Справа № 2а-522/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 листопада 2010 року Гайсинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого – судді Кравця В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -
встановив:
05.10.2010 позивач звернувся до суду з цим позовом вказуючи , що він має статус особи, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії і відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, а також має право на доплату до пенсії для пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 25% мінімальної заробітної плати, однак відповідач всупереч вимог закону відмовляється провести відповідне нарахування цих виплат; просив визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення та виплати йому додаткової пенсії та доплати до пенсії не у відповідності з вимогами ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії і доплати до пенсії і провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року з урахуванням фактично проведених виплат; адміністративний позов в частині вимог про перерахунок пенсії за період з 22.05.2008 року по 04.04.2010 року ухвалою суду залишено без розгляду.
Позивач в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, письмові заперечення, у яких позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, справу розглянути у його відсутність; в своїх запереченнях вказував, що додаткова пенсія позивачу була призначена та нараховані виходячи з норм чинного законодавства, згідно постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у розмірі 5% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а підвищення (доплата) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, виплачується в розмірі 5 грн.20 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року « Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, право на це підвищення позивач як працюючий пенсіонер не має.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами , оскільки всі особи, які беруть участь у справі заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши докази та надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є особою яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії , що стверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Вінницькою облдержадміністрацією (а.с.7), пенсіонером по віку , що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 від 06.05.2005 року, виданим Управління пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області (а.с.9) , відповідно до даних паспорта НОМЕР_3, виданого 24.06.1996 року Гайсинським РВ УМВС України у Вінницькій області та зареєстрована і постійно проживає в с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1 п.4/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю; працює на посаді монтера на Ладижинській ТЕС (а.с.11)
Спірні правовідносини у системному взаємозв’язку регулюються:
- ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме , у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата;
- ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає , що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію;
- ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за змістом якої особам, віднесеним до постраждалих четвертої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком;
-ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про те , що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом;
- рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнані неконституційними і втратили чинність положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, зокрема, зміни до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими особам, віднесеним до категорії 4 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України;
- ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
Відповідно до змісту ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачці застосуванню підлягають ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» , № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі яких були нараховані ці виплати, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
За встановлених обставин ОСОБА_1 має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком , яка відповідно до змісту ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має визначатись з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись з нового розміру мінімальної пенсії за віком. Відповідно до положень cт.99 КАС України, перерахунок і виплата додаткової пенсії має проводитись в межах строку визначеного законом для звернення до суду за захистом порушеного права, за шість місяців до дня звернення до суду, - з 05.04.2010 року по день постановлення судового рішення у справі , – з урахуванням проведених виплат.
Вимоги про підвищення (доплату) до пенсії в розмірі 25 % мінімальної заробітної плати є необґрунтовані і не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вони встановлюються для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а позивач є працюючим пенсіонером.
З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись ст.ст.4, 11, 70, 71,122, 159-163 КАС України, суд, –
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі протиправною в частині ненарахування і невиплатиі ОСОБА_1 додаткової пенсії як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії у відповідності зі ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та виплачувати додаткову пенсію ОСОБА_1, як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», провести виплату перерахованої пенсії з 05.04.2010 року по 02.11.2010 року з врахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі на користь ОСОБА_1 3.40 грн. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя