Судове рішення #12203917

  

                                                           

                    Апеляційний суд      Рівненської області

                          У Х В А Л А                                                      Іменем     України

 

    30 листопада  2010 року                                                                                        м. Рівне

          Колегія   суддів  судової палати по розгляду кримінальних справ та матеріалів  про адміністративні правопорушення  апеляційного суду Рівненської області в складі:

    головуючого - судді - Полюховича О.І.                                                                                    суддів -  Міщенко О.А., Гладкого С.В.   

    з участю: прокурора - Ткачук О.В.

    засудженої – ОСОБА_1          

      захисника-адвоката – ОСОБА_2                        

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляцією  захисника ОСОБА_2  на  вирок  Рівненського міського суду від 15 квітня 2010 року.  

    Цим вироком,

      ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  в м. Рівне,    громадянка України, українка, з неповною середньою освітою, не одружена, проживаюча в АДРЕСА_4, не працююча, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше судима: 29 січня 2009 року Рівненським районним судом  Рівненської області області за ч. 3 ст. 185 КК України  на 3 роки позбавлення волі із застосуванням                ст. 75 КК України з іспитовим строком  1 рік;    

- засуджена за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі  ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточне покарання ОСОБА_1 призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

        Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

    За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що                      16 серпня 2009 року приблизно о 14 год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, викрала мобільний телефон „Нокіа – 3110” з карткою мобільного оператора „Київстар”,  чим завдала потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 966 грн.  

    11 листопада 2009 року приблизно о 9 год. ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, викрала мобільні телефони „Нокіа-3310”, „Нокіа-3310”, „Самсунг-С200”, „Нокіа-6103”, „Самсунг-Х450”, „Нокіа-6103”, „Моторола-В360”, „Моторола-С350”, „Моторола-В360”, чим завдала потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму  2053 грн. 46 коп.

    11 грудня 2009 року, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3, викрала мобільний телефон „Соні Еріксон-В810і” з карткою мобільного оператора „МТС”,   чим завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1561 грн. 05 коп.  

    В поданій на вирок суду апеляції  захисник-адвокат ОСОБА_2, просить  вирок Рівненського міського суду від 15 квітня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.  

_____________________________________________________________________________

Справа № 11-489/10                                                                                                        головуючий у 1-й інстанції –  Доля В.А.

Категорія: ч.2 ст. 185 КК України                                                                                                    доповідач – Полюхович О.І.   

                                                                                                    2

    В обґрунтування апеляції захисник зазначив, що судом першої інстанції допущено  істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкоджали суду повно та всебічно  розглянути справу і постановити законний вирок.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_2 та засудженої ОСОБА_1, які просять вирок Рівненського міського суду  скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, міркування прокурора, який просить  залишити вирок суду першої інстанції без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція  не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

             Відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України суд вправі , якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих  фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорююються.

        Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи справу в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, суд першої інстанції, вирішуючи питання про недоцільність дослідження доказів у справі з’ясував, чи правильно підсудна та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також чи розуміють вони правові наслідки такого розгляду, тобто, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що зазначено в протоколі судового засідання. Підсудна та інші учасники судового розгляду підтвердили, що розуміють зміст зазначених обставин та правові наслідки такого розгляду (а.с.197).

     Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом.

          Колегія суддів вважає, що суд вірно кваліфікував дії засудженої ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України.

    Під час апеляційного розгляду справи  істотних порушень  вимог КПК, які б  могли вплинути  на правильність  висновків суду та доведеність  винності  засудженої  не встановлено.

    Відповідно до ст. 65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, вказати, які дані про особу, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання  підсудного він враховує.

    Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання в достатній мірі врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого  злочину, особу винної та обставини, які пом’якшують  її покарання.

    Призначене ОСОБА_1 покарання повною мірою відповідає характеру і ступеню  тяжкості вчиненого  нею  злочину, встановленим в справі даним, що її характеризують.

     Підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -  

У Х В А Л И Л А:  

    Вирок  Рівненського міського суду від 15 квітня 2010 року відносно ОСОБА_1  залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_2 – без задоволення, виключивши із резолютивної частини вироку вказівку про  поміщення ОСОБА_1 до  кримінально-виконавчої установи  закритого типу.

    Головуючий:    підпис        

    Судді:                підписи

Згідно з оригіналом.

Суддя-доповідач:                              О.І.Полюхович

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація