позивача будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховану заборгованість, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту цивільних прав.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так згідно зі Статтею 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом  матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення ( визнання) порушених ( оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Розрахунок заборгованості зроблений на підставі відповідних положень Правил надання населенню послуг з електропостачання.

Таким чином, оскарження дій лише щодо факту зробленого розрахунку, складеного акту, договору про визнання боргу, не встановлює для позивача будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховану заборгованість, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту цивільних прав.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду  постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

                            УХВАЛИЛА :

      А пеляційну скаргу   ОСОБА_3 відхилити.

            Рішення Оріхівського районного суду  Запорізької області від 11 червня 2010 року по цій справі залишити без змін.

      Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Касаційного Суду України протягом двадцяти 20 з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: