Справа № 2-167/07

                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                    ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

                     08 жовтня 2007 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючого- голови суду  Рябченка В.В. за участю секретаря -Барабан Ю.С. адвоката ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Шишаки справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

                                           в с т а н о в и в:

                     Позивачка звернулась в Шишацький районний суд з зазначеним позовом до відповідача, в позовній заяві вказала, що перебувала з відповідачем в  зареєстрованому шлюбі з 06 серпня 1994 року по 29 листопада 2004 року.

                     В період шлюбу, в вересні 2002 року вони придбали в кредит автомобіль марки ГАЗ - 2752, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, за 36000 гривень, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого Миргородським МРЕВ Полтавської області 07.09. 2002 року був зареєстрований на відповідача - ОСОБА_3.

                     Кредитний договір на купівлю автомобіля був укладений між ОСОБА_3. та КБ '' Приват Банк'', а поручителем зі сторони позичальника була позивачка.

                      За придбаний в кредит автомобіль з вересня 2002 року по вересень 2003 року вони сплачували  спільні кошти з їх спільного бюджету, а з вересня 2003 року відповідач відмовився платити кредит і вона, як поручитель в вподальшому борг по кредиту сплачувала сама до повного його погашення, тобто до 09.09. 2005 року.

                       Поскільки після розірвання шлюбу і по даний час автомобіль знаходиться в її користуванні, позивачка просила суд визнати за нею право власності на цей автомобіль.

                       В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов, просила суд визнати за нею право власності на автомобіль марки  ГАЗ 2752 - 104, 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований в Миргородському МРЕВ 07.09. 2002 року на відповідача - ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію ТЗ  НОМЕР_2, суду пояснила, що вона згодна виплатити відповідачу чотири тисячі гривень в порядку компенсації за його частку автомобіля, так як першочерговий внесок за автомобіля вносила вона і після розірвання шлюбу в рахунок погашення кредиту нею було внесено вісім тисяч гривень, що визнав відповідач в судовому засіданні.

                        Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що кредит до розірвання шлюбу вони сплачували з позивачкою спільними коштами, після розірвання шлюбу залишок суми кредиту доплачувала позивачка, він згоден з довідкою Шишацького відділення Полтавського ГРУ ЗАТ КБ '' Приватбанк'', що позивачкою з 01. 12.2004 року по 09.09. 2005 року на погашення кредиту було внесено 1569, 54 доларів США що становить вісім тисяч гривень, а тому він згодний щоб за позивачкою було визнано право на їх спільний автомобіль в разі сплати йому, в порядку компенсації, десяти тисяч гривень, на що не погодилась позивачка.

                        Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши та оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки, в межах заявлених нею позовних вимог, не підлягають до задоволення з слідуючих підстав.

                        Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 06. 08. 1994 року по 29.11.2004 року.

                        В період зареєстрованого шлюбу сторони придбали в кредит автомобіль ГАЗ 2752 - 104, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, видане Миргородським МРЕВ 07.09.2007 року на власника ОСОБА_3, вартість якого на момент придбання становила 36000 гривень.

                        Згідно ст.ст. 60,69,70,71 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина і чоловік мають право на поділ майна,що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається  лише за його згодою.

                            В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4. просила суд визнати на нею право власності на придбаний ними з відповідачем в кредит автомобіль ГАЗ 2752 - 104, а відповідачу присудити компенсацію в розмірі чотири тисячі гривень, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що нею особисто був зроблений першочерговий внесок по оплаті кредиту в сумі шість тисяч гривень та після розірвання шлюбу, в період з 01. 12. 2004 року по 09.09. 2005 року було внесено до остаточного погашення кредиту, 1569, 54 доларів США, що становить вісім тисяч гривень, з чим погодився в судовому засіданні відповідач, однак ніяких доказів суду про те, що кошти в рахунок погашення кредиту ОСОБА_3. вносились особисто нею не надала, не надала також доказів, що першочерговий внесок в рахунок погашення кредиту був внесений коштами, що належали особисто їй.

                             Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнав, суду пояснив, що спірний автомобіль був придбаний ними з позивачкою в кредит за спільні кошти і погашення кредиту за автомобіль до розірвання шлюбу проводилось за їх спільні кошти, після розірвання шлюбу, з 01. 12. 2004 року по 09.09. 2005 року, залишок кредиту в сумі 1569, 54 доларів США, що становить 8 тисяч гривень виплатила позивачка, так як вона фактично весь час користувалась автомобілем і продовжує користуватись ним і в даний час. Виходячи з того, що вартість автомобіля становить 36000 тисяч гривень, його частка складає 18000 гривень, мінус 8000 гривень, які позивачка сплатила після розірвання шлюбу з 01. 12. 2004 року по 09.09.2005 року, відповідач був згоден на присудження йому компенсації за автомобіль в сумі десять тисяч гривень, з чим не погодилась позивачка.

                             Поскільки згідно закону неподільні речі присуджуються одному з подружжя, а присудження одному з подружжя грошової компенсації, замість його частки у спільній власності, допускається лише за його згодою, суд вважає, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню в межах заявлених нею позовних вимог.

                             Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

                                                В И Р І Ш И В :

                             В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3про поділ спільного майна подружжя - відмовити в межах заявлених нею позовних вимог.

                             Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання на протязі 10 днів з дня його проголошення до Шишацького районного суду письмової заяви про апеляційне оскарження та наступного подання апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                            Рішення суду набирає законної сили через 10 днів, якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження.

                           Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

                           У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                    Головуючий, голова суду                      

                     районного суду                                      В.В.Рябченко